Вікіпедія

Інший уточнений дисоціативний розлад

Інший уточнений дисоціативний розлад (ІУДР; Other specified dissociative disorder або OSDD) — це психіатричний діагноз патологічної дисоціації, який відповідає критеріям DSM-5 для дисоціативного розладу, але не відповідає повним критеріям для жодного з конкретно визначених підтипів, які включають дисоціативний розлад ідентичності, дисоціативну амнезію та розлад деперсоналізації/дереалізації при цьому вказуються причини, за якими попередні діагнози не були встановлені. «Неуточнений дисоціативний розлад» дається, коли клініцист не вказує причину.[1] У Міжнародна статистична класифікація хвороб і пов’язаних із ними проблем зі здоров’ям (МКХ-10) цей діагноз позначається як «Інші дисоціативні та конверсійні розлади». [2] У четвертому виданні Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM) воно було відоме як «Дисоціативний розлад, не зазначений інакше» (Dissociative disorder not otherwise specified або DDNOS).

Прикладами ІУДР (OSDD) є хронічні та рецидивуючі синдроми змішаних дисоціативних симптомів, порушення ідентичності внаслідок тривалого та інтенсивного примусового переконання, розлади, подібні до дисоціативного розладу ідентичності, гострі дисоціативні реакції на стресові події та дисоціативний транс. [1]

ІУДР (OSDD) є найпоширенішим дисоціативним розладом і діагностується в 40% випадків дисоціативних розладів. [3] Він часто поєднується з іншими психічними захворюваннями, такими як комплексний посттравматичний стресовий розлад, великий депресивний розлад, генералізований тривожний розлад, розлади особистості, розлади вживання психоактивних речовин і розлади харчової поведінки.[4]

Наразі не існує препаратів, які безпосередньо лікують дисоціативні симптоми, проте дисоціативні стани добре піддаються психотерапії. [5] [6]

Еволюція

ред.
 
Dissociative Disorders from DSM-IV to DSM-V

ІУДР (OSDD) був офіційно прийнятий у DSM-V, який був опублікований у 2013 році, разом із неуточненим дисоціативним розладом на заміну DDNOS.[7]

Критерії

ред.

Наразі в DSM наведено чотири приклади ІУДР (OSDD). ІУДР (OSDD) — це універсальна категорія для будь-яких проявів, які є аномальними, але не відповідають діагностичним критеріям жодного з дисоціативних розладів, тому наведені приклади не є єдиними можливими проявами ІУДР (OSDD). Діагноз ІУДР (OSDD) ставиться лише тоді, коли відомо, що інший дисоціативний розлад відсутній; якщо діагноз все ще уточнюється, або якщо немає достатньо часу для постановки обґрунтованого діагнозу (наприклад, в умовах відділення невідкладної допомоги), може бути поставлений діагноз неуточненого дисоціативного розладу .

Варто відзначити, що людині не поставлять діагноз «ІУДР 4 типу» (наприклад); натомість їй просто ставлять діагноз "ІУДР". Лікар, який ставить діагноз, може вказати в картці пацієнта, що діагноз - "ІУДР (дисоціативний транс)", але загалом буде поставлений простий діагноз "ІУДР".

OSDD тип 1

ред.

OSDD-1 діагностується, коли людина переживає підпороговий дисоціативний розлад ідентичності (ДРІ; dissociative identity disorder - DID).

У DSM зазначено, що "Ця категорія включає розлади ідентичності, пов'язані з менш вираженими розривами у відчутті власного "Я" та власної активності, або зміни ідентичності чи епізоди одержимості в індивіда, який не повідомляє про дисоціативну амнезію". [1]

OSDD типу 1 часто поділяють на 2 основні типи, OSDD-1a та OSDD-1b. OSDD-1a зазвичай описується як DID, але з менш виразними альтерами. Альтерами цього типу часто є різними версіями хоста (альтера, який найчастіше використовує тіло[8]). OSDD-1b описується як DID, але без провалів у пам'яті. Однак люди з OSDD-1b можуть мати сірі плями(часткові провали у пам'яті) або емоційну амнезію .

Згідно з МКХ-11, OSDD-1 описується як «Частковий дисоціативний розлад ідентичності». [9]

OSDD типу 2

ред.

OSDD-2 описує дисоціативний розлад ідентичності, спричинений «тривалим та інтенсивним примусовим переконанням». [1] DSM наводить приклади «промивання мізків», реформування мислення, індоктринації в полоні, тортур, тривалого політичного ув’язнення, вербування сектами/культами або терористичними організаціями». У результаті люди з OSDD-2 відчувають тривожні зміни та/або сумніви щодо своєї особистості. [1]

OSDD типу 3

ред.

Діагноз OSDD-3 ставлять, коли людина відчуває гострі дисоціативні реакції на стресові події. Ці реакції тривають від кількох годин до тижнів, але зазвичай менше місяця. Дисоціативні стани характеризуються "звуженням свідомості", включаючи "деперсоналізацію; дереалізацію; порушення сприйняття (наприклад, уповільнення часу, макропсію); мікроамнезії; короткочаснийступор ; та/або зміни в сенсорно-моторному функціонуванні (наприклад, аналгезія, параліч)." [1]

OSDD тип 4

ред.

OSDD-4 характеризується дисоціативним трансом; "гострим звуженням або повною втратою усвідомлення безпосереднього оточення, що проявляється як глибока нечутливість або несприйнятливість до стимулів навколишнього середовища". [1] DSM уточнює, що «дисоціативний транс не є нормальною частиною загальновизнаної колективної культурної чи релігійної практики».

Згідно з МКХ-11, цей стан вимагає окремого діагнозу "Трансовий розлад". [9]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж American Psychiatric Association (2013). DSM-5 (вид. 5th, revised). Arlington, VA: American Psychiatric Press. с. 991. ISBN 978-0-89042-554-1.
  2. ↑ International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems, 10th Revision (2017). F44.89.
  3. ↑ O'Neil та ін. (2008). Dissociation and the dissociative disorders : DSM-V and beyond. London: Routledge. с. 694. ISBN 978-0-415-95785-4.
  4. ↑ Brand та ін. (June 2009). A naturalistic study of dissociative identity disorder and dissociative disorder not otherwise specified patients treated by community clinicians. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy: 154—55.
  5. ↑ Şar, Vedat (December 2014). The Many Faces of Dissociation: Opportunities for Innovative Research in Psychiatry. Clinical Psychopharmacology and Neuroscience. 12 (3): 171—179. doi:10.9758/cpn.2014.12.3.171. ISSN 1738-1088. PMC 4293161. PMID 25598819.
  6. ↑ Brand, Bethany; Classen, Catherine; Lanins, Ruth; Loewenstein, Richard; McNary, Scott; Pain, Claire; Putnam, Frank (2009). A naturalistic study of dissociative identity disorder and dissociative disorder not otherwise specified patients treated by community clinicians. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 1 (2): 153—171. doi:10.1037/a0016210. ISSN 1942-969X.
  7. ↑ traumadissociation.com (2015). Other Specified Dissociative Disorder (DDNOS) - Types and DSM 5 criteria. Trauma dissociation. Процитовано 29 липня 2020.
  8. ↑ Acronyms and Glossary. DID-Research.org. Процитовано 25 грудня 2023.
  9. ↑ а б ICD-11 - ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. icd.who.int. Процитовано 19 червня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інший_уточнений_дисоціативний_розлад&oldid=42848774