Відкрити головне меню

Промивання мізків (англ. brainwashing), управління свідомістю (англ. mind control), насильницьке переконання (англ. coercive persuasion), управління мисленням (англ. thought control), ідеологічна обробка, інформаційне зомбування — застосування маніпулятивних методів при спробі змінити мислення, поведінку, вірування, емоції або процес прийняття рішень людини всупереч її волі і бажанням.

Зміст

Походження термінаРедагувати

Термін «промивання мізків» виник в 1950-і роки. Це поняття тісно пов'язане з розвитком і поширенням державної пропаганди. Однак певного терміну не було до того моменту, як ці більш ранні методики не були впорядковані в Китайській Народній Республіці (КНР) для їх використання в боротьбі проти внутрішніх класових ворогів та іноземних загарбників. До цього часу всі описи зводилися лише до певних прикладів. Одним з класичних прикладів цього симбіозу може служити твір Джорджа Оруелла «1984».

Наукові експериментиРедагувати

В 1950-ті роки в США проводився експеримент з маніпулювання свідомістю (проект MKULTRA), на початку 1960-их програма була зупинена через серйозні відхилення психіки у пацієнтів — учасників експерименту.

Масове промивання мізківРедагувати

В суспільствах, де уряд підтримує посилений контроль засобів масової інформації і системи освіти та використовує цей контроль в широких масштабах для проведення пропаганди з метою, яка не відповідає нагальним потребам членів суспільства, промивання мізків призводить до маніпуляція масовою свідомістю. Найбільше дієвими такі маніпуляції виявляються при загальному низькому рівні освіти, апелюванні до націоналістичних або релігійних почуттів за умов обмеженого доступу до незалежних ЗМІ.

Американський лінгвіст, політичний публіцист та філософ Ноам Хомський визначив наступні методи маніпуляцій[1][2]:

  1. Відволікання уваги.
  2. Створювати проблеми, а потім пропонувати способи їх вирішення.
  3. Спосіб поступового застосування.
  4. Відтермінування виконання.
  5. Звертатися до народу як до малих дітей.
  6. Робити наголос на емоції в набагато більшій мірі, ніж на роздумах.
  7. Тримати людей в невігластві, культивуючи посередність.
  8. Спонукати громадян захоплюватися посередністю.
  9. Посилювати почуття власної провини.
  10. Знати про людей більше, ніж вони самі про себе знають.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати