Інгібітори глікопротеїну IIB/IIIA
У медицині інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa, також інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa[en], є класом антиагрегантів.
Існує декілька інгібіторів GpIIb/IIIa:
- абциксимаб[en] (абциксифібан; РеоПро)
- ептифібатид (інтегрілін)
- тирофібан[en] (аграстат, агграстат)
- роксіфібан
- орбофібан
Використання ред.
Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa часто використовуються під час черезшкірного коронарного втручання[en] (ангіопластика з інтракоронарним стентуванням або без нього).
Вони діють, запобігаючи агрегації тромбоцитів і утворенню тромбів. Вони роблять це шляхом інгібування рецептора GpIIb/IIIa на поверхні тромбоцитів.
Вони також можуть використовуватися для лікування гострих коронарних синдромів без черезшкірного коронарного втручання, залежно від ризику TIMI[en](англ. Thrombolysis In Myocardial Infarction).
Їх слід вводити внутрішньовенно. Пероральна форма пов'язана з підвищеною смертністю, тому її не слід застосовувати.
У номенклатурі інтегринів глікопротеїн IIb/IIIa називається αIIbβ3.
Історія ред.
Їх розвиток виник через розуміння тромбастенії Гланцмана[en], стану, при якому рецептор GpIIb/IIIa є дефіцитним або дисфункціональним.[1]
Примітки ред.
- ↑ Seligsohn U. Glanzmann thrombasthenia: a model disease which paved the way to powerful therapeutic agents. Pathophysiol Haemost Thromb. 2002 Sep-Dec;32(5-6):216-7. DOI:10.1159/000073569 PMID 13679645. Free Full Text.
