Інара Мурнієце
Інара Мурнієце (латис. Ināra Mūrniece; 30 грудня 1970, Рига, Латвійська РСР, СРСР) — латвійська журналістка, політикиня. Журналістка газети Latvijas Avīze (до 2011 року).
Інара Мурнієце | |
---|---|
латис. Ināra Mūrniece | |
Міністр оборони Латвії | |
14 грудня 2022 — 15 вересня 2023 | |
Прем'єр-міністр | Кріш'яніс Каріньш |
Попередник | Артіс Пабрікс |
Наступник | Андріс Спрудс |
Голова Сейму Латвії | |
4 листопада 2014 — 1 листопада 2022 | |
Попередник | Солвіта Аболтиня |
Наступник | Едвардс Смілтен[lv] |
Народився |
30 грудня 1970 (53 роки) Рига, Латвійська РСР, СРСР[1] |
Відомий як | політична діячка, журналістка |
Країна | Латвія |
Alma mater | EKA University of Applied Sciencesd (2007) і Латвійський університет (2009) |
Політична партія | Національне об'єднання (Латвія) |
У шлюбі з | Ritvars Jansonsd |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Інара Мурнієце |
2007 року закінчила Вищу школу економіки та культури за спеціальністСолвіта Аболтиняю «перекладач». 2011 року обрана депутатом 11 Сейму від Національного об'єднання «Все для Латвії!» — «Батьківщині та свободі/ДННЛ», стала головою комісії з прав людини та громадських справ. 4 жовтня 2014 року обрана до 12-го скликання Сейму Латвії. 4 листопада 2014 року обрана головою (спікером) Сейму Латвії. 14 грудня 2022 року призначена міністром Оборони Латвії.
Нагороди ред.
- Орден князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня (21 жовтня 2022 року, Україна) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.[2]
Примітки ред.
Посилання ред.
- Дані на порталі Сейму(латис.)