Імператор Ґо-Саґа

японський імператор

Імператор Ґо-Саґа (яп. 後嵯峨天皇, ごさがてんのう, ґо-саґа тенно; 1 квітня 1220(12200401) — 17 березня 1272) — 88-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 21 лютого 1242 — 16 лютого 1246[1].

Імператор Ґо-Саґа
яп. 後嵯峨天皇
Народився1 квітня 1220
Помер17 березня 1272 (51 рік)
ПохованняTenryū-jid
КраїнаЯпонія
Діяльністьсуверен
Знання мовяпонська
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Цутімікадо
МатиMinamoto no Tsūshid
РодичіFujiwara no Kimikod
Брати, сестриSonjo-hosshinnōd, Gishi-naishinnōd і Ninjo-hosshinnōd
У шлюбі зFujiwara no Kitsushid, Taira no Munekod, Taishi Naishin'nōd, Q106569691?, Q106574792?, Q106548925?, Q106684794?, Q106687391?, Nijō no tsuboned, Q106687425?, Q106687387?, Q109335887?, Q106512650? і The great-grandson of Minamoto no Yorimasa (the Miyajin of Emperor Gosaga)d
ДітиІмператор Ґо-Фукакуса, Sōshi-naishinnōd, Принц Мунетака, Kakujo-hosshinnōd, Ekishi-naishinnōd, Shōjo-hosshinnōd, Gaishi-naishinnōd, Kōhō Ken'nichid, Імператор Камеяма і Q64783244?

Принц Куніґіто зійшов на трон взявши ім'я Саґа на честь імператора VIII століття, але через чотири роки поступився владою своєму малолітньому синові. Сам постригся в ченці, через що його називають імператором-ченцем. Династична суперечка між нащадками двох його синів надалі призвела до появи двох імператорських дворів — Південного і Північного. В 1272 році Ґо-Саґа помер, заповівши двом своїм синам встановити новий порядок наслідування престолу. Його бажанням було, щоб представники, які походили з двох ліній наслідування, займали б пост імператора почергово. Останню волю батька сини виконали. Але з часом це виявилося неефективним рішенням та привело до суперництва їхніх нащадків за трон.

Примітки

ред.
  1. Усі дати подані за європейським календарем.

Джерела та література

ред.
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання

ред.