Ільда Бернард
Ільда Бернард (ісп. Hilda Bernard; 29 жовтня 1920, Пуерто-Десеадо, Санта-Крус — 20 квітня 2022, Буенос-Айрес) — аргентинська акторка театру, кіно та телебачення.
Ільда Бернард | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Hilda Sarah Bernard | ||||
Народилася | 29 жовтня 1920[1] Пуерто-Десеадоd, Санта-Крус, Аргентина[1] | |||
Померла | 20 квітня 2022[2] (101 рік) Буенос-Айрес, Аргентина | |||
Громадянство | Аргентина[1] | |||
Діяльність | акторка | |||
Роки діяльності | 1941 — 2013[3] | |||
IMDb | nm0076241 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Ільда Бернард у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Ільда Сара Бернард народилася 29 жовтня 1920 року в місті Пуерто-Десеадо, провінція Санта-Крус, в родині англійця і австрійки, де, окрім неї, були ще дочка Ракель і син Хорхе (професійний гравець в регбі). Покинувши школу, вступила до Національної консерваторії драматичного мистецтва. Багато працювала у театрі та на радіо.
1952 року дебютувала в кіно, зігравши головну роль у фільмі «Погані люди». Також успішною була її кар'єра на телебаченні. 1992 року отримала премію Мартін Ф'єрро як найкраща акторка другого плану за роль Лукресії Корнехо Мехія у теленовелі «Антонелла» з Андреа дель Боко. Зіграла у популярних серіалах «Марія» з Гресією Кольменарес, «Селеста», «Буремний шлях», «Флорісьєнта» та інших. 2014 року отримала звання Почесної громадянки Буенос-Айреса. 2015 року нагороджена почесною премією Мартін Ф'єрро за кар'єрні досягнення.
У 99-річному віці була інфікована коронавірусним захворюванням COVID-19, після якого повністю одужала[4].
Ільда Бернард померла 20 квітня 2022 року у Буенос-Айресі в 101-річному віці[5].
Особисте життя
ред.Ільда Бернард двічі була у шлюбі. Перший чоловік — радіопродюсер Орасіо Селада. 1951 року у пари народилася дочка Патрисія. Другий чоловік — драматург і продюсер Хорхе Гонсальвес, шлюб з яким тривав до його смерті 1983 року[6].
Вибрана фільмографія
ред.Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1952 | ф | Погані люди | Mala gente | Кармен |
1956 | ф | Загадка жінки | Enigma de mujer | Сесілія Росалес |
1969 | с | Італійка збирається заміж | Muchacha italiana viene a casarse | Фанні |
1981 | с | Моя Лаура | Laura mia | Ельза |
1984 | с | Бідна Клара | Pobre Clara | Мерседес Ескобар |
1985 | с | Марія | María | Амелія Ароча |
1988 | с | Пристрасті | Pasiones | Фелісіана |
1991 | с | Селеста | Celeste | Аманда Садовська |
1991 | с | Мануела | Manuela | мадам Герреро |
1992 | с | Антонелла | Antonella | Лукресія Корнехо Мехія |
1993 | с | Селеста, завжди Селеста | Celeste siempre Celeste | Аманда Садовська |
1995—1997 | с | Дітвора | Chiquititas | Кармен Моран |
1999 | с | Провінціалка | Cabecita | Ньята |
2002—2003 | с | Буремний шлях | Rebelde Way | Ільда Акоста, вчителька історії |
2004 | с | Флорісьєнта | Floricienta | Нільда Сантільян |
2004 | ф | Тінь Дженніфер | La sombra de Jennifer | тітка Емма |
Нагороди
ред.Мартін Ф'єрро
- 1992 — Найкраща акторка другого плану (Антонелла).
- 2015 — Почесний приз за кар'єрні досягнення.
Премія Марії Герреро
- 2010 — Почесний приз за кар'єрні досягнення.
Премія Eter (радіо)
- 2010 — Почесний приз за кар'єрні досягнення.
Примітки
ред.- ↑ а б в cinenacional.com — 2001.
- ↑ Murió la actriz Hilda Bernard: tenía 101 años y fue icónica por sus papeles de villana — 2022.
- ↑ https://www.ciudad.com.ar/espectaculos/murio-actriz-hilda-bernard-tenia-101-anos-fue-iconica-sus-papeles-villana_193931
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
ред.- Ільда Бернард на сайті IMDb (англ.)