Іллінці (Іванківський район)
Іллінці — село, розташоване за 30 км на захід від Чорнобиля понад галом р. Ілля. Знаходилось у Чорнобильському районі, нині це територія Іванківського району Київської області. У 1999 році зняте з обліку у зв'язку з відселенням мешканців[1].
| Іллінці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська |
| Район/міськрада | Іванківський |
| Рада | Заліська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1518 |
| Населення | 0 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°17′47″ пн. ш. 29°51′29″ сх. д.H G O |
| Карта | |
.svg)  Іллінці | |
 Іллінці | |
| Мапа | |
| |
Координати: 51°17′47″ пн. ш. 29°51′29″ сх. д. / 51.29639° пн. ш. 29.85806° сх. д.
,_2008_%D1%80%D1%96%D0%BA.jpg)
Іллінці згадані у листі[2] короля Речі Посполитої Сигізмунда I від 1518р., як селище, що вже змінило кілька поколінь власників.
Після Другого поділу Речі Посполитої Іллінці потрапили до Відомства державного майна, селяни були особисто вільними.
Кількість мешканців у 1783р (разом зі Стечанкою та Руднею Іллінецькою) — 716[3]. Приблизно на 1860р — 510, на 1900 - 1419[4], у 1972–1434 особи. Іллінецькій Сільській Раді були підпорядковані населені пункти Рудня-Іллінецька та Стара Красниця.[5] У 1986р всі мешканці були відселені внаслідок аварії на ЧАЕС, але де-хто пізніше повернувся, як самосел. Станом на 2006 рік у селі проживало близько 40 осіб, Іллінці вважалися «столицею» самоселів. Станом на 2013 в Іллінцях залишилось лише двоє постійних мешканців. Під час пожеж 2015 року [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] частина села згоріла і постійних мешканців не залишилось.
Надпис на хресті, котрий встановлений на місці, де стояла церква свідчить, що храм Різдва Богородиці був збудований в Іллінцях 1742 року, проте у Похилевича церква в Іллінцях не згадується. За свідченнями літніх людей церква була розібрана приблизно в 1964 році на матеріал для будівництва клубу.
В селі були середня школа, при школі був інтернат для дітей з сусідніх сіл; клуб, бібліотека. До середини 1930х діти вчилися по кількох хатах розкуркулених. У 2й половині 30х була збудована стара школа — великий довгий одноповерховий будинок. Школа в ньому пропрацювала до початку 1970х, поки для неї не побудовами нову двоповерхову цегляну будівлю. Будинок старої школи було через кілька років розібрано.
Джерела ред.
- Чорнобильський район
- Архів Сангушків, т.3, с.175 (221)
- Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971
- Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005
- Список населенных мест Киевской губернии. Київ. 1900
Примітки ред.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. T.3 1432-1534 - Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa. www.wbc.poznan.pl (пол.). Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Похилевич (2005). Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся (українська) . Біла Церква: О.В.Пшоновський. с. 111 (130). ISBN 966-8545-14-1.
- ↑ Київський губернський статистичний комітет (1900). Список населенных мест Киевской губернии (російська) . Київ. с. 1170 (1251).
- ↑ Рудич Ф. М. (гол. редкол.) (1971). Історія міст і сіл Української РСР. Київська область (Українська) . Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. с. 724.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії Іванківського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |