Іллєнко Іванна Михайлівна
Іва́нна Миха́йлівна Іллє́нко (*4 лютого 1976, Київ) — українська актриса і балерина. Демісолістка балету Чеського Національного театру у Празі. Народилася в Києві в родині кінорежисера Михайла Іллєнка.
Іллєнко Іванна Михайлівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 4 лютого 1976 (49 років) ![]() Київ,УРСР | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | балерина ![]() | |||
Батьки | Михайло Іллєнко ![]() | |||
IMDb | nm4194317 | |||
| ||||
Освіта
ред.Закінчила Російську балетну академію в Москві.
Ролі в балеті
ред.У 1993—1996 роках танцювала у Національній опері в Києві. Виконувала ролі Шірін у «Легенді про любов», Оксани в балеті «Ніч перед Різдвом», головні ролі у балетах «Володимир Хреститель», Джульєтти у «Ромео та Джульєтті», Попелюшку у однойменному творі С.Прокоф'єва та інших.
У 1996 році отримала третє місце на конкурсі балету Сержа Лифаря в Києві.
У 1996—1999 роках була першою солісткою у міському театрі Усті-над-Лабем. Грала Клару у «Лускунчинку», Жізель, «Помираючого лебедя», головні ролі у «Паквіті», «Святі квітів у Ґензані», «Діаманті» та ін.
З 1999 — у міському театрі в Штуттґарті, через рік там стає демісолісткою. Тут танцювала Лізетту у «Даремній обережності», «Блакитного птаха» у «Сплячій красуні», Б'янку у «Приборкуванні непокірливої», Ольгу у славному балеті «Онєгін» та ін.
З 2004 року — демісолістка балету Чеського Національного театру.
Ролі в кіно
ред.В кіно дебютувала у фільмі «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди» («Фучжоу», 1993). Удостоєна гран-прі «За найкращий дебют» на кінофестивалі «Стожари» (Київ, 1995). Також знімалась у фільмах «Сьомий маршрут» (1997), «Невелика подорож на великій каруселі» (2003).
Зіграла головну роль у чеському телефільмі «Перемога» (чеськ. "Vítězství") (2005).
Знялася у батьковому фільмі «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», який вийшов на екрани на початку 2012 року, у ролі дочки вождя.
У 2020 зіграла роль Катерини у фільмі «Толока» (реж. Михайло Іллєнко)[1]
Примітки
ред.- ↑ Іванна Іллєнко - біографія, фільмографія та фото Іванна Іллєнко - Kino-teatr.ua. kino-teatr.ua. Процитовано 27 серпня 2020.
Джерела
ред.- Україна Молода. 143 за 05.08.2005
- Пороги № 3, 2005 (травень — червень) Іванка Іллєнко: Мені просто поталанило!
- Ilyenko Ivanna[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не має інтервікі-посилань. |