Шумов Ілля Степанович

(Перенаправлено з Ілля Шумов)

Ілля Степанович Шумов (16 червня 1819, Архангельськ — липень 1881, Севастополь) — російський шаховий майстер і шаховий композитор.

Ілля Степанович Шумов
Оригінал імені Ілля Степанович Шумов
[[File:‎|280px|center|alt=Шумов Ілля Степанович|Шумов Ілля Степанович]]
Країна Росія Росія
Народження 16 червня 1819(1819-06-16)
Архангельськ
Смерть 1881(1881)
Севастополь
Нагороди та відзнаки
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня

18 років Шумов служив морським офіцером на Балтійському флоті. 1847 року полишив службу в морському міністерстві в Санкт-Петербурзі та почав інтенсивно займатися шахами. Швидко досягнув успіхів у шаховій грі й став поряд зі своїми вчителями Олександром Петровим та Карлом Янішем одним з найкращих шахістів Росії.

Володів яскравим комбінаційним хистом. Слабкіше грав у дебюті й ендшпілі. Редактор «Шахового листка» В. Михайлов писав про шахіста: «… покладаючись на витонченість власних суджень і вроджений талант до гри він мало вивчав її теорію; пробіг колись знаменитий „Analyse“ Яніша, та тим, здається і обмежився. Тому зрозуміло, що в дебютах і закінченнях, у яких найтонший розум потребує допомоги науки, Шумов поступається своєму могутньому супернику, але зате в той період партії, який називається серединою, він не лише не поступається князю Урусову, але, можливо, навіть перевершує його. Чим важче становище, чим складніша комбінація, тим краще грає Шумов».

Говард Стаунтон запрошував його, разом з Петровим та Янішем, взяти участь у першому міжнародному шаховому турнірі в Лондоні 1851 року. Але жоден з російських шахістів не зміг приїхати на турнір.

1854 року зіграв у Санкт-Петербурзі два матчі зі своїм учителем Янішем — 3:5 і 7: 5. В 1862 програв у Санкт-Петербурзі матч проти Ігнаца фон Коліша — 2:6 і в 1875 проти Симона Вінавера — 2:5.

Після смерті Олександра Петрова в 1867 році, Шумова вважали найкращим шахістом Росії.

1869 року був одним зі співзасновників Санкт-Петербурзького шахового клубу, розташованого на офіцерській вулиці, 14/21 (нині вулиця Декабристів).

Від 1869 вів шахову колонку в журналі «Всесвітня ілюстрація». Після його смерті 1881 року цю колонку продовжував вести до 1898 видатний російський шахіст Михайло Чигорін. Наприкінці своєї кар'єри Шумов зустрівся за шахівницею з Михайлом Чигоріним.

Учнями Шумова були сильні російські шахісти Еммануїл Шіфферс та Адольф Альбін.

Найкращий історичний рейтинг Шумова в жовтні 1863 за деякими оцінками складає 2489.

Відомий також як чудовий шаховий композитор. Він склав близько 200 шахових задач. Багато його завдань були пов'язані з певними історичними та політичними подіями.

1867 року, до міжнародного шахового турніру в Парижі, випустив збірку образотворчих шахових композицій. До цієї збірки увійшли також завдання в яких фігури були розставлені у вигляді всіх букв латинської абетки. Композиція в якій він розставив фігури у вигляді літери «Т» була присвячена герою оборони Севастополя Е. І. Тотлебену.

Задачі Шумова ред.

«Всесвітня ілюстрація», 1872
«Піраміда Хеопса»
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Хід білих. Мат за 3 ходи.

Рішення:
1. К: g2 e: d5
2. Тe3 + С: e3
3. Кe1 мат

1878
«Перехід російських воїнів через Балканський хребет»
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Хід білих. Мат за 8 ходів.

Рішення:
1.Крg4! Ch2
2.Kpf5 Cg1
3.Kpe6 Ch2
4.Kpd7 (можливо також та 4.Кр: d6). Cg1
5.Kpc6 Ch2
6.Kpb5 Cg1
7.Kpa4 Ch2
8. C: b3 мат

"Одна з найцікавіших шахово-літературних пам'яток російсько-турецької війни (1877–1878). В цій позиції фігури та пішаки зображують безперервну смугу перешкод у вигляді гори. Білий король, рухаючись по "гірському хребту ", символізує марш російської армії. Після важкого переходу білі ставлять «мат» — 8. С: b3, турецькому паші (Кра2) ".

1877
«Плевен»
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Хід білих. Мат за 7 ходів.




Рішення:
1.Kg8+! Kpe6
2.Kc7+ Kpe5
3.Лe8+ Ke7
4.Фe1+ Kpf5
5.Cd3+ Kpg4
6.K: f6+ Kph3 (Kpf3)
7.Cf1 (Ce4) мат.

Завдання являє собою штурм Плевена під час Російсько-Турецької війни 1877 року. Плевен представлений буквою «П», яку утворюють фігури. Чорний король — Осман-Паша.

Посилання ред.