Ілля Ціон

Ілля Фаддейович Ціон (1842—1912) — фізіолог.

Ілля Ціон
Народився	13 (25) березня 1842 Тельшяй, Віленська губернія, Російська імперія
Помер	23 жовтня (5 листопада) 1912 (70 років) Париж, Франція
Поховання	цвинтар Монпарнас
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар, фізіолог, журналіст, викладач університету, публіцист
Alma mater	HU Berlin Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
Галузь	фізіологія
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	Robert Remakd
Відомі учні	Павлов Іван Петрович
Ілля Ціон у Вікісховищі

Народився в Тельшяї, в сьогоднішній Литві. У 1864 році закінчив Берлінський університет. На початку 1870-х років був професором Петербузького університету і Медично-хірургічної академії. Високі оцінки колег-сучасників одержали праці Ціона з фізіології кровообігу і нервової системи людини.

У 1866 році разом з німецьким фізіологом Карлом Людвігом Ціон відкрив депесорний нерв, який відходить від дуги аорти, й показав, що роздратування його центрального закінчення викликає спад кров'яного тиску внаслідок розширення судин. Він відкрив нерви, які прискорюють серцеву діяльність, дослідив вплив змін температури, а також кисню й вуглекислоти на ритм і силу скорочень серця. Автор одного з перших в Росії підручників з фізіології. Помер в еміграції в Парижі.