Ізото́пія — це така гомотопія , в якій за будь-якого відображення є гомеоморфізмом на .

Пов'язані означення ред.

  • Накривною або обсяжною ізотопією[ru] для ізотопії   називається ізотопія простору   така, що  .
  • Два вкладення   называються ізотопними, якщо існує накривна ізотопія  , для якої  .
  • Простори   і   називають ізотопічно еквівалентними або просторами одного й того ж ізотопічного типу, якщо існують вкладення   такі, що композиції   и   ізотопні тотожним відображенням.
    • Якщо простори гомеоморфні, то вони ізотопічно еквівалентні, проте є негомеоморфні простори одного ізотопічного типу, наприклад,  -вимірна куля і така ж куля з приклеєним до її поверхні (одним своїм кінцем) відрізком.
    • Будь-який гомотопічний інваріант є ізотопічним інваріантом, але існують ізотопічні інваріанти, наприклад, розмірність, які не є гомотопічними.

Властивості ред.

  • Гладка ізотопія завжди подовжується до гладкої накривної ізотопії.
  • Існують дифеоморфізми сфери   на себе, неізотопні тотожному, цей факт пов'язаний з існуванням нетривіальних диференціальних структур на сферах розмірності  .

Джерела ред.

  • Hazewinkel, Michiel, ред. (2001), Isotopy (in topology), Математична енциклопедія, Springer, ISBN 978-1-55608-010-4