Ізабель Стоун
Ізабель Стоун (англ. Isabelle Stone; 18 жовтня 1868, Чикаго, Іллінойс, США — 1966, Норт-Маямі, Маямі-Дейд, Флорида, США) — американська вчена-фізик і педагог. Перша жінка, що здобула в США докторський ступінь з фізики.
| Ізабель Стоун | |
|---|---|
| англ. Isabelle Stone | |
 | |
| Народилася |
18 жовтня 1868[1] Чикаго, Іллінойс, США |
| Померла |
1966[1] Норт-Маямі, Маямі-Дейд, Флорида, США[1] |
| Країна |
 США |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater |
Чиказький університет Коледж Веллслі |
| Галузь | фізика |
| Заклад |
Bryn Mawr Schoold Коледж Вассара Колумбійський університет Sweet Briar Colleged |
| Науковий керівник | Альберт Абрагам Майкельсон |
Життєпис ред.
Ізабель Стоун народилася в Чикаго в родині шкільних учителів. Її батько був активним членом баптистської церкви і редактором газети Chicago Times[en], а мати — одним з лідером Асоціації молодих християнок[en]. 1890 року Стоун здобула ступінь бакалавра з музики в коледжі Веллслі, а 1896 року — ступінь магістра в Чиказькому університеті. Наступного року вона успішно захистила докторську дисертацію, ставши першою американкою — доктором наук з фізики. У роботі, виконаній під керівництвом Альберта Майкельсона, вона визначала зміну питомої електропровідності тонких металевих плівок у залежності від їх віку й умов навколишнього середовища (вологості, температури) і показала, що електричний опір плівок швидко спадає з часом, так що реально спостережувана величина виявляється значно меншою від розрахункової[2].
ВІд 1890 року Стоун, одночасно з навчанням, викладала астрономію, алгебру, геометрію і гімнастику в культурному центрі для іммігрантів, а в 1897—1898 роках навчала дівчаток у підготовчій школі Брін-Мар[en] (англ. Bryn Mawr Preparatory School) у Балтиморі. Протягом 1898—1906 років вона працювала викладачкою (англ. instructor) фізичного факультету Вассарського коледжу (Покіпсі, штат Нью-Йорк). Паралельно вона вела наукові дослідження в Колумбійському університеті, вивчаючи властивості тонких плівок у вакуумі і кольори платинових плівок. 30 травня 1899 року Стоун увійшла до числа 36 учасників установчих зборів Американського фізичного товариства, причому з жінок участь у заході взяли лише вона і Марсія Кіт. 1900 року вона стала також однією з двох жінок (другою була Марія Кюрі), які відвідали перший Міжнародний фізичний конгрес у Парижі[2].
1907 року Стоун разом зі своєю сестрою Гарієт організувала в Римі приватну школу для дівчаток (англ. The Misses Stone’s School for Girls) — одну з небагатьох на той час міжнародних шкіл такого типу, які забезпечували вивчення не тільки мови, але й історії та літератури Італії і Франції, історії мистецтва, музики. Школа припинила існування лише з початком Першої світової війни, коли сестри Стоун мусили повернутися на батьківщину. Протягом 1916—1923 років Ізабель Стоун керувала фізичним факультетом жіночого коледжу Світ-Браяр[en] (Вірджинія), після чого знову об'єдналася з сестрою і відкрила школу для дівчаток — на цей раз у Вашингтоні. Однак Велика депресія 1929 року знову змусила їх закритися. Протягом ряду років вони з сестрою давали приватні уроки в Понсе (Пуерто-Рико).
Стоун, ніколи не виходила заміж і не мала дітей, померла в Норт-Маямі (Флорида) 1966 року[2].
Публікації ред.
- Stone I. On the Electrical Resistance of Thin Films: Ph.D. Thesis. — University of Chicago, 1897.
- Stone I. On the Electrical Resistance of Thin Films // Physical Review. — 1898. — Т. 6 (21 квітня). — С. 1-16. — DOI:.
- Stone I. Color in Platinum Films // Physical Review. — 1905. — Т. 21 (21 квітня). — С. 27-40. — DOI:.
Примітки ред.
Література ред.
- Bonomo M.E. Isabelle Stone: breaking the glass ceiling with thin films and teaching. — 2020. — 21 квітня. — arXiv:2010.08144. Архівовано з джерела 3 грудня 2020. Процитовано 15 березня 2021.
- Ogilvie M.B. Stone, Isabelle // Women in Science: Antiquity through the Nineteenth Century: A Biographical Dictionary with Annotated Bibliography. — MIT Press, 1990. — 21 квітня. — С. 186.
Посилання ред.
- Stone, Isabelle. Contributions of 20th Century Women to Physics. UCLA. Архів оригіналу за 7 листопада 2004. Процитовано 9 грудня 2020.