Старигін Ігор Володимирович
Стари́гін І́гор Володи́мирович — (13 червня 1946, Москва — 8 листопада 2009, Москва) — радянський та російський актор театру та кіно. Заслужений артист Росії 1992).
| Старигін Ігор Володимирович | |
|---|---|
 Старигін Ігор | |
| Народився | 13 червня 1946 Москва, СРСР |
| Помер | 8 листопада 2009 (63 роки) Москва, Росія ·інсульт |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |  СРСР Росія |
| Місце проживання | Росія |
| Діяльність | артист |
| Відомий завдяки | радянський актор |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Знання мов | російська |
| Партія | Справедлива Росія |
| У шлюбі з | Ісакова Людмила Іванівна і Ардова Міра Валер'янівна |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0823670 |
Біографія
ред.Ігор Старигін народився 13 червня 1946 року у Москві.
У 1968 році закінчив Державний інститут театрального мистецтва (ГІТІС) — курс Василя Андрійовича Орлова[ru].
У 1968–1974 роках — актор Московского ТЮГу[ru]. У 1974–1983 працював у театрі ім. Моссовєта. З 1983 по 1996 роки — актор театру-студії «Біля Нікітських воріт»[ru] під керівництвом Марка Розовського. У 1996–2000 роках — актор Московського художнього академічного театру ім. М. Горького[ru].
Грав у фільмах: «Доживемо до понеділка» (1968, Костя), «Обвинувачуються в убивстві» (1970, Васін), «Уперше заміжня» (1980, Валера) та ін., в українських кінокартинах: «Червоні дипкур'єри» (1978, Аурін), «Д'Артаньян і три мушкетери» (1979, т/ф, Араміс), «Слухати у відсіках!» (1984, Сергій Золотницький), «Постріл у труні» (1992, Макс), «Шлях до пекла» (1992, т/ф, Серж).
Ігор Старигін помер 8 листопада 2009 року о 8 годині ранку в Москві від інсульту.
Фільмографія
ред.- 1967 — Солдатами не народжуються (Відплата) — Рибочкін
- 1968 — Доживемо до понеділка — Костя Батіщев, учень
- 1969 — Біля Лукомор'я (короткометражний) — Юра
- 1969 — Ад'ютант його високоповажності — Міккі
- 1969 — Звинувачуються в убивстві — Анатолій Васін
- 1970 — Про друзів-товаришів — студент
- 1972 — Том Кенті (телеспектакль)
- 1972 — Перервана мелодія — Сергій
- 1973 — Міста і роки — Андрій Старцев
- 1975 — Під дахами Монмартра — Марсель, композітор
- 1975 — Ранок (короткометражний) — Огюст Ренуар
- 1976 — Оповідання Марка Твена (телеспектакль) — Довгий читач
- 1976 — Топаз (телеспектакль) — Роже
- 1976 — Як важливо бути серйозним (телеспектакль)
- 1976 — Повість про невідомого актора — Горяєв Вадим
- 1976 — Червоне і чорне — Норбер Де Ля Моль
- 1977 — Червоні дипкур'єри — Яніс
- 1979 — Д'Артаньян та три мушкетери — Араміс
- 1979 — Уперше заміжня — Валерій Перевозчіков
- 1980 — Версія (фільм-спектакль) — Олександр Блок
- 1980 — Державний кордон. Фільм 1-й: Ми наш, ми новий… Володимир Олексійович Данович
- 1980 — Державний кордон. Фільм 2-й: Мирне літо 21-го року Володимир Олексійович Данович
- 1983 — Місячна веселка — Полінг
- 1984 — Перш, ніж розлучитися — Андрій
- 1984 — Сім стихій — Гліб
- 1985 — Змієлов — Льончик
- 1985 — Слухати у відсіках — Золотницький
- 1986 — 55 градусів нижче нуля — Георгій, чоловік Олени Кузнецової
- 1988 — Дорога до пекла — Серж
- 1992 — Мушкетери двадцять років по тому — Араміс
- 1992 — Постріл у труні — Макс
- 1993 — Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому — Араміс
- 2000 — 24 години[ru] — адвокат Косарьов
- 2001 — Конференція маніяків — Косар
- 2002 — Даша Васильева 2. Любителька приватного розшуку. Пані з кігтиками — Макс Полянській
- 2002 — Даша Васильева 2. Любителька приватного розшуку. Дружина мого чоловіка — Макс Полянський
- 2002 — Даша Васильева 2. Любителька приватного розшуку. Ця гірка солодка помста — Макс Полянський
- 2002 — Кодекс честі — банкір Мамаєв
- 2003 — Козеня в молоці — Одуєв
- 2004 — Що втратили сонце — Карєтніков
- 2005 — Даша Васильева 4. Любителька приватного розшуку. Будиночок тіточки Брехні — Макс Полянський
- 2005 — Даша Васильева 4. Любителька приватного розшуку. Привиди в кросівках — Макс Полянський
- 2005 — Даша Васильева 4. Любителька приватного розшуку. Хобі бридкого каченяти — Макс Полянський
- 2007 — Повернення мушкетерів або Скарби кардинала Мазаріні — Араміс
Література
ред.