Калєтнік Ігор Григорович
І́гор Григо́рович Калє́тнік (*16 липня 1972, Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область) — український політик і державний діяч, народний депутат України 7-го скликання, колишній Перший заступник Голови Верховної Ради України, заслужений юрист України.
| Ігор Григорович Калєтнік | ||
|---|---|---|
 | ||
| 11-й Перший заступник Голови Верховної Ради України | ||
| 13 грудня 2012 — 22 лютого 2014 | ||
| Попередник | Адам Мартинюк | |
| Наступник | Андрій Парубій | |
| Народився | 16 липня 1972 (52 роки) село Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |
| Відомий як | агроном, адвокат, політик | |
| Громадянство |  Україна | |
| Alma mater | Національний університет «Одеська юридична академія» | |
| Політична партія |  КПУ | |
| Батько | Григорій Калетнік | |
| Мати | Калетнік Галина Василівна | |
| Нагороди |
| |
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 6-го скликання | |||
| Комуністична партія України | 23 листопада 2007 | — | 4 лютого 2011 |
| 7-го скликання | |||
| Комуністична партія України | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Біографічні відомості
ред.Народився 16 липня 1972 у селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області.
Освіта
Вінницький сільськогосподарський інститут (1993), агроном.
Вінницький сільськогосподарський інститут, факультет післядипломної освіти (1999), «Облік і аудит».
Київський університет імені Тараса Шевченка (2001), юрист.
Кандидат юридичних наук (з 2004), захистив дисертацію на тему: «Зобов'язання, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів, в цивільному законодавстві України» в Одеській національній юридичній академії.
Трудова діяльність
З 1995 року працював в митних органах. Обіймав посади інспектора, заступника начальника відділу, начальника відділу Вінницької митниці (березень 1995 — вересень 1998 року);
Заступник начальника, начальник Подільської регіональної митниці (вересень 1998 року — травень 1999);
Начальник Херсонської митниці (травень 1999 — жовтень 2000 року);
Начальник Рава-Руської митниці (жовтень 2000 — грудень 2000 року);
Начальник Галицької митниці (грудень 2000 — липень 2002 року);
Начальник Роздільнянської митниці (липень 2002 року — вересень 2002);
Заступника начальника (жовтень 2002 року — квітень 2003), начальник Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби України (квітень 2003 — жовтень 2003 року);
Начальник Чорноморської регіональної митниці (жовтень 2003 — лютий 2005 року);
З 14 травня 2004 року державний радник митної служби 3 рангу.[1]
Директор Департаменту по боротьбі з митними правопорушеннями Держмитслужби України (лютий 2005 — квітень 2005 року). У квітні 2005 року звільнився за власним бажанням.
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва (вересень 2005 — квітень 2006 року).
У квітні 2006 року, після того, як суд визнав звільнення з цієї посади у 2005 році тиском з боку керівника Державної митної служби Володимира Скомаровського, повернувся на посаду директора Департаменту по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.
На чергових виборах до Верховної Ради України у 2006 році — кандидат у народні депутати України від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція», № 11 в списку. На час виборів: суддя Дніпровського районного суду міста Києва, безпартійний.
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до лютого 2011 року від КПУ, № 16 в списку. На час виборів: директор Департаменту організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України, безпартійний. Член фракції КПУ (з листопада 2007), Голова Комітету боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з грудня 2007).
22 березня 2010 призначений Головою Державної митної служби України.[2]
4 лютого 2011 року Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата України Калєтніка у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.[3]
З 20 серпня 2010 року Дійсний державний радник митної служби України.[4]
22 листопада 2012 року звільнений з посади Голови Державної митної служби України у зв'язку з обранням народним депутатом України.[5]
Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року від КПУ, № 7 у списку. На час виборів: Голова Державної митної служби України.
13 грудня 2012 року обраний Першим заступником Голови Верховної Ради України 7-го скликання.[6].
22 лютого 2014 року подав у відставку[7].
В червні 2014 року вийшов з фракції та партії КПУ.
На позачергових виборах до Верховної Ради України балотувався як самовисуванець по одномандатному виборчому округу № 41. Проте, Центральна виборча комісія не передала Окружній виборчій комісії № 41 бюлетені і вибори на даному окрузі не відбулися.
Скандали
ред.Родина Калетників тричі передаровувала квартиру, щоб залишити її у своїй власності.[8]
Центр протидії корупції вказав, що Калетнік у своїй декларації за 2013 рік зазначив, що отримав подарунків на суму майже 70 мільйонів гривень.[9]
За підтримку Диктаторських законів його було оголошено в розшук, але 8 травня Печерський районний суд Києва задовольнив скаргу представника Калєтніка і зобов'язав Генпрокуратуру скасувати його розшук. За даними правоохоронців, Калєтнік переховувався в Росії. Наприкінці жовтня 2019 року стало відомо, що він повернувся в Україну і перебуває тут тривалий час.
У червні 2021 року суд задовольнив клопотанням матері Ігоря Калєтніка, Галини Калєтнік і повернув їй у власність 14 гектарів Бучанського лісу. Після рішення суду Ігор Калєтнік переоформив майно на себе.[10]
Державні нагороди та звання
ред.- Заслужений митник України (2001).
- Дійсний державний радник митної служби України (20 серпня 2010)
- Заслужений юрист України (22 червня 2004) — за значний особистий внесок у захист економічних інтересів України, зразкове виконання службового обов'язку, високий професіоналізм[11]
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України № 545/2004 від 14 травня 2004 року «Про присвоєння спеціальних звань посадовим особам Державної митної служби України». Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 березня 2010 р. № 583-р «Про призначення Калєтніка І. Г. Головою Державної митної служби України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2011 року № 3009-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Калєтніка І. Г.». Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Указ Президента України № 837/2010 від 20 серпня 2010 року «Про присвоєння спеціальних звань». Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Указ Президента України № 647/2012 від 22 листопада 2012 року «Про звільнення І. Калєтніка з посади Голови Державної митної служби України». Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 13 грудня 2012 року № 3-VII «Про Першого заступника Голови Верховної Ради України». Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Заступник Рибака також подав у відставку. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
- ↑ Свобода, Радіо (19 грудня 2014). Калетнік тричі передарував депутатську квартиру родичам, щоб залишити її «в сім’ї» – розслідування. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (28 листопада 2014). Генпрокуратура відкрила кримінальну справу щодо екс-віце-спікера Калєтніка. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Ігор Калєтнік повернув собі 14 гектарів лісу під Києвом – Єгор Фірсов - VежA. Vежа (укр.). 6 вересня 2021. Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Указ Президента України № 667/2004 від 22 червня 2004 року «Про відзначення державними нагородами України працівників Державної митної служби України». Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 6 січня 2013.
Посилання
ред.
| Попередник: | Голова Державної митної служби України 22 березня 2010 — 22 листопада 2012 |
Наступник: |
| Макаренко Анатолій Вікторович | Клименко Олександр Вікторович |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |