Ігнацій Щеньовський
Ігнацій Щеньовський (польс. Ignacy Szczeniowski, 14 червня 1853 — 29 жовтня 1932) — польський цукрозаводчик, інженер, державний діяч.
| Ігнацій Щеньовський | |
|---|---|
| Ignacy Szczeniowski | |
 | |
| Народився | 1853 Капустяни, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 жовтня 1932 Варшава, Польща |
| Поховання | Повонзківський цвинтар  |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | Підприємець, виробництво цукру |
| Відомий завдяки | Як цукрозаводчик, інженер, державний діяч |
| Знання мов | польська і російська |
| Рід | Q127867369? |
| Батько | Станіслав |
| Мати | Юлія з Ярошинських |
Біографічна довідка
ред.Ігнацій Щеньовський народився в селі Капустяни Вінницької області в маєтку батьків польських поміщиків Станіслава Щеньовського та Юлії Ярошинської. Дитинство пройшло в Капустянах. 1873 р. отримав інженерну освіту в Гентському університеті (Бельгія).[1]
Протягом багатьох років був пов'язаний з цукровою промисловістю на Поділлі та Волині. Є автором кількох патентів по технології цукроваріння. Збудував новий родовий палац в Капустянах. Побудував першу приватну вузькоколійну залізницю Капустяни - Вапнярка у 1888 р. Був одружений двічі. На Анні з Ярошинських і Елеонорі з Гадомських. Від першого і другого шлюбів мав загалом семеро дітей.
Засновник і багаторічний президент Товариства взаємного страхування цукрових заводів Польщі.
З січня 1919 року — економічний радник польської делегації на Паризькій мирній конференції. З 12 серпня 1919 по 9 грудня 1919 року — міністр промисловості і торгівлі в польському уряді Ігнація Яна Падеревського.[2]
Пізніше керував роботою цукрових заводів в Городенці та Пшеворську. В незалежній Польщі проживав в Закопане, мав там віллу "Марілор". Похований у Варшаві.
Посилання
ред.- Село Капустяни в історії Брацлавщини: від першої писемної згадки — до початку 1920-х рр. Кушнір Л. Л., Полтава, ТОВ "Фірма"Техсервіс", 2014.
- «Kto był kim w II Rzeczypospolitej», pod red. prof. Jacka. M. Majchrowskiego, Warszawa 1994, wyd I
- Polski Słownik Biograficzny. Warszawa-Kraków: Instytut Historii PAN, 2010, s. 254—255. ISBN 9788388909870.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Село Капустяни в історії Брацлавщини: від першої писемної згадки — до початку 1920-х рр. [Архівовано 17 червня 2017 у Wayback Machine.] Кушнір Л. Л., Полтава, ТОВ "Фірма"Техсервіс", 2014. сторінка 50
- ↑ «Kto był kim w II Rzeczypospolitej», pod red. prof. Jacka. M. Majchrowskiego, Warszawa 1994