Ігнатенко Дмитро Андрійович

український військовик

Ігнатенко Дмитро Андрійович (25 жовтня 1895, с. Карпилівка Прилуцького повіту Полтавської губернії — після 1941) — сотник Армії УНР, інженер-лісівник.

Ігнатенко Дмитро Андрійович
Народився25 жовтня 1895(1895-10-25)
Карпилівка, Прилуцький повіт
Померне раніше 1941
Громадянство Російська імперія УНРСРСР СРСР
Діяльністьвійськовослужбовець
Військове звання Сотник
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри

Життєпис

ред.

Народився в сім'ї станових козаків землевласників.

Закінчив сільську початкову школу (1906) та вищу початкову чотирикласну.

Від більшовицької мобілізації ухилився, а від денікінської врятуватися не вдалося.

З відділом генерала Миколи Бредова потрапив до польських таборів (Щипйорно), де вступив до українського збірного відділу та перевівся до Ланцута. Учасник боїв проти більшовиків (1920). Того ж року інтернований поляками.

У липні 1922 р. втік з табору до Чехо-Словаччини.

1923 року закінчив матуральні курси при УГА, а 1928 року — Українську господарську академію.

Працював у лісах українофіла графа Сапіги під Перемишлем.

Побрався з Лідією Вітошинською, семінаристкою, виростили доньку Тересу та сина Володимира.

Після початку Другої світової війни родина виїхала на Львівщину, де перебували під постійним наглядом КДБ. Продовжував працювати у лісництві.

Донька Тереса побралася з диригентом Борисом Грошем, невісткою стала оперна співачка Ніна Тичинська. Син Володимир, оперний співак, став народним артистом УРСР.

Творчий доробок

ред.

На початку 1920-х років написав спогад «Вересень року 1920».

Джерела

ред.