Івона Бурдзановська
Івона Бурдзановська (пол. Iwona Burdzanowska; нар. 1960, Демблін) — польська фотокореспондентка, журналістка, завідувачка фотовідділу, фоторедакторка, авторка подієвої та театральної фотографії.
| Івона Бурдзановська | |
|---|---|
| пол. Iwona Burdzanowska | |
| Народилася |
1960 Демблін, Люблінське воєводство, Польща |
| Громадянство |
 Польща |
| Місце проживання | Люблін, Люблінське воєводство, Польща |
| Діяльність | фотокореспондентка |
| Знання мов | польська |
Життєпис ред.
Івона Бурдзановська народилася 1960 року в Дембліні. В юності вона хотіла відвідувати середню художню школу в Наленчуві. Однак стала студенткою гімназії імені Ганни Савицької в Дембліні. Її дядько, професор хімії та біохімії, зацікавив її фотографією. Потім вона закінчила вищу фотошколу в Комплексі фотографічних шкіл у Варшаві.
У 1981 році вона почала займатися мікро- і макрофотографією та ультрафіолетовою фотографією на факультеті мікробіології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Під час походів і фотографування рослин захопилася біологією. Вона вступила на біологічний факультет.
Зацікавилася фотографуванням подій у 1987 році, під час третьої апостольської подорожі Івана Павла II до Польщі. Через рік народила доньку, після чого не повернулася до навчання і змінила спеціалізацію. У 1991 році почала працювати в люблінському відділенні «Газети Виборчої». Працювала в редакції до 2012 року.
Як фотографка співпрацювала з Люблінським театром імені Юліуша Остерви (1995-2011)[1] та Музичним театром. Працювала над обкладинками музичних альбомів, зокрема, для Будки Суфлери[2], Матеуша Поспєшалського[3] та Voo Voo. З 1989 року постійно співпрацює з Люблінською медичною палатою у створенні щомісячного журналу «Medicus». Після звільнення з «Газети Виборчої» співпрацює, серед іншого, з інтернет-редакцією Радіо Люблін[4].
У 2021 році її роботи були представлені на виставці «Єдина. Нерозказані історії польських фотографок у Будинку спіткань з історією», а її фотографії та інтерв'ю з нею увійшли до однойменної книги Моніки Шевчик-Віттек[5].
Примітки ред.
- ↑ Lublin. Wystawa zdjęć z "Sarmacji". Encyklopedia teatru polskiego (пол.). Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Biblioteka Polskiej Piosenki. Archiwum Biblioteka Piosenki (пол.). Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Mateo Pospieszalski – Matika (1995, Dolby B, Cassette). Discogs (пол.). Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Fotografie Iwony Burdzanowskiej dla Radia Lublin. Radio Lublin (пол.). Процитовано 27 березня 2024.
- ↑ Monika Szewczyk-Wittek, Jedyne : nieopowiedziane historie polskich fotografek (пол.), Wydanie I, Warszawa: Dom Spotkań z Historią instytucja kultury m.st. Warszawy, 2021, ISBN 978-83-66068-33-9, OCLC 1262592710.
Посилання ред.
- Запис інтерв'ю з Івоною Бурдзановською в рамках Програми усної історії Театру NN. Teatr NN (пол.).
- Jedyne. Nieopowiedziane historie polskich fotografek | wystawa. Dom Spotkań z Historią (пол.). 30 вересня 2021 — 27 лютого 2022.
- Monika Szewczyk-Wittek, Jedyne: nieopowiedziane historie polskich fotografek, wyd. I, Warszawa: Dom Spotkań z Historią instytucja kultury m.st. Warszawy, 2021, ISBN 978-83-66068-33-9, OCLC 1262592710