Іван Хризостом Радзимінський-Францкевич

ієромонах-василіянин, архимандрит

Іван Хризостом Радзимінський-Францкевич гербу Бродзиць (хресне ім'я Йосафат, пол. Jan Chryzostom Radzimiński-Frąckiewicz; 1670 — 1736)[1] — ієромонах-василіянин, архимандрит Черейського монастиря в 1698—1736 роках, учасник Замойського синоду 1720 року.

о. Іван Хризостом Радзимінський-Францкевич, ЧСВВ
пол. Jan Chryzostom Radzimiński-Frąckiewicz
Герб
Герб
Архимандрит Черейський
1698 — 1736
Обрання: 1698
Конфесія: Руська унійна церква
 
Діяльність: ієромонах, архімандрит
Ім'я при народженні: Йосафат Радзимінський-Францкевич
Народження: 1670
Смерть: 1736
Чернецтво: 1692,
довічні обіти в ЧСВВ

Життєпис

ред.

Син Давида, тивуна вишвянського, і Єлизавети Ґротковської, мав братів Казимира і Каспера. Разом із братами отримав у спадок містечко Ушач, де його батьки заснували василіянський монастир і він сам також був його співзасновником[2]. 1691 р. вступив до Василіянського Чину на новіціят до Битенського монастиря і наступного року склав вічні чернечі обіти. У 1698 році став архимандритом Черейського монастиря. Був учасником Новогородоцької (1703) і Більської (1709) василіянських капітул[3].

16 червня 1716 року, після смерті батьків і стрия Казимира, ставши паном Ушача (разом із братами), призначив для Ушацького василіянського монастиря 1000 битих талерів на каплицю при монастирській церкві святого Юрія[4].

У 1720 році як архимандрит василіянського монастиря в Череї був на Замойському синоді.

Примітки

ред.
  1. Замойський провінційний собор… — С. 153.
  2. Giżycki J. M. Bazyliańskie klasztory unickie w obrębie prowincji białoruskiej // Przewodnik Naukowy i Literacki, 1907, nr. 1. — s. 93.
  3. Замойський провінційний собор… — С. 82.
  4. Giżycki J. M. Bazyliańskie klasztory unickie w obrębie prowincji białoruskiej // Przewodnik Naukowy i Literacki, 1907, nr. 4. — s. 370.

Джерела

ред.
  • Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року, кн. 1: Діяння та постанови / упоряд. Р. Паранько, Іг. Скочиляс, Ір. Скочиляс. — Львів: Український католицький університет, 2021. — С + 804 С. — (Серія «Київське християнство», т. 23).
  • Herbarz polski, t. V, Warszawa 1902. — S. 311.
  • Scriptores rerum polonicarum. Tomus IV. Archiwum komisyi historycznej. Tom I, Kraków 1878. — S. 356.
  • Synodus provincialis Ruthenorum: habita in civitae Zamosciae anno MDCCXX: sanctissimo domino nostro Benedicto PP. XIII: dicata, Romae 1883. — S. 7.