Іван Хреститель (Мікеланджело)
«Іва́н Хрести́тель» (італ. San Giovannino; також — «Молоди́й Іва́н Хрести́тель», «Святий Іоа́нн»[1]) — втрачена мармурова статуя Івана Хрестителя, створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті близько 1495 —1496 рр.
італ. San Giovannino | |
---|---|
Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
Час створення: | бл. 1495 —1496 рр. |
Розміри: | ? см |
Матеріал: | мармур |
Історія
ред.Вазарі згадує, що Мікеланджело зробив статуї Молодого Івана Хрестителя та Амура, що спить на замовлення Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі[а], двоюрідного брата Лоренцо Пишного[2]. Замовлення відповідало небажанню Лоренцо суперечити Савонаролі та його оточенню[3].
Статуя вважається втраченою після вигнання родини Медичі із Флоренції. Дослідникам не раз висловлювалися припущення, про ототожнення її з іншими роботами, одна із яких — Молодий Іван Хреститель (Барджелло, Флоренція). З 17 століття ця статуя приписується Донателло[4], хоча Леопольдо Чіконьяра (італ. Leopoldo Cicognara) припускав, що робота могла бути створена пізніше. Ганс Кауфман (нім. Hans Kauffmann) вважав автором цієї статуї когось із оточення Франческо да Санґалло.
Опис
ред.Достовірного і точного опису фігури немає. Поза Хрестителя могла нагадувати юного Хрестителя із картини Мікеланджело Манчестерська Мадонна (бл. 1497). Схоже рішення було використане і у статуї Мадонна Брюгге[5].
Образ у мистецтві
ред.У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про статую написано так:
(…) не язичницька, (…) щось істинно святе. (…) у вигляді голого привабливого юнака, повного еллінської молодости й блиску, з вакхічно-побожним виразом обличчя. (…) чудового, голого юнака, вродливого як Паріс, (…) такого святого Іоаннчика![6] |
Також статуя згадується у романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961)[7].
Примітки
ред.- ↑ Вазарі, 1970, с. 306.
- ↑ Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 137.
- ↑ Scigliano, 2005, с. 53.
- ↑ Young Saint John the Baptist attributed to Donatello and Desiderio da Settignano. Arte & Immagini srl/CORBIS. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
- ↑ Michelangelo, Saint John the Baptist (1496). www.palazzo-medici.it. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
- ↑ Шульц, 2006, с. 430 —431.
- ↑ Irving Stone. The Agony and the Ecstasy (англ.) . www.scribd.com. с. 293. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
(…)young St. John setting out for the desert to preach in the wilderness, «a garment of camel's hair and a leather girdle about his loins, and locusts and wild honey were his food.»
[Архівовано 2013-05-01 у Wayback Machine.]
Для подальшого читання
ред.- Maffei, Fernanda de'. Michelangelo's Lost St. John. The Story of a Discovery. — New York : Reynal & Co, 1964. — 40 с.
Джерела
ред.- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |