Вікіпедія

Іван Руткович

український іконописець

Іва́н Рутко́вич — український галицький іконописець кінця XVII — початку XVIII століття доби бароко, який працював переважно у Жовкві.

Іван Руткович
Народився 1650
Золочівський район, Львівська область, Україна
Помер 18 століття
Діяльність художник, іконописець
Жанр іконопис

Життєпис ред.

Перше письмове свідчення про Івана Рутковича з'являється в жовківських актах у 1681 році, коли він разом з дружиною Євою купує дім навпроти хвіртки міської церкви. Є згадка в записах жовківської церкви Різдва Христового про Рутковича, як міщанина Жовкви і «маляра білокаменського», а також пізніші (1694) згадки про нього як про члена братства міської церкви та про обрання присяжним лавником Жовкви (1686), хоча засідання магістрату він відвідував рідко через зайнятість замовленнями[1]. Прикметник «білокаменський» може свідчити про його попереднє навчання майстерності у Білому Камені, де на той час вже існував центр малярства. Віра Свєнціцька виділяє два етапи творчості, зі зростанням майстерності та чіткості стилю — перший у період 80-х років, коли він працював над іконами для Волиці Древлянської, присілку Марошанки, Потелича та Волі Висоцької; другий — у 90-х роках XVII ст. з роботами Жовківського іконостасу зі Скваряви Нової. Вона ж припускає, що Руткович помер між 1703 і 1708 рр.[2].

Творчість ред.

 
Архангел Гавриїл (1697-1699, Національний музей у Львові)

Техніка ред.

Руткович малював традиційною для тих часів технікою темпери на яйцевій емульсії, але, очевидно, змішаній з олією. Малював на липових, грубо вигладжених дошках, проклеєних на стиках зі зворотного боку. Рельєфні орнаменти тла з накладеною позолотою створювалися на крейдяному ґрунті, що дозволяло вносити елементи різьблення не лише в обрамлення, а й у площину картини. Контури і елементи композиції художник накреслював чорною фарбою по підмальовку, виконаному ясною вохрою, а в темніших місцях — сірою й коричневою фарбами, на які він накладав світліші мазки вохри, рум'яне і білил, формуючи світлотінь на обличчях образів. Невідомо, чи працював Руткович олійною технікою на полотні та блясі, які вже були поширені в той час[3].

Доробок ред.

Перші ікони майстра — «Жертвоприношення Авраама» та «З'явлення Христа Марії Магдалині»[4].

З творчості Рутковича відомі збережені цілістю або частково іконостаси у дерев'яних церквах: у Волиці-Деревлянській, у Волі-Висоцькій, у церкві Пресвятого Серця Христового Жовкви (1697 — 99), на початку XIX століття перенесений до церкви Собору Пресвятої Богородиці у Скваряві Новій, нині у Національному музеї у Львові імені Андрія Шептицького. Іконостаси І. Рутковича визначили тип західноукраїнського іконостасу кінця 17 першої половини XVIII століття з додатковим рядом євангельських сцен, а «жовківський іконостас» був вершинним етапом розвитку українського класичного іконостасу XVII століття.

Окремі донаторські ікони Рутковича виконані у традиційній манері. Серед них:

  • «Моління» (1682) у Троїцькій церкві в Потеличі,
  • «Моління» (1683; тепер у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького),
  • «Народження Марії» з Вижлова (1683, ікона втрачена),
  • Христос Вседержитель із с. Солова (1693; тепер в Музеї народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» у Львові)

І. Руткович, зберігаючи багатовікові українсько-візантійські іконописні традиції — велику емоційну впливовість колориту і музику лінійних ритмів, зумів обережно і з тактом використати нові західноєвропейські. елементи, зачерпнуті переважно з голландської гравюри.

На початку січня 2012 року на Львівщині з дерев'яної церкви Вознесіння Господнього, пам'ятки архітектури національного значення у селі Волиці-Деревлянській Золочівського району, з намісного ряду іконостасу церкви невідомі вирізали та викрали чотири унікальних образи — святого Миколая, Богородиці-Одигітрії, Христа Пантократора та Вознесіння Господнє, намальованих Іваном Рутковичем наприкінці XVII століття[5].

На пошану Івана Рутковича названо вулиці у Львові та Жовкві.

Галерея ред.

  •  
    Архангел Михаїл з Церкви Святої Трійці, Жовква
  •  
    Частина Жовківського іконостасу, Національний музей у Львові
  •  
    Архангел Михаїл з Жовківського іконостасу, Національний музей у Львові
  •  
    В'їзд у Єрусалим
  •  
    Ісус і самаритянка
  •  
    Ісус Пантократор
  •  
    Дорога в Емаус
  •  
    Страсті Христові. Бичування
  •  
    Преображення Господнє
  •  
    Образ Нерукотворного Спаса
  •  
    Ікона св. Димитрія 1693 праці Івана Руткович, Храм святого Великомученика Димитрія, Збоїща (Львів)[6]

Примітки ред.

  1. ↑ Свєнціцька, 1966. — С. 60.
  2. ↑ Свєнціцька, 1966. — С. 118.
  3. ↑ Свєнціцька, 1966. — С. 67.
  4. ↑ Руткович Іван. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2014.
  5. ↑ Галина Терещук (8 січня 2012). На Львівщині з храму вкрадені ікони маляра українського бароко Івана Рутковича. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 30 листопада 2023. Процитовано 30 березня 2024.
  6. ↑ Ікона св. Димитрія, Храм святого Великомученика Димитрія, Збоїща. Архів оригіналу за 3 січня 2017.

Джерела ред.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про українського художника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іван_Руткович&oldid=42231570