Лешко-Попель Іван Васильович
Іва́н Васи́льович Лешко-По́пель (нар. 5 вересня 1860, Рогачов, Могильовська губернія — пом. 14 грудня 1903, Катеринослав, Катеринославська губернія) — український лікар та громадський діяч.
| Іван Лешко-Попель | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Іван Васильович Лешко-Попель |
| Народився | 5 (17) вересня 1860 Рогачов, Могильовська губернія, Російська імперія |
| Помер | 13 (26) грудня 1903 (43 роки) Катеринослав, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | поляк |
| Діяльність | лікар |
| Галузь | медицина |
| Alma mater | Імператорська медико-хірургічна академія |
| У шлюбі з | Зінаїда Никифорівна Кірдановська |
| Діти | Михайло, Лідія, Наталя, Катерина |
Життєпис
ред.Іван Лешко-Попель народився 5 (17) вересня 1860 року в білоруському місті Рогачов Могильовської губернії[1]. Поляк за національністю, шляхтич за походженням. Закінчив Могильовську гімназію. У 1879 році вступив на природничий факультет Петербурзького університету, після закінчення якого у 1883 році перейшов на 3-й курс медико-хірургічної академії[2]. Після закінчення академії 12 листопада 1886 року отримав звання військового лікаря. 30 листопада 1887 зарахований до 54-го резервного кадрового батальйону, згодом перейменованого на 210-й Перекопський резервний батальйон, а згодом Перекопський полк, військовим лікарем. Батальйон розташовувався у Катеринославі. 7 лютого 1887 року Іван Лешко-Попель став земським лікарем[3]. З 1888 лікар був членом Катеринославського медичного товариства.
На початку XX сторіччя мешканці Катеринослава (Дніпро) називали його «народним лікарем», «другом знедолених».
Крім платних клієнтів, Лешко-Попель приймав десятки хворих катеринославців, котрі не мали коштів на лікування в дорогих клініках. Перед смертю мав чин надвірного радника.
На початку грудня 1903 лікар заразився від пацієнта, важко хворої дитини, та отримав зараження крові. 13 грудня 1903 року о третій годині ранку лікар помер. Вже о шостій ранку біля будинку улюбленця Катеринослава стояла суцільна стіна його шанувальників. По всьому місту служили панахиди. На одному з заводів робітники не пішли обідати й кілька тисяч осіб, запросивши священика, молилися за Івана Лешко-Попеля. До 11-ї години людей, які хотіли попрощатися з небіжчиком, зібралося так багато, що потрібен був наряд поліції. За свідченням очевидців на похорон прийшло понад 10 тисяч осіб, які зібралися проводити в останню дорогу Івана Лешко-Попеля.
Поховали лікаря далеко за містом - на території Тихвинского жіночого монастиря. Могила його в часи більшовиків втрачена. 2020 року в монастирі проведено панахиду пам'яті лікаря.
Сім'я
ред.Іван Лешко-Попель був одружений з Зінаїдою Никифорівною Кірдановською, рідною племінницею першої дружини російського письменника Федора Достоєвського Марії Дмитрівни Ісаєвої[4]. Подружжя мало четверо дітей: Михайло, Лідія, Наталя, Катерина.
Нащадки Лешко-Попеля проживають нині у місті Дніпро на Мандриківці.
Вшанування пам'яті
ред.
У 1913 році, за ініціативи Дмитра Яворницького, на згадку про Івана Лешко-Попеля назвали вулицю у Нагірному районі. У другій половині XX ст. вулиця «сама собою» стала називатися Ляшко-Попеля, як й досі написано на номерах будинків.
У травні 2014 на одному з корпусів державної медичної академії, коштом благодійників, встановлено меморіальну дошку народному лікареві Іванові Лешко-Попелю[4].
У вересні 2022 року в Дніпрі встановили мініскульптуру на честь Івана Лешко-Попеля у вигляді лікарської валізи в рамках проєкту "Відчуй Дніпро"
Джерела
ред.- Авчинников А. Г. Друг бедных. Памяти Н. В. Лешко-Попеля. Екатеринослав, Печатня С. П. Яковлева, 1904. - С. 28.
- Велике життя доброї людини. Дніпропетровськ, 2010
Примітки
ред.- ↑ Лешко-Попель Іван Васильович. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
- ↑ Катеринославський лікар. Іван Лешко-Попель: життя великого подвижника [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] «День»
- ↑ Лешко-Попель Иван Васильевич [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] «Дніпровський міської сайт»
- ↑ а б У Дніпропетровську відкрили меморіальну дошку народному лікарю Іванові Лешко-Попелю [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] «Урядовий кур'єр» 28 травня 2014
Посилання
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лешко-Попель Іван Васильович |
- Лікарська і громадська діяльність
- Доктор-подвижник [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про практикуючого лікаря. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |