Іванов Анатолій Степанович
Анатолій Степанович Іванов (рос. Анато́лий Степа́нович Ивано́в; 5 травня 1928, Шемонаїха, Казакська Автономна СРР, Російська РФСР — 1999, Москва, Росія) — російський прозаїк і сценарист, автор романів на сільську тематику. Герой Соціалістичної Праці (1984). Лауреат Державної премії СРСР (1979).
| Іванов Анатолій Степанович | |
|---|---|
| Народився |
5 травня 1928 Шемонаїха |
| Помер |
31 травня 1999 (71 рік) Москва, Росія |
| Поховання | |
| Громадянство (підданство) |
 СРСР Росія |
| Діяльність | письменник, сценарист, редактор, політик, журналіст |
| Володіє мовами | російська |
| Членство | Спілка письменників СРСР |
| Роки активності | з 1948 |
| Жанр | роман і повість |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
     |
| IMDb | nm0412025 |
Зміст
БіографіяРедагувати
Народився в селянській родині. Батьки жили в районному центрі, батько працював завідувачем райвідділом «Союздруку», мати займалася господарством.
З 1946 по 1950 роки навчався на факультеті журналістики Казахського державного університету імені С. М. Кірова.
Творчу діяльність розпочав в 1948 році як журналіст газети «Приіртишська правда» (Семипалатинськ). Був військовослужбовцям, потім редактором районної газети «Ленінський прапор» в Новосибірської області. Член КПРС з 1952.
В 1954 в журналі «Крестьянка» було опубліковане його перше оповідання «Дощ». Потім в журналі «Сибірські вогні» — розповідь «Алчині пісні», в 1956 році з такою ж назвою вийшла перша збірка оповідань. У 1958 році був опублікований перший роман «Повітелей», який приніс всесоюзну популярність і був помічений за кордоном і був перекладений декількома мовами. У 1958-1964 роках був заступником головного редактора журналу «Сибірські вогні». В кінці 1960-х переїхав до Москви.
ТворчістьРедагувати
В Союз письменників СРСР вступив в 1958 році. Основними темами творів стали революції в сибірських селах, колективізація та німецько-радянська війна. Серед найбільш відомих творів: «Тіні зникають опівдні» і «Вічний поклик». В 1970-1980-і роки за цими книгами були зняті багатосерійні телефільми.
Громадська діяльністьРедагувати
З 1972 працював головним редактором журналу «Молода гвардія». Був одним з ідейних керівників так званого «патріотичного спрямування».
Займав керівні посади в Спілці письменників СРСР, був депутатом ВР СРСР 11-го скликання (з 1985).
В 1990 підписав «Лист 74-х».
ПосиланняРедагувати
- ИВАНОВ АНАТОЛИЙ СТЕПАНОВИЧ (рос.)