Іванов Анатолій Степанович

радянський і російський письменник, сценарист

Анатолій Степанович Іванов (рос. Анато́лий Степа́нович Ивано́в; 5 травня 1928, Шемонаїха, Казакська Автономна СРР, РРФСР, СРСР — 1999, Москва, Росія) — радянський і російський прозаїк і сценарист, автор романів на сільську тематику. Лауреат Державної премії СРСР (1979). Герой Соціалістичної Праці (1984).

Іванов Анатолій Степанович
Народився5 травня 1928(1928-05-05)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шемонаїха, Шемонаїхинський район Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер31 травня 1999(1999-05-31)[1][2][…] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, сценарист, редактор, політик, журналіст, публіцист, прозаїк Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1948
Жанрроман і повість[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР Премія Ленінського комсомолу Державна премія РРФСР імені Максима Горького

Біографія

ред.

Народився в селянській родині. Батьки жили в районному центрі, батько працював завідувачем райвідділом «Союздруку», мати займалася господарством.

З 1946 по 1950 роки навчався на факультеті журналістики Казахського державного університету імені С. М. Кірова.

Творчу діяльність розпочав в 1948 році як журналіст газети «Приіртишська правда» (Семипалатинськ). Був військовослужбовцям, потім редактором районної газети «Ленінський прапор» в Новосибірської області. Член КПРС з 1952.

В 1954 в журналі «Крестьянка» було опубліковане його перше оповідання «Дощ». Потім в журналі «Сибірські вогні» — розповідь «Алчині пісні», в 1956 році з такою ж назвою вийшла перша збірка оповідань. У 1958 році був опублікований перший роман «Повітелей», який приніс всесоюзну популярність і був помічений за кордоном і був перекладений декількома мовами. У 1958—1964 роках був заступником головного редактора журналу «Сибірські вогні». В кінці 1960-х переїхав до Москви.

Творчість

ред.

В Союз письменників СРСР вступив в 1958 році. Основними темами творів стали революції в сибірських селах, колективізація та німецько-радянська війна. Серед найбільш відомих творів: «Тіні зникають опівдні» і «Вічний поклик». В 1970-1980-і роки за цими книгами були зняті багатосерійні телефільми.

Громадська діяльність

ред.

З 1972 працював головним редактором журналу «Молода гвардія». Був одним з ідейних керівників так званого «патріотичного спрямування».

Займав керівні посади в Спілці письменників СРСР, був депутатом ВР СРСР 11-го скликання (з 1985).

В 1990 підписав «Лист 74-х».

Фільмографія

ред.

Екранізації творів:

Сценарист:

Примітки

ред.
  1. а б Catalog of the German National Library
  2. а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  3. а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 65–68. — ISBN 5-94848-262-6
  4. Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

ред.