Єфименко Костянтин Олексійович

Костянти́н Олексі́йович Єфи́менко (нар. 26 червня 1975, Біла Церква, Київська область, Українська РСР) — український підприємець і промисловець, Міністр транспорту і зв'язку України (2010), перший заступник Міністра інфраструктури України (2010—2014). Президент хокейного клубу «Білий Барс» (Біла Церква). Колишній член Партії Регіонів.

Костянти́н Олексі́йович Єфи́менко
Народження: 26 червня 1975(1975-06-26) (48 років)
  Біла Церква, Київська область
Громадянство: Україна Україна
Кар'єра
Трібо Голова Ради директорів
Біофарма CEO
Освіта Київський національний університет імені Тараса Шевченка
CMNS: Єфименко Костянтин Олексійович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 26 червня 1975 року у місті Біла Церква Київської області.

Закінчив Білоцерківську школу № 13 (1992). У 1997 здобув диплом з відзнакою за спеціальністю «Облік та аудит» економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка[1].

Одружений, разом із дружиною виховують двох доньок та сина[1].

Державна і політична діяльність ред.

У 2008—2009 роках був депутатом Київської обласної ради, членом фракції Блоку Юлії Тимошенко. Також був членом виконавчого комітету Білоцерківської міської ради[2].

З 11 березня до 9 грудня 2010 року — Міністр транспорту і зв'язку України. Після реорганізації міністерства обіймав посаду першого заступника Міністра інфраструктури України, від 23 грудня 2010 до 15 квітня 2014 року[3].

У 2015 році Костянтин Єфименко балотувався на пост міського голови міста Біла Церква, поступившись у другому турі з результатом у 39,3 % голосів Геннадію Дикому[4].

Професійна та підприємницька діяльність ред.

 
Макет НВК «Біофарма». 2017

1995—1996 — експерт відділу аналітики страхової компанії «Вексель»[1].

1997—1998 — головний бухгалтер; начальник відділу страхових і фінансових операцій; заступник голови правління страхової компанії ВАТ «Укргазпромполіс»[2].

1998—2002 — голова правління страхової компанії ВАТ «Укргазпромполіс»[2].

2002—2008 — заступник генерального директора з питань економіки; директор з науково-технічної діяльності; директор з економіки та облікової політики ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»[5].

2008—2009 — голова наглядової ради ВАТ «Біофарма»[5].

2009—2010 — директор ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»[2].

З 2014 — президент фармацевтичної компанії «Біофарма»[5].

З 2014 — голова Ради директорів групи компаній Tribo.

З 2017 — CEO компанії «Біофарма»[5].

Біофарма ред.

З 2014 року Костянтин Єфименко є президентом фармацевтичної компанії «Біофарма» — українського підприємства, що спеціалізується на розробці і виробництві імунобіологічних препаратів з донорської крові людини, рекомбінантних препаратів та препаратів на основі спороутворюючих бактерій[6]. Компанія входить до десятки найбільших українських виробників галузі[7].

Трібо ред.

Костянтин Єфименко є також головою ради директорів групи компаній «Трібо», що спеціалізується на виробництві гальмівних систем та фрикційних матеріалів[8].

«Трібо» є офіційним постачальником оригінальних запчастин на заводи МАЗ, КрАЗ та БелАЗ. Дочірня компанія «Tribo Rail», що знаходиться у Великій Британії, постачає продукцію на європейські ринки та співпрацює з Siemens, Bombardier, Alston та іншими відомими виробниками у сфері залізничної техніки[9].

Громадська та благодійна діяльність ред.

У 2011 році у місті Біла Церква засновано Благодійний фонд Костянтина Єфименка, який реалізовує та підтримує соціально-культурні, освітні, оздоровчі, історико-археологічні, туристичні та інші проєкти, пов'язані з життям міста[10].

У 2011—2013 роках після проведення розкопок та початку музеєфікації фундаменту на Замковій горі Білої Церкви, за ініціативи та сприяння Фонду, було відроджено чотиристопний триапсидний Свято-Георгіївський храм у стилі київської та чернігівської школи зодчества домонгольської пори. У 2015 році встановлено його підсвічування[11].

Фонд Костянтина Єфименка фінансує роботу тренерів, а також форму, спорядження та заняття на Льодовій арені «Білий Барс» для близько 200 дітей із секцій фігурного катання та хокею Білоцерківської ДЮСШ «Зміна»[12][13][14].

Примітки ред.

  1. а б в Ефименко Константин Алексеевич. lb.ua. Лівий берег. 04.08.2016. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
  2. а б в г Ефименко Константин Алексеевич. https://golos.ua/ (рос.). GolosUA. 12.02.2013. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018. 
  3. Екс-міністр транспорту і зв'язку К. Єфименко призначений першим заступником міністра інфраструктури. https://daily.rbc.ua. РБК-Україна. 23.12.2010. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 31 січня 2018. 
  4. На виборах мера Білої Церкви переміг представник "Самопомочі" Дикий. https://www.unian.ua. УНІАН. 17.11.2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 29 січня 2018. 
  5. а б в г Ефименко Константин Алексеевич. liga.net (рос.). ЛігаБізнесІнформ. 16.11.2015. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
  6. Костянтин Єфименко. biopharma.com.ua. Біофарма. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
  7. "Биофарма" возобновляет производство после пожара. delo.ua (рос.). Дело.UA. 27.09.2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 20 лютого 2018. 
  8. Органи управління. tribo.ua. Трібо. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2018. 
  9. Tribo Rail, Advanced Rail Friction Products. Tribo Rail. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 31 серпня 2020. 
  10. Про Фонд. efimenko.org. Благодійний фонд Костянтина Єфименка. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
  11. Розкопки на Замковій горі у 2011-2012 роках. Звіт інституту археології. www.efimenko.org. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 31 серпня 2020. 
  12. Wayback Machine. web.archive.org. 23 квітня 2016. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 31 серпня 2020. 
  13. Віталій Литвиненко: Усе моє життя — на льоду. Club-tourist (амер.). Процитовано 5 листопада 2020. 
  14. Із незламною вірою в добро!. ТИЖДЕНЬ (укр.). 23 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 5 листопада 2020. 

Посилання ред.