Єсипенко Марина Миколаївна
російська акторка
Марина Миколаївна Єсипенко (нар.. 30 липня 1965 року, Омськ, Російська РФСР) — російська актриса театру і кіно, телеведуча. Народна артистка Росії (2016)[1]. Провідна актриса Державного академічного театру імені Євгена Вахтангова (з 1987 року).
| Єсипенко Марина Миколаївна | |
|---|---|
| рос. Марина Николаевна Есипенко | |
 | |
| Дата народження | 30 липня 1965 (59 років) |
| Місце народження | Омськ, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |  Росія СРСР |
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна |
| Професія | акторка |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 1253820 |
| esipenko.ru | |
 Єсипенко Марина Миколаївна у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народилася 30 липня 1965 року в Омську. У 1987 році закінчила ВТУ ім. Щукіна. Після закінчення інституту прийнята в трупу Державного академічного театру ім. Вахтангова.
З 2004 року веде спільно з Олегом Мітяєвим щорічну церемонію нагородження в галузі культури «Світле минуле», який проходить в Челябінській області.
Особисте життя
ред.- Перший чоловік (з 1983 по 1995 роки) — Микита Джигурда, актор, кінорежисер, сценарист, співак
- Другий чоловік — Олег Мітяєв, бард, музикант, актор.
- Дочка — Дарія Єсипенко (нар.. 2000).
Вистави
ред.- Оля, Кабанчик
- Склянка води
- Принцеса Турандот
- Государ, ти наш, батюшка
- Березневі іди, Клеопатра
- Фіа, Дама без камелій
- Без вини винуваті
- Ліза, Пікова дама
- Лев взимку
- Ніч ігуани
- Король-олень
- Отелло
- Регана, Король Лір
- Голова дракона, Дракон
- Just a Gigolo, Берег жінок (2006)
- Баронеса Штраль, Маскарад
- Принцеса Івонна
- Троїл і Крессида
- Зойчина квартира
- Дядечків сон
- Дама без камелій
- Три віку Казанови
- Мадемуазель Нітуш
- Божевільний день, або одруження Фігаро [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Дівич-вечір над вічним спокоєм
- Творчий вечір «В Олександрівському саду…»
Фільмографія
ред.- 1993 — Помирає душа — Любов Коломійцева
- 1994 — Без вини винуваті — Таїса Ильинишна Шелавина (в пролозі)
- 1994 — Курський фанк — Дівчина
- 1994 — Березневі іди — Клеопатра
- 1995 — Остання любов Маяковського — Валерія Полонська
- 1996 — Чарівне крісло — Вона
- 1998 — Струмки, де хлюпоче форель — Марія
- 2000 — Дядечків сон — Ганна Миколаївна Антипова
- 2004 — Дзісай — Клара
- 2004 — Садиба — Пауліна Алафердова
- 2005 — Олександрівський сад — Ганна
- 2005 — Моя прекрасна няня — Амалія
- 2006 — Великі дівчатка — Віра
- 2006 — Петя Чудовий — Надія Ліфанова
- 2006 — Брати по-різному — Тамара
- 2007 — Три дні в Одесі — Ганна
- 2007 — Полювання на Берію — Ганна
- 2008 — Моя улюблена відьма — Маргарита, мама Наді
- 2009 — Висяки 2 — Тетяна
- 2009 — Таке життя — Галина
- 2014 — Селюки — Емма Василівна, дружина Вікентія
- 2015 — Все тільки починається — Тамара Попова Веніамінівна
- 2016 — Перлинове весілля — Тетяна Сергіївна Анастасова
- 2017 — Дружина поліцейського — Наталія Миколаївна Савіна, авдокат
- 2017 — Жених для дурки — Кет
Нагороди
ред.- 2004 — Золота ліра
- 2004 — Цвях сезону
- 2009 — Царскосельская мистецька премія
- 2018 — Мистецька премія Петрополь
Публікації
ред.- Камінська Н. Марина Єсипенко // Театр імені Євг. Вахтангова / Ред.-укладач Б. М. Поюровський. М.: Центрполиграф, 2001. С. 89—95, фото. («Зірки московської сцени») — ISBN 5-227-01251-2 (рос.)
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 31 березня 2016 року № 142 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 24 березня 2019.
Посилання
ред.- Офіційний сайт (сторінка) Марини Єсипенко [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія та фото актриси [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сторінка актриси на сайті театру імні Є. Вахтангова [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)