Відкрити головне меню

Єнтальцев (Янтальцев) Андрій Васильович (1788 — 27 січня 1845) — декабрист, підполковник, командир 27 кінно-артилерійської роти. Учасник Франко-російської війни.

Єнтальцев Андрій Васильович
Ентальцев Андрей Васильевич
Єнтальцев.jpg
Народження 1788(1788)
Санкт-Петербург, Flag of Russia.svg Російська імперія
Смерть 27 січня 1845(1845-01-27)
Ялуторовськ, Flag of Russia.svg Російська імперія
Рід військ артилерія
Роки служби 18011825
Звання підполковник
Війни / битви Війна третьої коаліції, Війна четвертої коаліції, Франко-російська війна 1812, Війна шостої коаліції
Відносини дружина: Єнтальцева Олександра Василівна
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Зміст

СлужбаРедагувати

З дворян. Народився в Петербурзі. Батько — колезький асесор Василь Ентальцев, мати — Варвара Григорівна Черешнікова. Виховувався в Петербурзі в пансіоні Мейєра (17981800). В службу вступив у 1801 році юнкером в 2-й артилерійський польовий батальйон. У 18061807 роках брав участь кампаніях проти французів. У 1812 році Єнтальцев в чині поручика відзначився в битві при Смоленську, за що отримав чин штабс-капітана. За відзнаку в битві під селом Червоним був нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня з бантом. У 1825 році — підполковник, командир 27-ї кінно-артилерійської роти.

ДекабристРедагувати

Член таємних товариствРедагувати

Член Союзу благоденства з 1820 року і Південного товариства. Доставлений в Петербург з Тульчина 20 січня 1826 року, ув'язнений у Петропавловську фортецю. Визнаний винним у тому, що знав про умисел на царевбивство (повідомив Пестель); належав до таємного товариства зі знанням мети і знав про підготовку до заколоту. Засуджений за VII розрядом до каторжних робіт на 2 роки. 7 лютого 1827 року він був відправлений з Петропавлівської фортеці в Сибір.

У СибіруРедагувати

Каторгу відбував у Читинському острозі (1827 — 1828). Великою радістю для Андрія Васильовича став приїзд до Чити в травні 1827 року його дружини Олександри Василівни. Жив на поселенні в м. Березові Тобольської губернії, Тобольську, Ялуторовську. Переїзд в Ялуторовськ стався за клопотанням сестри декабриста. Прибув до Ялуторовська наприкінці літа 1830 року. У Ялуторовську Єнтальцеви придбали за 1300 рублів великий будинок у колезького радника Шеншина. Андрій Єнтальцев захопився медициною. Обзавівся спеціальною літературою, сам готував ліки, витрачаючи чималі кошти на купівлю необхідних препаратів. Нікому не відмовляв у допомозі. Перебуваючи в Ялуторовську, декабрист подавав клопотання про дозвіл вступити йому рядовим в Окремий Кавказький корпус, але його прохання було височайше відхилене. У Ялуторовську Єнтальцев неодноразово ставав жертвою доносів. Кожне розслідування Єнтальцев важко переживав. Результатом цього стало психічне захворювання, для лікування якого було дозволено тимчасово перевести його до Тобольська, але лікування результатів не дало і в вересні 1842 року Єнтальцев разом з дружиною повертається в Ялуторовськ. Олександра Василівна змушена була продати будинок, щоб створити хворому кращі матеріальні умови. Помер у Ялуторовську. Похований на старому кладовищі Ялуторовська. Могила Єнтальцева знаходиться під охороною держави.[1]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати