Єжи Струсь
Єжи Струсь (пол. Jerzy Struś; ? — 1605) — польський шляхтич, урядник Королівства Польського Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). В українській історіографії також відомий під ім'ям Юрій. Представник роду Струсів гербу Корчак.
| Єжи Струсь | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Jerzy Struś |
| Псевдо | Юрій Струсь |
| Помер | 1605 |
| Країна | Річ Посполита |
| Посада | вінницький староста[d], Брацлавський старостаd, Звенигородський старостаd і галицький каштелян[d] |
| Рід | Струсі гербу Корчак |
| Батько | Станіслав Струсь |
| Мати | з роду Вільчек |
| Родичі | Миколай Струсь Якуб Струсь |
| Діти | Elżbieta Struśd |
 герб Корчак | |
Біографія
ред.Брав участь на стороні короля Стефана Баторія у війні з Ґданьськом на чолі козацької роти; в ній, зокрема, служив майбутній староста генеральний Ян Потоцький.[1]
Уряди: староста брацлавський і вінницький (1579—1599)[2], звенигородський, каштелян галицький.
Був одним з призвідників Брацлавського повстання 1594 р., потім — одним з керівників польських військ під час його придушення, також придушення повстання Северина Наливайка.[3]
Викупив (заплативши заставну суму) в князя Богдана Корецького Вінницьке староство, яке було заставлене у борг польським королем Сиґізмундом ІІ Авґустом. Так Струсь встановив над староством контроль[4].
Став великим землевласником на Східному Поділлі, зокрема, за рахунок купівлі земель у місцевих землевласників. 1565 р. за королівським привілеєм став (разом з братом Якубом) власником поселення Хоростків (володіли Хоростковом на праві «голого доживоття»). 1592 року відкупив Звенигородщину у Федора Богдановича Базановича-Козака-Звенигородця, південну Звенигородщину у брацлавських землевласників Золотарів; 1601 року — село Гулівці у Коцюбів-Якушинських.[5]. Одне з селищ отримало назву від прізвища сім'ї — Струсьгород (тепер смт. Буки на Черкащині)[6].
Дружина — Малґожата (Марина[7]) Лущевська з Лущева, гербу Наленч. В подружжя була донька Ельжбета Струсь, котра стала дружиною Валентія Александра Калиновського. До зятя перейшли маєтності Єжи Струся.
Отець Каспер Несецький ТІ стверджував про народження дитини (чи дітей) після смерті Єжи Струся.
Примітки
ред.- ↑ Lipski A. Potocki Jan h. Pilawa (ok. 1552—1611) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 24. (пол.)
- ↑ Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття… — С. 216.
- ↑ Лепявко С. Северин Наливайко [Архівовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття… — С. 214.
- ↑ Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття… — С. 214—215.
- ↑ Буки. каньйон Гірського Тікича. (Дорогами України). Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 3 квітня 2013.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Т. 4. — S. 219.
Джерела
ред.- Яворницький Д. Історія запорізьких козаків — К. : Наукова думка, 1990. — Т. 2. — 560 с. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2).
- Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — К. : Наукова думка, 1993. — 416 с.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 218—220. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |