Відкрити головне меню

Єжи Струсь, або Юрій Струсь (пол. Jerzy Struś; ? — 1605) — шляхтич, урядник Королівства Польського Речі Посполитої.

Єжи Струсь
Ім'я при народженні Jerzy Struś
Псевдо Юрій Струсь
Помер 1605(1605)
Посада Q64624814?, Староста брацлавський[d], Q64786752? і Q64850119?
Рід Струсі
Батько Станіслав Струсь
Мати з роду Вільчек
Родичі Миколай Струсь
Якуб Струсь
Герб

герб Корчак

БіографіяРедагувати

Брав участь на стороні короля Стефана Баторія у війні з Ґданьськом на чолі козацької роти; в ній, зокрема, служив майбутній староста генеральний Ян Потоцький.[1]

Посади: староста брацлавський і вінницький (1579—1599)[2], звенигородський, каштелян галицький. В українській історіографії також відомий під ім'ям Юрій. Представник роду Струсів.

Був одним з призвідників Брацлавського повстання 1594 р., потім — одним з керівників польських військ під час його придушення, також придушення повстання Северина Наливайка.[3]

Викупив (заплативши заставну суму) у князя Богдана Корецького Вінницьке староство, яке було заставлене у борг польським королем Сиґізмундом ІІ Авґустом. Так Струсь встановив над староством контроль[4].

Став великим землевласником на Східному Поділлі, зокрема, за рахунок купівлі земель у місцевих землевласників. 1565 р. за королівським привілеєм став (разом з братом Якубом) власником поселення Хоростків (володіли Хоростковом на праві «голого доживоття»). 1592 року відкупив Звенигородщину у Федора Богдановича Базановича-Козака-Звенигородця, південну Звенигородщину у брацлавських землевласників Золотарів; 1601 року — село Гулівці у Коцюбів-Якушинських.[5]. Одне з селищ отримало назву від прізвища сім'ї — Струсьгород (тепер смт. Буки на Черкащині)[6].

Дружина — Малґожата (Марина[7]) Лущевська з Лущова, гербу Наленч. В подружжя була донька Ельжбета Струсь, котра вийшла заміж за Валентія Александра Калиновського. До зятя перейшли маєтності Єжи Струся.

Каспер Несецький стверджував про народження дитини (чи дітей) після смерті Ю. Струся.

ПриміткиРедагувати

  1. Lipski A. Potocki Jan h. Pilawa (ok. 1552—1611) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 24. (пол.)
  2. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття… — С. 216.
  3. Лепявко С. Северин Наливайко Архівовано 6 грудень 2010 у Wayback Machine.
  4. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття… — С. 214.
  5. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття… — С. 214—215.
  6. Буки. каньйон Гірського Тікича. (Дорогами України). Архів оригіналу за 6 червень 2011. Процитовано 3 квітень 2013. 
  7. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Т. 4. — S. 219.

ДжерелаРедагувати