Єдунов Яків Опанасович (1896—1985) — діяч радянських спецслужб, генерал-лейтенант.

Єдунов Яків Опанасович
Народився 1896
Москва, Російська імперія або Владимирський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер 1985 або лютий 1985
Москва, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність військовий керівник
Учасник Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Військове звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений працівник НКВС— 1942

Ранні рокиРедагувати

Народився в с. Суромна, Владимирська губернія в сім'ї маляра-покрівельника (батько помер в 1911).

Освіта: сільська школа, Суромна 1908; 1 курс диплом факультету інституту зовнішніх зносин, Київ 1924; недільний комвуз при Інституті червоної професури, Москва 1928.

Працював маляром-покрівельником у Москві. У царській армії був рядовим сапером 5 запасного саперного батальйону, МВО 08.15-06.16.

З червня 1916 до січня 1918 — рядовий-сапер 33-ї окремої інженерної роти 33 піхотної дивізії, Західний фронт.

З січня до червня 1918 — наглядач виправно-трудового будинку, Владимир.

У РСЧА: рядовий, старшина роти особливого залізничного бойового полку, Південний фронт, червень 1918-го — серпень 1919-го.

В органах ВЧК-ОГПУ-НКВДРедагувати

  • Агент УТЧК станції Коростень і пристані Гомель, Півд-Зах. залізниці 08.19—05.20.
  • Секретар головної трансп. ЧК, Польський фронт 05.20—08.20.
  • Начальник секретної частини відділення РТЧК, станц. Коростень 08.20—05.22. Член РКП(б) з 1922 року.
  • Виконував особливі доручення ДТО ГПУ Південно-Західної залізниці, Київ 05.22—04.24.
  • В 1925 р. закінчив 1-ші командирські курси 1-ї Московської школи ОГПУ.
  • Начальник ОДТО ОГПУ, станція Омськ 01.02.25—15.07.25.
  • Уповн., ст. уповн. 6 відділення ЭКУ ОГПУ СРСР 01.10.25—10.29.
  • На курсах директорів великих зерносовхозів, Москва 10.29—02.31.
  • Начальник відділення ПП ОГПУ Моск. обл. 02.31—04.33.
  • Начальник АЧ Тульск. оперсектора ГПУ 04.33—04.34.
  • Начальник відділення ГПУ-НКВД Підмосковного басейну Богородицьк 04.34—09.34.
  • Начальник Подольського міськвідділку НКВД 09.34—09.10.37.

У 1938—1939 р. — начальник Управління робітничо-селянської міліції УНКВД по Московській області. З цієї посади звільнений з НКВД. Працював заступником начальника проектної контори «Ростекстильпроект». З початком війни повернувся в НКВД, служив в особливих відділах.

В органах НКВД-СМЕРШ-МГБ-МВД-КГБРедагувати

З серпня 1941 р. заступник начальника Особливого відділу НКВД 50-ї армії. З листопада 1941 р. начальник Особливого відділу НКВД 9-ї, потім 48-ї армій. З березня 1943 р. начальник Особливого відділу НКВД ПриВО. З квітня 1943 р. начальник Управління контррозвідки НКО «Смерш» Північно-західного фронту. З квітня 1944 р. начальник Управління контррозвідки НКО «Смерш» 2-го Білоруського фронту. З серпня 1945 р. начальник Управління контррозвідки НКО «Смерш» Північної групи військ. З липня 1946 р. начальник 1-го Управління 3-го Головного управління МДБ РСР. З квітня 1947 р. начальник відділу 2-Н 2-го Головного управління МДБ СРСР. З січня 1951 р. начальник 3-го Головного управління МДБ СРСР. З червня 1952 р. начальник Управління контррозвідки МДБ Білоруського ВО. 3 жовтня 1956 р. звільнений у відставку через хворобу.

ЗванняРедагувати

  • Ст. лейтенант ГБ 07.04.36
  • Капітан міліції 1937
  • Капітан ГБ 23.08.41
  • Майор ГБ 09.04.42
  • Полковник ГБ 14.02.43
  • Генерал-майор 26.05.43
  • Генерал-лейтенант 25.09.44

НагородиРедагувати

  • Два ордени Леніна 29.05.45, 06.05.46
  • П'ять орденів Червоного Прапора 14.02.43, 18.02.44, 03.11.44, 10.04.45, 01.06.51
  • Два ордени Вітч. війни 1 ст. 13.06.44, 29.10.48
  • Два ордени Червоної Зірки 24.08.49, 28.10.67
  • Вісім медалей
  • Орден ПНР «Хрест Грюнвальда» 3 класи
  • Орден ПНР «Хрест Хоробрих»; медалі ПНР
  • Знак «Заслужений працівник НКВД» 02.02.42
  • Знак «50 років перебування в КПРС» 13.05.82.

ПосиланняРедагувати