Відкрити головне меню

Державний реєстр виборців (ДРВ) — автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені Законом України «Про Державний реєстр виборців» відомості, та користування ними, створена Центральною виборчою комісією[1] для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України (виборців). Як єдина база даних, доступ до якої здійснюється через закриту мережу, почав діяти з березня 2009 року (найкращий IT проект України 2009 року). Раніше існував у вигляді локальної інформаційно-аналітичної підсистеми «Списки виборців», що була встановлена в кожному відділі ведення реєстру.

Зміст

Дані в реєстрі та їх джерелоРедагувати

В Державному реєстрі виборців фіксуються деякі паспортні дані громадян:
1. Прізвище, ім'я, по батькові;
2. Дата народження;
3. Місце народження (не фіксується в списках під час виборів);
4. Адреса проживання (виборча адреса).
Також прослідковуються всі зміни в імені та адресі з моменту занесення до реєстру.

Всі дані до реєстру заносяться відділом ведення Державного реєстру виборців, який створено в кожному районі, районі в місті та в містах обласного значення (без районного поділу). Дані відділ отримує від розташованих на відповідній території суб'єктів надання відомостей:
 — органу Державної міграційної служби («Паспортний стіл»),
 — органу Міністерства юстиції (РАЦС),
 — військових частин (щодо військовослужбовців строкової служби),
 — виправних колоній,
 — Центру обліку бездомних громадян,
 — органів Міністерства охорони здоров'я України (щодо постійно нездатних самостійно пересуватися),
 — районного суду або органів опіки та піклування (щодо недієздатних).

Внесення виборців до реєструРедагувати

Реєстр створювався на основі даних з ІАП «Списки виборців», які кожен відділ поштою на CD-дисках надсилав до ЦВК для первинного формування реєстру. Після цього було проведено первинне уточнення даних суб'єктами надання відомостей (надання всіх змін з моменту останніх виборів на відповідній території). А в серпні-вересні 2009 року Центральна виборча комісія здійснила розсилку, всім занесеним до реєстру виборцям України, повідомлень про включення до Державного реєстру виборців. В разі виявлення помилок виборцям пропонувалося звернутися у відповідний відділ ведення для їх усунення.

Підставами занесення виборців до реєстру є:
 — Досягнення 18-річного віку;
 — Набуття громадянства України;
 — Виявлення невключеного до реєстру виборця (в тому числі за заявою самого виборця).

Виборці можуть звернутися до відділу ведення з заявою про:
1. виправлення даних (відповідно до паспорту);
2. включення до реєстру (в разі відсутності);
3. зміну виборчої адреси* (незалежно від місця реєстрації).

  • Для зміни виборчої адреси або тимчасової зміни місця голосування достатньо будь-якого документа, що підтверджує проживання за якоюсь адресою на території відповідного відділу ведення:

- паспорт з реєстрацією,
 — довідка з ЖЕКу,
 — свідоцтво про право власності на житло,
 — свідоцтво про шлюб чи про народження, що засвідчує родинні зв'язки з вже зареєстрованим за цією адресою виборцем,
 — письмова згода власника житла,
 — договір оренди житла,
 — або щось інше.
Проте в місцевих виборах на даній території можуть брати участь лише зареєстровані мешканці відповідної території.

Також, отримання інформації можливо в режимі онлайн: потрібно зареєструватися у сервісі «Особистий кабінет виборця» та відправити свій запит. Орієнтовно за добу вам надішлють ті дані, які вас цікавлять.[2]

Використання даних реєструРедагувати

Дані реєстру використовуються для складання попередніх та остаточних списків виборців для проведення будь-яких виборів та референдумів. Відділи ведення виготовляють списки в двох екземплярах, один для дільничних виборчих комісій, інший залишається в відділі. Також можливе використання в статистичних цілях.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Закону України «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1998—2000 роки»[1] (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 27-28, ст. 183)
  • Постанови Верховної Ради України від 13 липня 1999 року № 914-XIV «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1999—2001 роки» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 37, ст. 335)
  • Постанови Верховної Ради України від 6 липня 2000 року № 1851-III «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000—2002 роки»
  • Закону «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2006—2008 роки» (ВР України, № 3075-IV від 4 листопада 2005 р.)

ЛітератураРедагувати

  • Нестерович В. Ф. Виборче право України: Підручник / В. Ф. Нестерович. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 504 с.


  1. Текст закону Національної програми інформатизації від 1998 року