Єгорова Наталія Сергіївна
Єгорова Наталія Сергіївна (рос. Егорова Наталья Сергеевнаа; нар. 22 серпня 1950, Ставрополь, РРФСР, СРСР) — російська радянська акторка театру і кіно, театральний режисер та педагог. Заслужена артистка Росії (1994). Лауреат Державної премії РФ у галузі літератури та мистецтва (2001). Народна артистка Росії (2002).
| Єгорова Наталія Сергіївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Егорова Наталья Сергеевна | ||||
| Народилася |
22 серпня 1950 (73 роки) Ставрополь, РРФСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР-> Росія | |||
| Діяльність | акторка театру та кіно | |||
| Alma mater | Школа-студія МХАТ | |||
| Роки діяльності | 1970 — донині | |||
| IMDb | ID 0947276 | |||
| Нагороди та премії | ||||
   | ||||
|
| ||||
11 березня 2014 року підтримала загарбницьку політику президента Росії Володимира Путіна щодо Російської анексії Криму, поставивши свій підпис під колективним зверненням до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму» серед решти діячів російської культури.[1][2] Фігурант бази даних центру «Миротворець»[3].
Життєпис ред.
Наталія Єгорова народилася 22 серпня 1950 року в Ставрополі в сім'ї військовика. Згодом родина переїхала в місто Усольє-Сибірське, де вона закінчила школу.
У 1968—1969 роках навчалася в Іркутському театральному училищі, не закінчивши його вирішила їхати в Москву. У 1975 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова).
Після закінчення Школи-студії МХАТ стала акторкою Нового драматичного театру у Москві, де пропрацювала до 1984 року.
З 1989 року — акторка МХТ ім. А. П. Чехова.
З 2010 року — режисер і педагог Майстерні Н. Л. Скорика.[4]
У кіно дебютувала в 1970 році, знімається у фільмах та телесеріалах — зіграла понад 90 ролей, у тому числі і в українських кінострічках.
Родина ред.
Єгорова вийшла заміж в студентські роки за однокурсника Миколу Попкова (Глинського), що став сценаристом і режисером. Вони прожили разом шістнадцять років і розлучилася. Мали одного сина.[4]
Фільмографія ред.
- «Місто першого кохання» (1970, Віка)
- «Канал» (1975, Аня; Кіностудія імені Олександра Довженка)
- «Старший син» (1975, Ніна, дочка Сарафанова)
- «Повторне весілля» (1975, Ліда)
- «Два капітани» (1976, Саша Григор'єва, Сашкова сестра)
- «Терміновий виклик» (1978, Наталія Миколаївна, Сергієва коханка)
- «Стратегія ризику» (1978, Аня Бекетова, геолог)
- «Друга весна» (1979, Євдокія Трохимівна Перевалова)
- «Поема про крила» (1979, актриса)
- «Дачне життя» (1979, фільм-спектакль; Ольга Дмитрівна)
- «Політ з космонавтом» (1980, Марина)
- «Очікування» (1980, Маша Павлова (озвучила Лариса Даниліна)
- «Повінь» (1981, Олена)
- «Ніч голови» (1981, Ліда)
- «Третій вимір» (1981, Марія Вікторівна)
- «Штормове попередження» (1981, Віра Василівна)
- «Наказ: вогонь не відкривати» (1981, медсестра Катерина)
- «Закоханий за власним бажанням» (1982, відпочивальниця)
- «Народився я в Сибіру» (1982, Лідія Кузьмівна)
- «Наказ: перейти кордон» (1982, медсестра Катерина)
- «Слідство ведуть ЗнаТоКі. Він десь тут» (1982, Таїсія Миколаївна Снєжкова, коханка Артамонова)
- «Магістраль» (1983, провідниця Світлана)
- «Термін давності» (1983, Рая Базовкіна)
- «Радуниця» (1984, Віра Русак)
- «Дівчинка з міста» (1984, Дарина Шаліхіна)
- «Ось моє село...» (1985, Марина Дилдіна)
- «Місто над головою» (1985, Клавдія)
- «55 градусів нижче нуля» (1986, слідчий)
- «Не забудьте вимкнути телевізор» (1986)
- «Арифметика любові» (1986, Тетяна Усольцева)
- «Залізне поле» (1986, секретар КПРС, приймає в партію)
- «Зустрічна смуга» (1986, Катерина Іванівна Терьохіна, дружина Олега Олеговича)
- «Без сонця» (1987, Василиса Карпівна, дружина Костильова)
- «Мій бойовий розрахунок» (1987, Зіна)
- «Дитячий майданчик» (1987)
- «Дні і роки Миколи Батигіна» (1987)
- «Білі ворони» (1988, Тамара Миколаївна Проніна, слідчий, капітан міліції)
- «За ким заміжня співачка?» (1988)
- «Об'єктивні обставини» (1988)
- «Життя Клима Самгіна» (1988, Маргарита, перша жінка Клима)
- «Кому на Русі жити...» (1989, Віра)
- «Хочу зробити зізнання» (1989, Клара Степанівна Власюк; «Укртелефільм»)
- «Гріх» (1991, «Укртелефільм»)
- «Жінка для всіх» (1991, Марія Степанівна; Кіностудія імені Олександра Довженка)
- «Білі одежі» (1992, Ольга Сергіївна Посошкова)
- «Луна-парк» (1992, Альона)
- «Острів любові» (1995—1996, телесеріал, «Укртелефільм»; Антонина Цюпа)
- «Три сестри» (1997, фільм-спектакль)
- «Далекобійники» (2001, телесеріал; Ніна Іванівна Афанасьєва)
- «Чайка» (2001, фільм-спектакль; Поліна Андріївна)
- «Далекобійники 2» (2004, телесеріал; Ніна Іванівна Афанасьєва)
- «Критичний стан» (2002, Україна)
- «Нас не наздогнати» (2007, Маришева)
- «Повне дихання» (2007, тітка Каті; Росія—Україна)
- «Одружити Казанову» (2009, Ксенія, мати Артема; Україна)
- «Дворянське гніздо» (2011, фільм-спектакль; Марія Дмитрівна Калитіна)
- «Далекобійники 3» (2012, телесеріал; Ніна Іванівна Афанасьєва)
- «Купрін» (2014, телесеріал)
- «Ходіння по муках» (2017, телесеріал; Софія Іванівна, дружина підполковника Тьотькіна)
- та інші фільми й серіали…
Примітки ред.
- ↑ Повний аншлаг. Діячі культури РФ, які підтримали війну проти України. news.obozrevatel.com/ukr/. 14.03.2014
- ↑ У списку підтримують Путіна російських артистів вже 302 людини. news.obozrevatel.com/ukr/. 13.03.2014
- ↑ Центр «Миротворець»: Єгорова Наталя Сергіївна. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання ред.
- https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/1413/works/ [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Наталія Єгорова [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.] на сайті kinoafisha.ua/ua/
- Наталія Єгорова на сайті IMDb (англ.)