Вікіпедія

Águas de Março

пісня Тома Жобіма

Águas de Março / Waters of March (укр. «Березневі води») — пісня Тома Жобіма з альбому Jobim (1973), стандарт босанови. В альбомі присутня в двох авторських версіях, португальською та англійською.

«Águas de Março»
Пісня Антоніу Карлуса Жобіна
з альбому 'Jobim'
Випущено 1973
Записано грудень 1972
Жанр босанова, латинський джаз
Мова португальська • англійська
Тривалість 3:58 • 3:55
Лейбл MCA
Автор слів Антоніу Карлус Жобін
Продюсер Клаус Огерман
Композитор Антоніу Карлус Жобін[1]
«Águas de Março»
Пісня Еліс Режини та Антоніу Карлуса Жобіна
з альбому 'Elis & Tom'
Випущено 1974
Записано березень 1974
Жанр босанова
Мова португальська
Тривалість 3:29
Лейбл MCA
Автор слів Антоніу Карлус Жобін
Продюсер Алоїзіу ді Олівейра
Композитор Антоніу Карлус Жобін[1]

«Águas de Março» у виконанні Тома Жобіма та Еліс Режини посідає друге місце у списку «100 найкращих бразильських пісень» (порт. «100 Maiores Músicas Brasileiras»), складеного 2009 року часописом Rolling Stone Brasil.[2][3] Ту саму версію пісні з альбому Elis & Tom (1974) Роберт Дімері відзначив серед своїх «1001 пісня, які ви повинні почути, перш ніж помрете».[3][4]

Вважається найкращою бразильською піснею в історії, згідно з опитуванням, проведеним 2001 року газетою Folha de São Paulo серед 214 представників музичного і культурного середовища та журналістів Бразилії.[5]

На думку відомого джазового піаніста і критика Леонарда Фезера, «Águas de Março» належить до 10 найкращих пісень XX сторіччя.[6]

Історія ред.

«Águas de Março» була написана Жобімом у березні 1972 року. Чернетка віршів та музична тема, спочатку складена на гітарі, були записані в його сільському будинку Poço Fundo, в долині річки Ріо-Прету. Повернувшись до Ріо-де-Жанейро того ж дня, Жобім закінчив пісню і негайно продемонстрував друзям, відчуваючи, що створив щось незвичайне й цінне.[7]

Попередній рік був психологічно важким для Тома Жобіма. У вересні 1971 року він разом з Вінісіусом ді Морайсом, Каетано Велозу, Жілберту Жілем, Руєм Гуерра, Баденом Павеллом, Мілтоном Насіменту, Еду Лобу, Шику Буаркі та декількома іншими композиторами і виконавцями відмовився від участі в Міжнародному пісенному фестивалі TV Globo на знак протесту проти цензури, що діяла під час військової диктатури в Бразилії. Протестувальники були піддані політичному тиску з боку влади і репресіям різного ступеня, відповідно до Закону про національну безпеку.[8] Проблеми зі здоров'ям, відчуття непорозуміння з оточенням, самотності, що відчував автор під час створення «Águas de Março» наклали відбиток на текст, змусили згадати про «кінець шляху», «дно криниці».[9] Віршам, що нагадують скоріше потік свідомості, ніж зв'язну оповідь, притаманне чергування песимістичних та оптимістичних мотивів. Центральна метафора «Березневих вод» сприймається як образ повсякденного життя, його безперервного руху, його неминучого прямування до смерті — як березневі дощі, що відзначають кінець літа в Бразилії. Водночас, наведений у тексті образ води, як символу оновлення, веде до обіцянки життя.[8]

Релізи ред.

У травні 1972 року «Aguas de Março» видана на експериментальному «кишеньковому диску» («Disco de Bolso»), сторона A якого представляла Жобіма, а сторона B — невідомого тоді композитора Жуана Боску з піснею «Agnus Sei». Ідея «Disco de Bolso» належала співаку, автору пісень Сержіу Рікарду та журналу O Pasquim і полягала в публікації нових у музиці імен разом з відомими виконавцями.[10][11]

1973 року пісня у двох версіях, англійській та португальській, увійшла до альбому Jobim (1973), і того ж року з'явився бразильський реліз цього альбому, Matita Perê, що відрізнявся відсутністю англомовного треку. Жобім грав на фортепіано і гітарі, у супроводі Аірто Морейра (перкусія) та Жуана Палма (барабани), басистів Рона Картера і Річарда Девіса, тромбоніста Урбі Гріна та флейтистів Джеррі Доджена, Ромео Пенке, Філа Боднера, Дона Хаммонда і Рея Бакенстайна.[8]

1974 року записана нова версія з Еліс Режиною для дуетного альбому Elis & Tom. Інструментальний супровід цієї версії виконали Сезар Камаргу Мариану та Том Жобім (фортепіано), Эліу Дельміру та Оскар Кастру Невес (гітара), Луїзан Майя (бас-гітара) та Паулінью Брага (барабани). Еліс мала складні стосунки з Жобімом, не приховувала антипатії до маестро, але нагальна необхідність активізувати кар'єру, зіпсовану жорсткою критикою преси, змусила її взяти участь у проекті. Партнерство з Жобімом надало їй необхідного поштовху у відновленні кар'єри. Результатом співпраці стала найвідоміша інтерпретація «Águas de Março», яка слугує зразком для всіх інших версій.[12]

Іншомовні версії ред.

Завдяки великому успіху, «Aguas de Março» мала численні записи, у Бразилії (Жуан Жілберту, Лені Андраде, Міуша, Нара Леан, Данило Кайммі, Сержіу Мендеса, Os Cariocas тощо) та у всьому світі. Створена Жобімом англомовна версія пісні «Waters of March» не була прямим перекладом. Вона зберегла структуру і метафоричність португальського тексту, але значно відрізняється за змістом. Автор зробив в ній наголос, відповідно до погляду мешканця Північної півкулі, на березневих талих водах, що символізують весну, відлигу та оновлення, намагався уникати слів латинського походження, виключив згадки про суто бразильські терміни і явища. Серед найвідоміших виконавців «Waters of March» — Арт Гарфанкель, Елла Фіцджеральд, Ел Джерро.

Жобім також долучився до створення французького перекладу разом з шансоньє Жоржем Мустакі.[13] Пісня, названа «Les Eaux De Mars», увійшла до сольного альбому останнього Déclaration (1973).[14]

Примітки ред.

  1. ↑ а б ISWC Network
  2. ↑ Rolling Stone Brasil (9 грудня 2009). 100 Maiores Músicas Brasileiras. Rolling Stone Brasil (порт.). Архів оригіналу за 26 вересня 2018.
  3. ↑ а б Franzon, Henrik (ред.). Elis Regina & Tom Jobim / Aguas de marco. Acclaimed Music (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 2 квітня 2019.
  4. ↑ Dimery, Robert (2011). 1001 Songs: You Must Hear Before You Die (англ.). Hachette UK. ISBN 978-1-8440-3717-9. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
  5. ↑ Ribeiro, Lucio; Sanches, Pedro Alexandre (18 травня 2001). "Águas de Março", de Tom Jobim, é eleita a melhor da história. Folha de S.Paulo (порт.). Архів оригіналу за 16 вересня 2011.
  6. ↑ Sullivan, Steve (2017). Encyclopedia of Great Popular Song Recordings (англ.). Т. vol.3. Rowman & Littlefield. с. 505. ISBN 978-1-4422-5449-7. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
  7. ↑ Cabral, Sérgio (2016). Antonio Carlos Jobim: Uma biografia (порт.). Editora Lazuli LTDA. ISBN 978-8-5786-5108-4. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
  8. ↑ а б в Albuquerque, Célio (2014). 1973 - O ano que reinventou a MPB (порт.). Sonora Editora. ISBN 978-8-5665-6710-6. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
  9. ↑ Maria, Cleusa (1 березня 1992). Entrevista à Cleusa Maria. Jornal do Brasil (порт.). Архів оригіналу за 28 грудня 2002.
  10. ↑ "Águas de Março" foi revelada pelo "Pasquim". Folha de São Paulo (порт.). 18 травня 2001. Архів оригіналу за 2 квітня 2019.
  11. ↑ Silva, Walter (2002). Vou te contar: histórias de música popular brasileira (порт.). Conex. с. 91. ISBN 978-8-5889-5305-5. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
  12. ↑ Nascimento, Elma Lia (2001). Calling the Tune. Brazzil (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2001.
  13. ↑ Ramos, Manuel (2007). L’adaptation par Georges Moustaki de chansons brésiliennes. Traduction et lusophonie (фр.). Presses universitaires de la Méditerranée. с. 221-249. ISBN 978-2-8426-9788-4. Архів оригіналу за 1 червня 2018.
  14. ↑ [[https://web.archive.org/web/20190402131017/https://www.discogs.com/composition/c8412d62-d048-4e30-8ba9-23d9b64ab8a3-Les-Eaux-De-Mars-Aguas-De-Marco Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] Les Eaux De Mars (Aguas De Marco)]] discogs.com
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Águas_de_Março&oldid=42015726