Elis & Tom
Elis & Tom — спільний альбом бразильської співачки Еліс Режини та Антоніу Карлуса Жобіна, випущений 1974 року лейблом Philips. Реліз відзначив десятиріччя співпраці Еліс Режини з Philips.
Elis & Tom | |
|---|---|
.jpg) | |
| Студійний альбом | |
| Виконавець | Еліс Режина, Антоніу Карлус Жобін |
| Дата випуску | серпень 1974 |
| Записаний | 22 лютого — 9 березня 1974[1] |
| Жанр | босанова, MPB |
| Тривалість | 37:46 |
| Мова | португальська |
| Студія звукозапису | MGM Studios Лос-Анджелес, США |
| Лейбл | Philips 6349.112 |
| Продюсер | Алоїзіу ді Олівейра |
| Хронологія Антоніу Карлус Жобін | |
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic |   [2]
|
| Rolling Stone Album Guide | [3]
|
| RYM |  [4]
|
Альбом містить 5 треків, написаних безпосередньо Антоніу Карлусом Жобіном, та 9 створених у партнерстві з іншими композиторами.
Один з найпопулярніших бразильських музичних альбомів усіх часів.
Фон ред.
1972 року військовий уряд Бразилії організував урочистості з нагоди 150-річчя незалежності країни. Ліві митці й противники військового режиму відмовились підтримувати ці заходи, але Еліс Режина взяла участь у святкуванні, виконувала в телетрансляції національний гімн і закликала до святкування бразильський народ. В наступні роки це відгукнулося критикою на адресу співачки з боку преси і падінням популярності. Еліс Режина гостро потребувала відновлення репутації серед слухачів і критиків.[5]
Сезар Камаргу Маріану, в 1974 році чоловік і аранжувальник Еліс, згадував, що вони часто слухали весь репертуар з творами Жобіма та Вінісіуса ді Морайса і плекали мрію записати платівку з піснями Тома. На пропозицію керівництва Philips зробити їй подарунок з приводу десятиріччя співпраці з лейблом, Режина попросила реалізувати цю ідею.[6][7]
Натомість, Антоніу Карлус Жобін, що через тиск військового режиму залишив Бразилію і мешкав у Лос-Анджелесі, був визнаним композитором, був широко відомий у Сполучених Штатах і світі, але мало публікувався в цей час на батьківщині й скористався цією можливістю.
Запис ред.
2 лютого 1974 року Еліс та її тодішній чоловік Сезар Камаргу Маріану прибули до Лос-Анджелеса разом з продюсером Алоїзіу ді Олівейра і своїм постійним гуртом: гітаристом Еліу Дельміру, басистом Луїзаном Майя та барабанщиком Паулу Брага.[1] Непорозуміння почалися з першої зустрічі з Жобімом: композитор був незадоволений участю в записі незнайомих музикантів, не мав довіри до здібностей Маріану в аранжуванні, вимагав залучити Клауса Огермана та Дейва Грусина, був проти використання електричних інструментів тощо. За посередництва продюсера Алоізіу ді Олівейра він погодився на запропоновані Еліс та Сезаром умови запису.[6][8] Ді Олівейра і Сезар Камаргу Маріану натрапили на певні труднощі у пошуках студії звукозапису, яка б відповідала сумісному з проектом графіку роботу і ціні, але врешті досягли згоди з MGM Records і запис було призначено за двадцять днів, які Маріану використав для аранжування.[8]
Запис відбувався з 22 лютого по 9 березня 1974 року в студії MGM. Напруженість у стосунках розсіялася, щойно Маріану підготував першу композицію — «Corcovado».[6][9]
Спочатку записувався спів Еліс у фортепіанному супроводі Тома, а також флейт та струнного секстету під керівництвом Білла Хічкока. Окремо записано гітару Оскара Кастру Невеса, барабани та електричні: гітару, бас і клавішні.[8]
У трьох піснях альбому («Águas de Março», «Soneto de Separação» і «Chovendo na Roseira») Том виконує вокальну партію дуетом з Еліс, трохи підспівує в фінальній частині «Corcovado» і створює тихий контрспів в «Inútil Paisagem». Інші пісні («Pois é», «Só tinha de ser com você», «Modinha», «Triste», «O que tinha de ser», «Retrato em branco e preto», «Brigas nunca mais», «Por toda minha vida» e «Fotografia») Еліс співає соло.[10] Жобім також грає на фортепіано у восьми композиціях і ще у двох — на гітарі.[2]
Визнання ред.
Elis & Tom увійшов в історію як зустріч найвизначніших бразильських композитора і співачки того часу. Від самої появи на бразильській сцені 1961 року Еліс демонструвала сильний вокальний стиль, який протистояв м'якій, розслабленій пісенній манері босанови Тома Жобіма. Elis & Tom, зокрема його версія «Corcovado», містить музику, що виходить за рамки босанови, і демонструє прагнення Тома Жобіма як композитора до більшої універсальності. Створена в партнерстві з Шику Буаркі «Retrato Em Branco E Preto», «Soneto de Separação», «Chovendo na Roseira» — все це пісні, що не вписуються в жанр босанови. Ця спрямованість помітна вже в попередньому альбомі Matita Perê (1973).[8]
Том Юрек в огляді альбому на AllMusic зазначає: «Голос Режини є одним з найулюбленіших в історії бразильської музики. Її діапазон і гострота, її унікальне фразування, веселка її емоційних кольорів буквально не мають собі рівних, і, незалежно від мелодії або аранжування, вона використовує більшість з них на цих 14 треках.»[2]
«The New Rolling Stone Album Guide», в якому альбому Elis & Tom надано найвищий бал, пише: «Звичайна гра на фортепіано і монотонний вокал Жобіма не відповідають його надзвичайному дару композитора, тому він завжди оточував себе чудовими співаками... Аби відчути гарний смак оксамитової боси, вільної від більшості занадто поширених хітів, спробуйте Elis & Tom. Ви впізнаєте початковий трек, оскільки імпресіоністична «Águas de Março» є обов'язковим стандартом для всіх бразильських співаків... Але 13 інших, менш відомих коштовних каменів, демонструють Жобіма на його вершині: одночасно сумного і грайливого, натхненного присутністю ртутної Режини».[3]
2004 року, з нагоди святкування 30-річчя альбому, лейбл Trama під керівництвом сина Еліс, Жуана Марчелло Босколі, випустив ремікс-версію альбому редаговану Сезаром Камаргу Маріану.[10]
У складеному 2007 року часописом Rolling Stone Brasil списку «100 головних альбомів бразильської музики» (порт. «Os 100 Maiores Discos da Música Brasileira») альбом посідає 11 місце.[11]
Elis & Tom також включено до «1000 записів, які треба почути перш, ніж помрете» (англ. «1,000 Recordings to Hear Before You Die») Тома Муна.[12]
Список композицій ред.
| Трек | Назва | Автори | Тривалість |
|---|---|---|---|
| A1 | «Águas de Março» | Антоніу Карлус Жобін | 3:29 |
| A2 | «Pois É» | Антоніу Карлус Жобін, Шику Буаркі | 1:45 |
| A3 | «Só Tinha de Ser com Você» | Антоніу Карлус Жобін, Алоїзіу ді Олівейра | 3:50 |
| A4 | «Modinha» | Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс | 2:12 |
| A5 | «Triste» | Антоніу Карлус Жобін | 3:53 |
| A6 | «Corcovado» | Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс | 1:40 |
| A7 | «O Que Tinha de Se» | Антоніу Карлус Жобін | 1:40 |
| B1 | «Retrato Em Branco E Preto» | Антоніу Карлус Жобін, Шику Буаркі | 3:02 |
| B2 | «Brigas, Nunca Mais» | Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс | 1:36 |
| B3 | «Por toda a Minha Vida» | Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс | 2:02 |
| B4 | «Fotografia» | Антоніу Карлус Жобін | 2:45 |
| B5 | «Soneto de Separação» | Антоніу Карлус Жобін, Вінісіус ді Морайс | 2:18 |
| B6 | «Chovendo na Roseira» | Антоніу Карлус Жобін | 3:10 |
| B7 | «Inútil Paisagem» | Антоніу Карлус Жобін, Алоїзіу ді Олівейра | 3:11 |
Виконавці ред.
- Антоніу Карлус Жобін — фортепіано, вокал, гітара
- Еліс Режина — вокал
- Сезар Камаргу Маріану — електропіаніно, фортепіано, аранжування
- Еліу Дельміру — електрогітара, гітара
- Оскар Кастру-Невес — гітара
- Луїзан Майя — контрабас
- Паулу Брага — барабани
- Шику Батера — перкусія
- Білл Хічкок — диригент
- Гьюберт Лоуз, Джером Річардсон — флейти
- Алоїзіу ді Олівейра — продюсер
Примітки ред.
- ↑ а б Cabral, Sérgio (2016). Antonio Carlos Jobim: Uma biografia (порт.). Editora Lazuli LTDA. ISBN 978-8-5786-5108-4.
- ↑ а б в Jurek, Tom. Elis & Tom • Elis Regina / Antônio Carlos Jobim Jobim • Overview. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2016.
- ↑ а б Brackett, Nathan; Hoard, Christian David, ред. (2004). The New Rolling Stone Album Guide (англ.). USA: Simon and Schuster. с. 433. ISBN 978-0-7432-0169-8.
- ↑ Rate Your Music• Terra Brasilis
- ↑ Lunardi, Rafaela (2014). Elis Regina: entre o canto e a política na década de 1970 (PDF). ArtCultura (порт.). Universidade Federal de Uberlândia. v. 16 (n. 29): 187-202. ISSN 1516-8603. Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ а б в Faria, Arthur de (2016). Elis: Uma biografia musical (порт.). Arquipelago Editorial Ltda. ISBN 978-8-5601-7180-4.
- ↑ Costa, Marcelo (4 вересня 2004). Буклет альбому Elis & Tom • CD/DVD Album, Special Edition 2004 • Trama 1003-5 (порт.). Scream & Yell. Архів оригіналу за 19 березня 2005.
- ↑ а б в г Enciclopédia Itaú Cultural: Elis & Tom (порт.). Itaú Cultural. 1974. Архів оригіналу за 7 травня 2019.
- ↑ Brasil, Ubiratan (8 лютого 2019). Encontro histórico de Elis Regina e Tom Jobim inspira musical. O Estado de S. Paulo (порт.). Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ а б Elis & Tom. Офіційний сайт Antonio Carlos Jobim (порт.). 2002. Архів оригіналу за 13 квітня 2012.
- ↑ Os 100 Maiores Discos da Música Brasileira • 11 • Elis & Tom - Elis Regina e Antonio Carlos Jobim (1974, Philips). Rolling Stone Brasil (порт.). 2007. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013.
- ↑ Moon, Tom (2008). 1,000 Recordings to Hear Before You Die (англ.). Workman Publishing. с. 398. ISBN 978-0-7611-5385-6.