Харківський трамвай

трамвайна система міста Харкова
Харківський трамвай
Опис
Країна  Україна
Місто Харків
Дата відкриття 24 вересня 1882 — кінний трамвай
3 липня 1906 — електричний трамвай
Оператор КП «Салтівське трамвайне депо»
КП «Міськелектротранссервіс»
Вартість проїзду 0 (з 24.02.2022)
Річний пасажиропотік 103 818,3 тис. чол. (2016)[1]
Сайт gortransport.kharkov.ua
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 10
Довжина мережі 217,6 км (01.01.2017)[2]
Довжина маршрутів 469,1 км
Рухомий склад
Кількість вагонів 276 пасажирських, 42 службових (01.01.2017)[3]
Основні типи рухомого складу Tatra T3
Tatra T6B5
Tatra T6A5
71-619 (КТМ-19)
Tatra Т3ВПА
T3 ВПНП
«Х» (екскурсійний)
МТВ-82А (екскурсійний)
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Електрифікація 600 В
Схема маршрутів

CMNS: Харківський трамвай у Вікісховищі

Харківський трамвай — трамвайна система міста Харкова, відкритий як електричний 3 липня 1906 року. До 15 серпня 2011 року експлуатувався комунальним підприємством «Міськелектротранс» (ХКП «Міськелектротранс», ХКП «МЕТ»). 15 серпня 2011 року відбувся поділ ХКП «Міськелектротранс», внаслідок чого вагони перейшли до КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Салтівське трамвайне депо», колії та контактна мережа — КП «Міськелектротранссервіс», а організацією руху опікується КП «Харківпасс».

Трамвайна мережа є другою за протяжністю в Україні (після Київської).

Через бойові дії було пошкоджено Салтівське трамвайне депо. З 27 лютого до 15 травня 2022 року трамвайний рух не здійснювався через військові дії. З 16 травня 2022 року трамвайний рух частково відновлений [4].

Історія кінного трамвая ред.

Івченко А. Ф. Історія Харківського кінного трамвая — Х., 2007

Починаючи з 1871 року в Харківську міську думу почали звертатися люди та компанії з проектами будівництва кінного трамвая в Харкові. 2 березня 1881 року французькі підприємці П.-К. Бонні й Е. Отлє звернулися в думу зі своїм обґрунтуванням побудови в Харкові кінної залізниці, що був прийнятий. 31 травня 1882 року було укладено контракт із ними на будівництво дороги для пасажирського та товарного руху довжиною 17,5 верст. Перша лінія кінної залізниці була побудована 12 вересня 1882 року та належала приватному Бельгійському товариству. Перший маршрут був від вокзалу Азовско-Курської залізниці (зараз — Південний вокзал) до біржі на Миколаївській площі. Згодом було відкрито лінії:

  • № 1 і 1А, відкрито 1882 року: Вокзал — Жандармська площа — Катеринославська — Торгова площа — Старомосковська — Кінна площа з відгалуженням по Кінній вулиці до Кінного базару, а також до Біржі на Миколаївській площі;
  • № 2, відкритий 1883 року: Основ'янський міст — Москальовська — Торгова площа — Миколаївська площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут);
  • № 3, відкритий у 1883 року: Заїківка — Торгова площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут).

Плата за проїзд була визначена в розмірі 5 копійок із пасажира за весь шлях із додатковою платою в 2 копійки у випадку пересадки на іншу лінію. Кінний трамвай працював у середньому 14—15 годин на добу: з 07:00 до 23:00 влітку (до 22:00 взимку).

Перше кінне депо було побудовано у 1885 році. 16 вересня 1917 року міська дума розглянула питання про припинення руху трамвая на кінській тязі. 23 березня 1919 року кінний трамвай припинив своє існування[5].

У липні 1920 р. рух кінного трамвая було тимчасово поновлено на ділянці від вокзалу до площі Рози Люксембург. Але вже у червні 1921 року ця лінія була електрифікована — по ній почав курсувати електричний трамвай. У листопаді 1922 року була електрифікована лінія на Москальовку, а в жовтні 1923 року — лінія по вулицях 1 Травня й Старо-Московської до Червонозаводского театру. Маршрути кінного трамвая по Сумський і Кінній вулицям були скасовані, а лінії розібрані. Вагони кінного трамвая експлуатувалися до кінця 20-х рр. XX ст — через нестачу недостачу рухомого складу вони використовувалися як причіпні вагони до електричного трамвая. Але в зв'язку з переходом наприкінці 20-х рр. усіх трамвайних ліній на широку колію вузькоколійні вагони колишнього кінного трамвая були списані остаточно.

Історія електричного трамвая ред.

Рух електричного трамвая у Харкові було відкрито 3 липня 1906 року дванадцятьма моторними вагонами виробництва MAN по вузькоколійному (1000 мм) одноколійному маршруту з вісьмома роз'їздами протяжністю 3,8 км «Павлівський майдан — Балашовський вокзал» по вул. Петінського (зараз — вул. Георгія Тарасенка), вул. Зміївській (зараз — просп. Гагаріна), вул. Нетеченській, пров. Подільському, пров. Костюринський (зараз — частина пров. Подільського). У тому ж році побудований Петинський трамвайний парк, який знаходився у Ремісничого училища. Він з самого початку належав місту та експлуатувався міською владою, що виклика́ло конфлікти з приватною бельгійською конкою. Доходило до бійок між найнятими людьми і робітниками, які прокладали трамвайні лінії.

2 грудня 2017 року відновився рух за маршрутом № 1 (Південний вокзал —Іванівка) після завершення робіт з капітального ремонту трамвайних колій[6][7].

Російсько-українська війна ред.

4 травня 2022 року директор департаменту інформації та зв'язків із громадськістю мера Юрій Сидоренко повідомив, що у Харкові обстрілами рашистських окупантів знищено всі підстанції, які забезпечували роботу трамваїв та пошкоджений весь рухомий склад, більшість з яких відновленню не підлягає[8].

Крім того, Салтівське трамвайне депо, одне з найбільших у Європі, на околиці Харкова стало мішенню російських військових з перших днів повномасштабного вторгнення. Станом на середину червня 2022 року внаслідок російських обстрілів повністю знищено близько 60 трамваїв — майже половина з усіх, що були на підприємстві. На деякі з них під час обстрілу впала покрівля — відновленню вони вже не підлягають. Ще 50 мають ушкодження різного ступеня[9].

Не вцілів і екскурсійний ретротрамвай, який зробив свій останній рейс 14 лютого. Тоді возив пасажирів до Дня усіх закоханих. Ретровагон МТВ-82 був відновлений 2006 року до 100-річчя трамвая[9].

Пошкоджено також адміністративну будівлю і цех з обслуговування та ремонту трамваїв[9].

Територія трамвайного депо ще зазнавала обстрілів, тут не було електроенергії, водопостачання[9].

Депо ред.

На сьогодні існують два трамвайних депо, які є окремими комунальними підприємствами:

  • Салтівське;
  • Жовтневе.

Піскунівське (вантажне) депо було закрите у 1999 році.

У 2002 році Ленінське трамвайне депо об'єднали із тролейбусним депо № 1 в депо № 1 (яке, своєю чергою, було ліквідоване у 2007 році).

У 2007 році було закрите Комінтернівське трамвайне депо, його перетворили в КП «Харківський вагоноремонтний завод».

Рухомий склад ред.

Станом на 1 січня 2010 р. експлуатуються вагони таких типів:

Також є два екскурсійних вагони типу «Х» і МТВ-82А, значний парк службових вагонів (62 одиниці).

Раніше в експлуатації були вагони, зокрема:

  • КТМ-5 (1976—2002 рр.);
  • Tatra K2 (1969—1991 рр.);
  • РВЗ-6 (1961—1984 рр.);
  • КТМ-2/КТП-2 (1960—1980 рр.);
  • ВАРЗ (1957—1969 рр.);
  • МТВ-82 (1953—1977 рр.);
  • КТМ-1/КТП-1 (1949—1974 рр.);
  • КП (1931—1964 рр.).

Маршрути ред.

     — Тимчасово скасовані маршрути

Перелік діючих трамвайних маршрутів[10]
Маршрут руху Схема Примітки
1 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Велика Панасівська — Іванівка У вихідні працює до 14:00
3 Залютине — вул. Полтавський шлях — мкрн. Сергіївський — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — Новожанове
 5  Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Полтавський шлях — м-н Сергіївський — м-н Павлівський — м-н Конституції — пр-т Героїв Харкова — м-н Захисників України — вул. Молочна — вул. Георгія Тарасенка — вул. Морозова — пр-т Байрона — вул. Одеська Тимчасово скасований з 1 вересня до 31 грудня 2020[11]
 6  Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Полтавський шлях — м-н Сергіївський — м-н Павлівська — м-н Конституції — пр-т Героїв Харкова — вул. Академіка Павлова — Салтівський пров. — Салтівське шосе — 602-й мікрорайон Тимчасово скасований з 1 вересня до 31 грудня 2020[11]
7 Південний вокзал — вул. Полтавський Шлях — вул. Конєва — вул. Москалівська — вул. Миколи Бажана — Новоселівка
8 602-й мікрорайон — Салтівське шосе — Салтівський пров. — вул. Академіка Павлова — пр-т Героїв Харкова — м-н Захисників України — вул. Молочна — вул. Георгія Тарасенка — вул. Морозова — пр-т Байрона — вул. Одеська
12 Лісопарк — Харківське шосе — вул. Сумська — м-н Іподрому — вул. Мироносицька — вул. Миколи Хвильового — вул. Трінклера — пр-т Незалежності — вул. Клочківська — Рогатинський проїзд — пров. Пискунівський — пров. Лосівський — вул. Велика Панасівська — вул. Євгена Котляра — Південний вокзал
16 Салтівська — пр-т Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Шевченка — вул. Віринська — Семиградський в'їзд — вул. Академіка Павлова — вул. Героїв Праці — пр-т Тракторобудівників — Салтівська Кільцевий
16а Салтівська — пр-т Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Академіка Павлова — Семиградський в'їзд — вул. Віринська — вул. Шевченка — вул. Героїв Праці — пр-т Тракторобудівників — Салтівська Кільцевий
20 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Велика Панасівська — пров. Лосівський — пров. Піскуновський — Рогатинський проїзд — вул. Клочківська — пр-т Перемоги
23 Салтівська — пр-т Тракторобудівників — пр-т Героїв Харкова — Плитковий завод — Південно-Східна
26 Лісопарк — Харківське шосе — вул. Сумська — м-н Іподрому — вул. Весніна — Журавлівський узвіз — вул. Матюшенка — вул. Шевченка — вул. Сидора Ковпака — вул. Героїв Праці — пр-т Тракторобудівників — пр-т Героїв Харкова — Південно-Східна У години пік прямує від майдану Іподрому до кільця «Центральний парк» замість кінцевої «Лісопарк»
27 Салтівська — пр-т Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Академіка Павлова — пр-т Героїв Харкова — м-н Захисників України — вул. Молочна — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — Новожанове
А Південний вокзал — вул. Полтавський Шлях — м-н Сергіївський — м-н Павлівський — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — вул. Маршала Конєва — вул. Полтавський Шлях — Південний вокзал Екскурсійний, працює у вихідні влітку
Схема трамвайних маршрутів м. Харкова (2006), видана до 100-річчя Харківського електричного трамваю

Ліквідовані ред.

  • № 2. Проспект Перемоги (Олексіївка) – Клочківська – Новий міст – Котлова – Лосівський пров. - Центральний ринок - Клочківська - Пролетарська пл. - Університетська - Греківська - Рибасівський пров. - Першої Кінної армії - Кірова - Пл. Повстання - Московський пр. - Академіка Павлова - Салтівський пров. - Салтівське шосе - 602 мікрорайон (назад через Піскунівський пров., Рогатинський проїзд). Закрито у 2009 у період оптимізації маршрутів.
  • № 4. Новоселівка - Нові Будинки. Вперше з'явився ще 1910 року. Проходив вул. Пушкінській, пізніше продовжено на Холодну Гору. Після революції з'явився в іншому районі міста, зв'язавши робочу околицю Новоселівку із заводами, розташованими вздовж нинішнього Московського проспекту. Після війни ходив через центр до відновлення 1952 року Північно-Донецького шляхопроводу по вул. Заїковської (1-ї Кінної Армії). З початку 60-х років постійною кінцевою на Московському проспекті стало кільце «Нові будинки» в районі Лосєвського шляхопроводу. Після відкриття 2-ї черги 1-ї лінії метрополітену 1978 року значення маршруту впало. Проте він залишався затребуваним і працював до кінця 90-х років. Закрито у 1999 році у зв'язку зі зняттям рейок на Московському проспекті між ЮМТом (Балашівка) та метро Індустріальна.
  • № 9. Південний вокзал - Новоселівка. Закрито у 2012 році.
  • № 10. Салтівська - вул. Запорізька. Закрито у 1984 році у зв'язку з відкриттям Салтівської лінії.
  • № 11. Південний вокзал - Парк ім. Горького (через Полтавський Шлях та Пушкінську; 1997—2001 Південний вокзал — Лісопарк). Відкритий наприкінці 20-х років і з того часу практично не змінювався. Маршрут обслуговувався Ленінським депо і вважався зразково-показовим - на нього завжди випускали новітній рухомий склад у місті. З 1991 року поступово збільшуються інтервали аж до повного скасування у лютому 1994 року через брак водіїв. У серпні 1997 року відновлено та продовжено до Лісопарку. Остаточно скасовано з 26 квітня 2001 року.
  • № 13. Проспект Перемоги – Іванівка – Південний вокзал. Маршрут виник на початку 30-х років і до початку 70-х пов'язував район Павлівки (вул. Клочківська) із селищем Артема, проходячи через Нетеченську та Плеханівську. На початку 70-х скасовано. 1978 року з'явилося у новому вигляді: Селище «Монтажник» — Іванівка. З відкриттям лінії на Олексіївку було продовжено до проспекту Перемоги. У 1994 році був замінений 24-м маршрутом. Відновлено у 2002 році як маршрут вихідного дня, у 2006 році знову скасовано.
  • № 14. Південний вокзал - проспект Гагаріна (через Гончарівку, Леваду). Скасовано 2009 р.
  • № 15. Проспект Перемоги - Гідропарк; до 2001 року вул. Новгородська - Гідропарк; у травні-червні 2005 року Проспект Перемоги - Парк Горького). Унікальний - частково одноколійний.: Рейки на вул. Шевченка знято та маршрут закрито у травні 2005. Історичний: з 1940-х років.
  • № 17. Південний вокзал - Парк Горького (через Держпром); потім Іванівка-Лісопарк.
  • № 18. Південний вокзал - вул. Льва Толстого (через Держпром).
  • № 19. Іванівка - Залютіне. З 30-х років ходив від Південного вокзалу до Залютіно одноколійною лінією. Після укладання другого шляху на Залютине на маршруті збільшили кількість вагонів та продовжили його до Нових Будинків через Гончарівку, Заїківку та Плеханівську вулицю. Закрито у 1978 році після пуску 2-ї черги 1-ї лінії метрополітену. 1984 року став ходити від Залютіно до Іванівки, при цьому було скасовано 1-й маршрут. У 1993 році скасований у зв'язку з нестачею водіїв в Ленінському депо, що обслуговував його, а 1-й маршрут відновлено знову.
  • № 21. Лісопарк - ст. м. «Пушкінська» З'явився у 30-ті роки, зв'язавши Південний вокзал із заводами через Заїківку. До війни був найвищим номером у нумерації харківських маршрутів. Після війни довгий час був відсутній і з'явився лише 50-ті роки, зв'язавши селище Герцена з Новими Домами. Закрито у 1978 році після пуску 2-ї черги 1-ї лінії метрополітену. У 1984 та 1996-97 роках під цим номером працював кільцевий маршрут Лісопарк – вул. Весніна - метро "Пушкінська" - вул. Петровського - Лісопарк.
  • № 22. Лісопарк - Лісопарк - Білгородське шосе - Сумська - Весніна - Матюшенко - Веринська - Академіка Павлова - Салтівський пров. - Салтівське шосе - 602 мікрорайон. Закрито у 2009 під час оптимізації маршрутів. В даний час (2011) здійснюються спецподачі цим маршрутом вагонів 26 маршруту - по два рейси вранці і ввечері.
  • № 24. Іванівка - 602-й мікрорайон; з 1994 по 1998 р. Іванівка-Проспект Перемоги. Один із небагатьох харківських маршрутів, що потрапили до світової літератури. Про нього розповідав Е. Лимонов у романі «Підліток Савенко».
  • № 25. Південний вокзал (Іванівка) - садовий кооператив (селище) 'Монтажник'.
  • № 28. Новожанове. Закрито у 2018 році у зв'язку із запуском правильного 27-го маршруту.
  • № 29. 602-й м/р — Плитковий завод. Працював у такому вигляді з кінця 70-х до середини 90-х років. Раніше (з 1971 по 1978 рік) пов'язував 602-й мікрорайон із центром міста, був кільцевим та обертався через Московський проспект, Греківську та 1-у Кінну Армію. А з 90-х років пов'язував ХТЗ та 602-й мікрорайон.
  • № 30. Салтівська - вул. Войкова. Раніше Салтовська (Льва Толстого) – Південний вокзал. Працював у вихідні. Скасовано 2009 р.
  • № 31. Гідропарк - Льва Толстого. (через 15 лікарню). Відкритий 1974 року, після будівництва другого шляху вулицею Шевченка від вул. Матюшенко до Гідропарку. Закрито 1 лютого 1983 року, рухомий склад передано на 27-й маршрут. 1984 року маршрут відновлено під номером 16.
  • № 32. Новожанове - Льва Толстого. Маршрут відкритий у 1975 році на настійні прохання керівництва заводу ім. Шевченка. Від 27-го маршруту відрізнявся тим, що проходив через Салтівське шосе та проспект Тракторобудівників. Закрито з 1 лютого 1983 року, одночасно з 31-м, рухомий склад передано на 27-й маршрут.
  • № 33. Льва Толстого - Парк ім. Горького (через Гідропарк). Маршрут проіснував лише два роки - з грудня 1982-го по грудень 1984-го.
  • А. Мале кільце (в одному напрямку): Центр - Благбаз - Держпром - вул. Маяковського - вул. Петровського - вул. Пушкінська - Центр. Історичний.

Відкрито у 1935. Закрито у серпні 1978 року, за офіційним формулюванням «у зв'язку з відкриттям другої черги першої лінії метро», хоча маршрут ніяк не був з нею пов'язаний.

  • Р. 603 мікрорайон. 1971-го року маршрут був перенумерований у 27-му.

Вартість проїзду ред.

Вартість проїзду в Харкові встановлюється рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

Динаміка зростання вартості проїзду
Термін дії тарифу Вартість,
19962001 0,30
20012008 0,40
26 липня 2008 — 18 квітня 2009 0,75
18 квітня 2009 — 11 березня 2011 1,00
12 березня 2011 — 23 травня 2013 1,50
23 травня 2013 — 31 травня 2015 2,00
1 червня 2015 — 21 березня 2017 2,50
22 березня 2017 — 28 березня 2017 3,00[12]
29 березня 2018 — 6 лютого 2019 4,00[13]
7 лютого 2019 — 24 лютого 2022 6,00[14]
з 16 травня 2022 0,00[15]
Зразки разових квитків
Вигляд Опис Рік використання
Абонементний квиток на проїзд в трамваї та тролейбусі. Вартість 3000 карбованців. 1995 рік
Квиток на проїзд в трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2002 рік
Квиток на проїзд в міському тролейбусі і трамваї. Вартість 40 копійок. 2002-2006
Разовий квиток на проїзд в міському трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2006 рік
Разовий квиток на проїзд в міському трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2008 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 1 гривня. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 1 гривня. 2009 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 2,50 гривень. КП «Салтівське трамвайне депо» 2016 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 3 гривні. КП «Жовтневе трамвайне депо» 2017 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 6 гривень. КП «Салтівське трамвайне депо» 2019 рік

З 1 грудня 2017 року введена в дію система оплати проїзда в трамваях і тролейбусах за допомогою єдиного електронного квитка «Eticket»[16], а також запроваджені єдині разові квитки на трамваї і тролейбуси без поділу на депо[17].

Цікаві факти ред.

  • Трамвайний маршрут № 1 — найкоротший міський маршрут, із довжиною оборотного кола 5 км 200 м і розрахунковим часом проїзду в обидві боки всього за 27 хв;
  • Трамвайний маршрут № 2  (ліквідований узимку 20092010 рр.[18]) — найдовший міський трамвайний маршрут, із довжиною оборотного кола 47 км 700 м і розрахунковим часом проїзду в обидві боки 3 год 10 хв, у 1970-ті рр. він був найдовшим трамвайним маршрутом в УРСР;
  • Нині найдовший трамвайний маршрут в Харкові — № 26, розрахунковий оборотний рейс 47,56 км
  • Салтівське трамвайне депо — найбільше трамвайне депо в колишньому СРСР та України, його площа становить 20,8 га, а місткість — понад 200 вагонів (включаючи технічні);
  • Раритетний трамвай 1920-х рр. типу «Х» (маршрут «А»), відновлений у Харкові в 2005 р., знімався у фільмах «Ліквідація» (2005 року в Одесі) та «Дау» (2008 року в Харкові разом із ще чотирма снігозбиральними трамваями 1930-х рр.).

Примітки ред.

  1. Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2016) // Головне управління статистики у Харківській області.
  2. Об'єкти міського електротранспорту України станом на 01.01.2017 // Корпорація «Укрелектротранс».
  3. Інвентарний парк трамвайних вагонів по містах України на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс».
  4. У Харкові повертають маршрути громадського транспорту. Офіційний сайт Харківської міської ради. 06 грудня 2022.
  5. Трамвай. Конка [Архівовано 2009-04-16 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Трамвай № 1 возобновляет привычный маршрут движения // 057.ua. 02.12.2017. (рос.)
  7. Завершен ремонт трамвайных путей на Ивановку // Status Quo. 02.12.2017. (рос.)
  8. У мерії Харкова заявили, що у місті більше немає трамваїв. Опозиція вважає, що влада позбулася їх, прикриваючись війною // Гордон, 2022-05-04
  9. а б в г Кладовище трамваїв: на що росіяни перетворили Салтівське депо. Укрінформ. 20 червня 2022.
  10. Перелік міських трамвайних маршрутів станом на 01.10.2020 року // Офіційний сайт Харківської міської ради
  11. а б Трамваї № 5 і 6 до кінця року не ходитимуть, а тролейбус № 2 змінить маршрут
  12. Затверджено нові тарифи на проїзд у міському електротранспорті
  13. Нові тарифи на проїзд встановлені в Харкові
  14. З 7 лютого 2019 року у Харкові встановили нові тарифи на проїзд у метро, ​​трамваях і тролейбусах
  15. Проїзд у громадському транспорті Харкова залишиться безкоштовним. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 20 березня 2023.
  16. З 1 грудня 2017 року Харків переходить на єдиний електронний квиток (рос.)
  17. Загальні разові квитки на трамваї і тролейбуси (фото)
  18. Зимова відлига або частина стратегії?[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • Ивченко А. Ф. История Харьковского конного трамвая — Х., 2007 (рос.)