Проспект Гагаріна (станція метро)
Проспект Гагаріна — 5-та станція Холодногірсько-Заводської лінії Харківського метрополітену між станціями «Майдан Конституції» та «Спортивна». Відкрита 23 серпня 1975 року.
| Проспект Гагаріна | |
|---|---|
|
Холодногірсько-Заводська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | колонна трипрогінна мілкого закладення |
| Проєктна назва | Харків-Левада |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 102 м |
| Ширина | 10 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 23 серпня 1975 |
| Архітектор(и) | Співачук, Павло Чечельницький |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Бочікашвілі, Котов |
| Транспорт | |
| Виходи до | вул. Вернадського |
| Наземний транспорт |
А 5е, 11е, 14, 68е, 79е, 89е, 115е, 119е, 123е, 128е, 147е, 218е, 244е, 246е, 279е, 304е, 305е Тр 3, 5, 6, 49 залізнична станція Харків-Левада |
| Інше | |
| Стільниковий зв'язок | Київстар |
 | |
Назва станції ред.
Проєктна назва станції — «Харків-Левада», за назвою розташованої біля місця майбутньої залізничної станції Харків-Левада. Саме під цією назвою вона фігурувала на сумісному засіданні бюро Харківського міськкому партії та виконкому міської ради 31 грудня 1965 року, щодо затвердження «Архітектурно-планувального завдання на майбутнє будівництво в Харкові першої черги метро»[1]. Було підготовлене відповідне назві станції оформлення з елементами українського народного мистецтва та оригінальними розписами. На колійних стінах станції мали красуватися мозаїки із зображенням українських польових трав й квітів, але це не сподобалося партійному керівництву Харківської області, а перед відкриттям станції її архітектурне оформлення було знищене, а замість нього з'явилася досить стандартне оздоблення колійних стін.
Станція була однією з найперших восьми станцій, які були введені в експлуатацію 21 серпня 1975 року, проте вже під назвою «Проспект Гагаріна»[2].
Панує думка, що станція «Проспект Гагаріна» розташована на одному з найдовших проспектів міста Харкова — проспекті Гагаріна (до 1961 року — Зміївська вулиця), однак насправді у 2004 пробивка проспекту Гагаріна між проспектом та вулицею Гамарника (сучасний — провулок Подільський) у 2004 році була названа вулицею Вернадського[3], а сам проспект Гагаріна починається від майдану Героїв Небесної Сотні (колишній — майдан Руднєва), звідки прямує до автостанції «Левада», а потім до Міжнародного аеропорту «Харків» й далі до межі міста[4].
У травні 2021 року на сайті Харківської міської ради була зареєстрована петиція з пропозицією перейменувати станцію метро «Проспект Гагаріна» на станцію «Левада», а також оновити дизайн станції, оскільки станція не має виходу на однойменний проспект, при цьому її проєктною назвою була саме «Левада»[5].
Технічна характеристика ред.
Колонна трипрогінна станція мілкого закладення з острівною прямою платформою.
Колійний розвиток ред.
На схід від станції з обох колій є з'їзд на ССГ, що веде до станції «Метробудівників» Олексіївської лінії Харківського метрополітену, внаслідок чого при необхідності станція може використовуватися як оборотна.
Розташування ред.
Станція розташована в центрі міста, неподалік від початку однойменного проспекту. Дотепер безіменна дорога, під якою розташована станція, вважалася частиною проспекту Гагаріна. Але у 2004 році ця дорога отримала назву вулиця Вернадського. Таким чином виявилося, що станція «Проспект Гагаріна» розташована осторонь від проспекту.
Пасажиропотік на станції досить великий. Один з її виходів веде до поїздів приміського сполучення залізничного вокзалу Харків-Левада. Поруч знаходиться Центральний міжміський автовокзал, звідки прямують міжміські автобуси, що сполучають Харків з багатьма містами України та зарубіжжям. Поблизу станції метро розташовані зупинки тролейбусів та автобусів, які підвозять до станції жителів південних околиць міста.
Оздоблення ред.
Три її прогони спираються на прямокутні колони, які разом з ребрами плит стелі задають ритміку простору. В обробці станційного залу переважає білий колір мармуру колон і колійних стін. У облицювання колійних стін включені прямокутні поверхні з плит темно-сірого граніту, на яких литими алюмінієвими літерами набрано назва станції. Світильники розміщені окремими групами між ребрами плит стелі. Підлога станційного залу вистелений плитами світло-сірого і чорного граніту.
З вестибюлів, оброблених світло-рожевим мармуром газган, вниз ведуть широкі сходи. Над ними встановлені два великих вітражі з литого кольорового скла, які розкривають тему архітектурного оздоблення станції — тріумф радянської людини в космосі.
Транспорт ред.
Виходи зі станції ведуть до центрального автовокзалу Харкова, до приміського залізничного вокзалу Харків-Левада. Пересадка тролейбусані маршрути № 3, 5, 6, 49 та міські й приміські автобуси.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Леонід Ісаєв. Нарикінці тунелю-світло / Літ. запис. О. В. Коваленко — Х.: Вид «Прапор», 2000. — С.13. — 288 с.
- ↑ Леонід Ісаєв. Наприкінці тунелю-світло / Літ. запис О. В. Коваленко. — Х.: Вид «Прапор», 2000. — С. 26. — 288 с.
- ↑ Вулиця Вернадського. Харків транспортний. Процитовано 27 лютого 2016. (рос.)
- ↑ Проспект Гагарина. Харків транспортний. Процитовано 27 лютого 2016. (рос.)
- ↑ У Харкові пропонують перейменувати станцію метро «Проспект Гагаріна». Depo. Харків. Процитовано 21 травня 2021.
Посилання ред.
- Станція «Проспект Гагаріна». Харківський метрополітен.
Література ред.
- Леонід Ісаєв. Наприкінці тунелю-світло / Літ. запис. О. В. Коваленко. — Х.: Видавництво «Прапор», 2000. — 288 с. — ISBN 5-7766-0788-4 (рос.)
- Олександр Лейбфрейд, Володимир Рєусов, А. А. Тиц. Харків: Архітектура, пам’ятники, новобудови. Путівник.nbsp;— Х.: Прапор, 1985. — 151 с., іл. (рос.)