Вокзальна (станція метро, Харків)
Вокзальна — 2-га станція Холодногірсько-Заводській лінії Харківського метрополітену між станціями «Холодна гора» та «Центральний ринок». Введена в дію 23 серпня 1975 року.
| Вокзальна | |
|---|---|
|
Холодногірсько-Заводська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна |
| Стара назва | Південний вокзал |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 102 м |
| Ширина | 10 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 23 серпня 1975 |
| Архітектор(и) | В. А. Співачук |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Ю. Е. Крук, Ю. А. Коровкін |
| Транспорт | |
| Виходи до |
 вул. Євгена Котляра, Привокзальний майдан |
| Наземний транспорт |
Т: 1, 3, 5, 6, 7, 12, 20 Тр: 11 А: 221, 246, 250, 254, 277, 278, 282, 302, 303 залізнична станція Харків-Пасажирський |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:30 |
| Час закриття | 00:00 |
| Географічні координати | 49°59′22″ пн. ш. 36°12′18″ сх. д. / 49.98944° пн. ш. 36.20500° сх. д.Координати: 49°59′22″ пн. ш. 36°12′18″ сх. д. / 49.98944° пн. ш. 36.20500° сх. д. |
| Стільниковий зв'язок | Київстар |
 | |
Технічна характеристика ред.
Трисклепінна станція пілонного типу з острівною платформою.
Колійний розвиток ред.
Станція без колійного розвитку.
Оздоблення ред.
За задумом авторів, вона повинна давати приїжджому перше уявлення про Харків. Не зважаючи на те, що комплекс залізничного вокзалу зазнав значної реконструкції — станція «Вокзальна» Харківського метрополітену органічно вписується у сучасність. Склепіння станційних залів спираються на пілони лаконічної форми. Оздоблення світло-жовтим мармуром «газганом». Посередині кожного пілона — вертикальна виїмка, завдяки чому вони виглядають менш масивними. Полегшують конструкцію станції і прорізи у перекриттях над проходами між пілонами. Уздовж підстав склепінь встановлені бетонні світлові карнизи, за якими знаходяться люмінесцентні лампи. Світло, яке відбивається білими склепіннями, робить зали вище і просторіше. Люстри розширюють догори смуги з мармуру світло-жовтого кольору на облицьованої сірим мармуром торцевої стіни середнього залу нагадують потужні промені локомотивних прожекторів.
Архітектурне рішення трипрогінного вестибюля підпорядковане загальному задуму станційного комплексу. Його колони і стіни також оздоблені мармуром «газганом», підлога з полірованих плит сірого граніту і чорного лабрадориту з родовищ Житомирської та Кіровоградської областей. До вестибюля примикає ще один просторий підземний зал, де розташовані каси приміського сполучення і куди сходяться підземні переходи.
Розташування ред.
Станція розташована під Привокзальним майданом, з якою з'єднана двома переходами. З одного вихід веде до будівлі управління Південної залізниці, з іншого — до Привокзального поштамту і північних приміських кас вокзалу. Два тунелі ведуть прямо до залізничних платформ, у просторому переході розташовані торгові ряди, телефони-автомати. З підземного переходу виходи також ведуть у центральну залу вокзалу Харків-Пасажирський.
Будівництво ред.
Будівництво станції велося в складних гідрогеологічних умовах із застосуванням заморожування ґрунтів. Тут практично була створена фабрика з виробництва холоду зі складними комунікаціями. Роботи з заморожування ґрунтів велися впродовж п'ять років. За цей час будівельники пробурили в цілому 24 км свердловин, з них для станційних тунелів, що споруджувалися закритим способом — 15 км. Саме по цих каналах холод проникав глибоко у ґрунт, створюючи надійний льодовий захист навколо тунелів. Замкнута несуча стіна завтовшки 6 м із замороженого ґрунту відгородила котлован вестибюля станції, який споруджувався відкритим способом на великій глибині. Холод по дворядним свердловинам подавався під тиском двома компресорами.
Про майстерність будівельників говорить хоча б такий факт. Проєкт передбачав просідання будівлі вокзалу, під яким проходять колійні тунелі, на 100 мм. На ділі ж воно осіло всього на 8 мм.
Назва ред.
Стара назва станції «Південний вокзал» походила від колишньої назви вокзалу Харків-Пасажирський, під яким розташована станція[1]. Це іменування відноситься до розміщення транспортного вузла на території Російської імперії та СРСР: відносно Москви Харків знаходиться на півдні[2][3]. 26 квітня 2024 року Харківська міська рада перейменувала станцію метрополітену «Південний вокзал» на «Вокзальну»[4].
Цікаві факти ред.
- «Вокзальна» — єдина станція Харківського метрополітену, побудована спочатку для прийняття 4-вагонних потягів. Для прийняття 5-вагонних потягів довелося подовжувати бічні тунелі станції. Станом на середину 2010-х років на платформі можна побачити проходи у службові приміщення станції, закриті металевими ґратами. Ці проходи повинні були виходити у тунель, але після подовження станції стали доступні з платформи.
- Початковий проєкт пускової ділянки передбачав кінцеву станцію «Південний вокзал», проте в ході досліджень з'ясувалося, що глини в районі станції слабкі, і додаткові роботи під вокзалом (тобто будівництво оборотних тупиків) можуть призвести до сильного осідання залізничної станції Харків-Пасажирський. Через це було вирішено подовжити трасу на захід, зробивши кінцевою станцію «Холодна гора».
- «Вокзальна» — єдина станція метро в Харкові, на якій збереглася будка оператора ескалатора, що розташована на платформі.
Література ред.
- Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель / [Сост. А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, А. А. Тиц].- Х.: Прапор, 1985. — 151 с, ил.
Посилання ред.
- ↑ От станции на болоте до крупного железнодорожного узла: 200-летняя история Южного вокзала в Харькове. 057.ua - Сайт міста Харкова (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ В офіційних документах Укрзалізниці "Південного вокзалу" Харкова немає. LB.ua. 12 грудня 2022. Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ Южного вокзала в Харькове не существует - "Укрзалізниця". Status Quo (рос.). 24 квітня 2024. Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ У Харкові перейменували станції метро "Пушкінська" та "Південний вокзал". DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 26 квітня 2024.