Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 10

Кабмін затвердив новий правопис

Сьогодні Кабмін затвердив нову редакцію українського правопису (текст затвердженої версії правопису наразі ще не опублікований). Оце тепер повоюємо! Треба визначитися, що ми робимо. Міняємо всюди на новий правопис, лишаємося зі старим, кожен пише як хоче? Особливо треба вирішити, що робити у випадках, де правопис дозволяє кілька варіантів написання (индик/індик, міфологія/мітологія, лауреат/лавреат).--Анатолій (обг.) 20:08, 22 травня 2019 (UTC)

Будуть нескінченні війни редагувань, набагато запекліші, ніж були досі. Як наслідок, буде бардак, і відтік активних користувачів з Вікіпедії. А через перли накшталт «индика» читачі будуть читати інші мовні розділи, де немає таких кардинальних змін. Більшість - російську, хто розумніший - англійську вікіпедії. Якось так...--V Ryabish (обговорення) 20:19, 22 травня 2019 (UTC)

Я переконаний, що необхідно дотримуватися нових норм у всіх аспектах. Айнштайн, мітологія, експрезидент, пів яблука, павза тощо. --ivasykus (обговорення) 20:29, 22 травня 2019 (UTC)

V Ryabish Так от я і пропоную придумати якесь рішення, аби уникнути війн. У тій же росвікі за відхилення від правопису можна блокування отримати, у нас за той же гокей хіба кілька образ на свою адресу… Ivasykus А де ви Айнштайна там побачили? Це давнозапозичене.--Анатолій (обг.) 20:52, 22 травня 2019 (UTC)

У переліку винятків як давнозапозичені є Гейне, Лейпциг, Швейцарія. Ейнштейна немає. Як і Рейха. --ivasykus (обговорення) 21:22, 22 травня 2019 (UTC)

А чому саме, наприклад, «мітологія» ? Ми запозичили це слово напряму з новогрецької мови, коли буква Фіта вимовлялась як «Ф». І користуємось таким варіантом більше 1000 років - найновіші словники це підтверджують. Навіщо вводити такі зміни ?--V Ryabish (обговорення) 07:20, 23 травня 2019 (UTC)

Шановинй V Ryabish, протягом більшої частини нашої історії українці не могли вимовити звук "ф", прошу не плутати фонетику і правопис: букву записували безпосередньо там, де вона була у грецьких словах, втім, вимовляли її як інші (а не як "ф") звуки, і це засвічує велика кількість джерел. Жоден русич ніколи не говорив чітке "Афіни" чи "марафон" бо фізично не міг вимовити цей звук. А оскільки у нас (здебільшого) фонетичний принцип правопису, слова про тисячоліття традиції писати "ф" втрачають вагу. Прочитайте це, як матимете час: Про «ф», «фіту» і «тету». Synyća Vusata (обговорення) 20:50, 1 серпня 2019 (UTC)

Обговорення нижче перенесено з Дотримання мовних стандартів

Отже, уряд ухвалив новий правопис (його текст поки що можна знайти тут). Тепер перед нами постає декілька питань. Очевидно, що новий правопис дуже часто входитиме у конфлікт зі словниками, які існують нині, а в правилі укрвікі вказано, що словник має пріоритет над правописом. Таким чином ми опинимося у ситуації, коли величезна кількість тексту у вікіпедії буде суперечити правопису, а це абсурд. Переконаний, що ми не повинні чекати виходу нових редакцій словників, а мусимо змінити пріоритет у наших правилах. Правопис повинен мати найвищий пріоритет. Нам треба домовитися, як ми відтепер пишемо:

• поп-музика чи попмузика?
• орфографія чи ортографія?
• Каролін Возняцкі чи Кароліна Вожняцька?
• Гете чи Ґете?
• Гемінґвей (його нарешті виключено із винятків)?
• проект чи проєкт?
• аудієнція чи авдієнція?
• Рейх чи Райх, Ейнштейн чи Айнштайн?
• Діккенс чи Дікенс?

і багато іншого, я просто навів зараз найяскравіші приклади, які вже встиг знайти після побіжного огляду нового правопису. У наведених прикладах я всюди на боці другого варіанту. --ivasykus (обговорення) 16:05, 22 травня 2019 (UTC)

Пропоную стосовно Фіти використовувати таке правило:

• Слова, запозичені напряму з грецької (і зокрема новогрецької мови), писати через «Ф» (як, власне, ми і робили більше 1000 років ) - кафедра, марафон, Вифлиєм, Коринф, Фемістокл і т.д.
• Слова, запозичені за посередництва західних мов, писати через «Т» - алгоритм, теологія, католицький і т.п.
• Імена писати також за шляхом запозичення: Федір, але Теодор і т.п.

З повагою, --V Ryabish (обговорення) 16:29, 22 травня 2019 (UTC)

Отут пишуть, що в офіційних документах має вживатися перший варіант із правопису. Можемо і ми такого правила дотримуватися (у статті про відповідний термін, звісно, вказати обидва варіанти)

 Коментар Проект Українського правопису в редакції від жовтня 2018 року, який може відрізнятися від остаточного ваіанту, ухваленого урядом. Офіційна публікація очікується згодом. А для кого там згори написано? поки немає чого тут сіяти паніку. --Jphwra (обговорення) 16:51, 22 травня 2019 (UTC)

Це не паніка, а дискусія. Остаточна версія навряд чи матиме якісь серйозні відмінності від цієї, якщо взагалі матиме хоча б якісь. Тож починати обговорювати це слід уже зараз. --ivasykus (обговорення) 16:54, 22 травня 2019 (UTC)

мене задовольняє присутність хокею. Відносно решти, то чекайте (перепрошую за слово) (лайка вилучена). --Jphwra (обговорення) 17:49, 22 травня 2019 (UTC)

Якщо вони суперечливі, тобто правопис дозволяє писати у те й інше, то потрібно не спішити і почекати на джерела і входження слова до масового вжитку. Також й про такі назви які нині є усталеними, як Енштейн, Гете тощо. Суть думаю зрозуміли. Не спішити й дивитися на входження слів до масового вжитку. Головне без паніки, конфліктів і т.д. Тепер підсумки на ВП:ПС повинні бути на вищому рівні, тобто детальніші. П.С. РБК цікаві, зо помилкою написали.--『　　』 ^Обг. 18:01, 22 травня 2019 (UTC)

Я Вас прошу...Яке "не спішити", які "джерела" ? Вже завтра, якщо ще не сьогодні будуть перейменування: «Ґете», «Гемінґвей», «попмузика» і «катедра». Бо вже можна. Як і багато що відучора в нашій державі, на жаль. Бо уряд Гройсмана наостанок , не читаючи і не думаючи (в них зараз зовсім інші думки), затвердив хотілки філологічно незадоволених «мовознавців». Але на відміну від політичного хаосу, який (на мою думку) завершиться максимум за рік, ці правописні «норми» ми будемо викорінювати ще не те що рік, а десятиліття.

Єдиний варіант - внести зміни у Правила Вікіпедії, щоб назви не суперечили ні новому правопису, ні сталому вжитку, ні джерелам. --V Ryabish (обговорення) 18:41, 22 травня 2019 (UTC)

Будуть перейменовані, і це чудово. У багатьох випадках буде неможливо знайти варіант, який одночасно не суперечив би ані новому правопису, ані сталому ужитку, ані джерелам. Хоча, звісно, здебільшого знайти джерела на підтвердження версії, згідно з новим правописом, буде нескладно. З тим самим Гемінґвеєм і Ґете — так точно. --ivasykus (обговорення) 21:24, 22 травня 2019 (UTC)

• Так, міняємо всюди на новий. Спірні питання обговорюємо. Я тільки за те, щоб правопис оновлювався і вдосконалювався. Поточний має багато неточностей і помилок.--Andriy.v (обговорення) 20:31, 22 травня 2019 (UTC)

Новопреставлений місить не менше помилок і неврегульованих моментів. Як писати, скажімо, «Гренландія» чи «Ґренландія», коли тепер ніби можна й так, і так? Чи «Хто перший встав (в сенсі, написав), того й тапки » ?--V Ryabish (обговорення) 20:37, 22 травня 2019 (UTC)

Відкривається обговорення і обговорюється. В крайньому випадку голосується. Так мало би бути і всюди--Andriy.v (обговорення) 20:47, 22 травня 2019 (UTC)

Але не можна обговорювати/голосувати щоразу окремо «Гренландія»/«Ґренландія», окремо «Гете»/«Ґете» і т. д. У рішеннях буде абсурдний різнобій. Особливо при голосуванні, коли наголосувати/нафлешмобити можуть будь-що всупереч і джерелам і правопису. Треба відразу виробляти підхід щодо всієї паралелі. Вирішити, як називаємо, коли варіантів два, як оформлюємо преамбулу: жирне-нежирне, примітки з посиланням на правопис чи без. По-можливості детальніше. Бо буде і "хто перший встав" і війна за кожну дужку, кому.--Aeou 23:32, 22 травня 2019 (UTC)

• Як на мене варто поки у ВП не використовувати цей новий правопис. Варто подивитись чи він приживеться, чи буде його хоч хтось використовувати і чи не скасує його новий Прем'єр?. Не може Вікіпедія писати «авдієнція», якщо такими словами не користуються переважна більшість україномовних джерел. Першочергово тексти Вікіпедії мають бути зрозумілими її мовцям, а не створювати якусь канцелярську неживу мову в угоду закону і правопису, а не здоровому глузду. Як мінімум сам сайт Кабміну почне змінювати текст своїх статей? Поки сумнівно. Тому ставати піонерами я не бачу сенсу і щоб не було постійних воєн редагувань, то треба відразу дійти згоди, що у Вікіпедії перехідний період. Якщо раптом станеться диво і цей правопис приживеться, то звісно Вікіпедія має його перейняти, а не навпаки. А як він лишиться тільки на папері, то значить і у Вікіпедії йому не місце. Інакше тільки розбіжаться усі читачі і буде Вікіпедія смішити народ, тільки і всього. Не можна це допустити однозначно. --YarikUkraine (обговорення) 20:49, 22 травня 2019 (UTC)
• Особисто я за перехід на новий правопис, як тільки буде виконано три умови:
  1. Він буде опублікований повністю
  2. Він буде використовуватися хоча б якоюсь кількістю провідних авторитетних джерел (офіційних сайтів, наукових видань, ЗМІ тощо). Як варіант, під нього перепишуть шкільні підручники з української мови.
  3. За ним буде видано хоча б один орфографічний словник.

  Без першого ми не можемо робити нічого, бо зараз ми лише виходимо з гіпотези, що Кабмін не вніс жодних змін до проекту, але самого проекту ще ніхто не бачив. Без другого й третього це буде переважно ОД, бо ми не зможемо підтвердити, що нові написання реально вживаються та реально відповідають правопису.

  Можна розробити доповнення до ВП:МОВА щодо перехідного періоду (наприклад, мораторій на перейменування між правописами), зазначення назв за старим правописом у вступі (на певний час, назавжди тощо) та щодо варіативності (якщо вона збереглася в прийнятому Кабміном) — NickK (обг.) 22:40, 22 травня 2019 (UTC)

Підтримую пункти і щодо доповнення. Хотілось би вірити, що втримаємось без війн поки вийде словник.--Aeou 23:32, 22 травня 2019 (UTC)

• Підтримаю пропозицію яку висловили YarikUkraine, NickK, V Ryabish та Ahonc. Тобто жодних перейменувань, здоровий глузд при цьому (одразу привожу приклад з життя, згадайте коли канал СТБ почав застосовувати етер, Атени замість нормального вжитку і почав стабільно втрачати глядачів, згодом вони цей експеримент припинили через низьку кількість глядачів); не спияти переходу наших читачів до рувікі та енвікі із застосуванням нових цих слів в зараз в будь-яких статтях, можна згадати лише в самих термінах, як з тим же гокеєм і не більше; блокувати за перейменування без обговорень. Думаю якщо цих трьох норм дотримуватись то все буде гаразд і на цьому поставити крапку. PS. Також свіжий приклад того ж гокею, коли його всупереч здового глузду повсовували в статті про міста з Індії, Швеції тощо. --Jphwra (обговорення) 05:35, 23 травня 2019 (UTC)

  Вікіпедія українською мовою не може суперечити правопису української мови. Всі тексти слід привести у відповідність до нього. Але, звісно, це можна буде почати робити тільки після того, як буде оприлюднено остаточну версію прийнятого правопису, як правильно зазначив NickK. Я підтримую думки Andriy.v та Aeou: там, де новий правопис відрізняється від старого, але визначає чітку норму, можна буде починати змінювати одразу; там, де новий правопис відрізняється від старого, але дає двояку норму, треба обговорити і виробити алгоритм. (А щодо гокею можете не хвилюватися: він є у переліку винятків поряд із хобі, холом, холдингом і кількома іншими.) --ivasykus (обговорення) 08:09, 23 травня 2019 (UTC)

  ви фальсифікуєте. Про гокей там ані слова. Як виключення зазначено ХОКЕЙ. Припиніть писати інколи маячню. А відносно перейменувань, то здоровий глузд ніхто не відміняв. Я ще повторюю: СТБ свого часу втратило чималу глядацьку аудоторію через мовні експерименти. УкрВікі не дуже популярна, кількість переглядів рувікі з території України не менше за рувікі, тому не збільшіть ті перегляди через мовні експерименти тут. --Jphwra (обговорення) 10:25, 23 травня 2019 (UTC)

  Припиніть істерику. Ви повторюєте те саме, що я написав. Гокея нема, це слово у переліку винятків із правила. Здоровий глузд — це геть від Москви і дотримання чинного правопису. --ivasykus (обговорення) 14:02, 23 травня 2019 (UTC)

  Шановні, будь ласка, спілкуймось без зайвих негативних емоцій — нащо ця вся «пара»? Хай усім тут буде комфортно спілкуватися в спокійній цивілізованій атмосфері. --Юрій Булка (обговорення) 14:38, 23 травня 2019 (UTC)

  факти в студію. Бо переглянув вздовж і поперек і не бачу на щастя. Є тільки хокей як виняток разом з хобі та іншими. Вам надати сторінку, щоб трохи охололи? І ще раз повторюю про досвід СТБ,0 який втратив глядачів, коли розпочав замість Афіни тулити Атени, замість Ефіру → етер. Я ще раз кажу рувікі читають з територіїУкраїни не менше за укрвікі якщо бажаєте змінити на користь рувікі тоді прапор в руки. Але я особисто проти такого. А тут і без цього вистачає дурнуватих новацій та перейменувань. Просто вмикніть розум і відкинте емоції, бо руки москви вже мариться в усьому... --Jphwra (обговорення) 18:50, 23 травня 2019 (UTC)

  Які факти? Є правило: англійське «h» передається через українське «г». Є винятки з цього правила: хобі, хол, холдинг, хокей і деякі інші. Немає гокея. Можете за нього не перейматися. Навіщо ви так агресивно сперечаєтеся сам із собою? --ivasykus (обговорення) 20:04, 23 травня 2019 (UTC)

  Це ви зі мною сперечаєтесь, доводячи що він уснує. І після цього вам довірити перейменування? Та боже збав, щоб ви що-небудь перейменовували. Бо не дочитавши правила цілий день доводили протилежне. Це ви так і з рештою правил проекту «ознайомились»? --Jphwra (обговорення) 20:08, 23 травня 2019 (UTC)

  Цікаво, яка частина фрази «гокея немає» справила у вас враження, ніби я стверджую, що він існує? --ivasykus (обговорення) 20:11, 23 травня 2019 (UTC)

• Наскільки я пригадую з обговорення, однією з ідей правопису було те, щоб дозволяти кілька варіянтів написання. На мою думку, це добра ідея. Мені здається, що оптимально було б взяти за принцип, що перейменування статей потребує обговорення, натомість мова у самій статті може використовуватися згідно з тими варіянтами, які дозволяє правопис.

Я не думаю, що є суттєва суперечність зі словниками. Функції словників і правопису у цьому випадку трохи різні. Функція словника — ствердити, що певне слово існує і вживається в українській мові. Функція правопису — регулювати можливу варіятивність написання певного слова.

Разом із тим, я не прихильник масових і радикальних змін (на кшталт масових редагувань чи перейменувань лише заради правопису). На мою думку, нам варто просто дозволити людям писати статті згідно з правописом і користуватися тими варіянтами написання, які цей новий правопис дозволяє, але не заохочувати масові перейменування. Приміром, якщо людина пише нову статтю, не варто забороняти їй користуватися новим правописом. Але якщо хтось бажає відредагувати 1000 статей, це бажано попередньо обговорити у кнайпі.

Також в англійській Вікіпедії співіснують різні варіянти англійської мови (американська, британська, індійська). Там загалом принцип такий, що у межах одної статті варто дотримуватися одного стилю. Але загалом вони там мирно співіснують. --Юрій Булка (обговорення) 08:20, 23 травня 2019 (UTC)

У співіснуванні двох правописних норм теж має бути визначеність, щоб не було війни редагувань. На моє переконання, пріоритет має віддаватися новій нормі. Тобто ми не біжімо негайно виправляти у всьому мільйоні статей орфографію на ортографію, проте, коли бачимо ортографію, то назад на орфографію уже не міняємо. Якось так. --ivasykus (обговорення) 09:28, 23 травня 2019 (UTC)

А чому НЕ міняємо назад? «Орфографія» у нас - сотні років вживалась, а «ортографія» - новотвір. Бо ці "мовознавці" вирішили дозволити вживати «т» замість «ф» у словах, де в грецькому оригіналі була Фіта, не розглядаючи шлях запозичення? Але якщо «катедра» хоч і обмежено, але вживалась, то «ортографія» - ні. І це лише один приклад із тисяч--V Ryabish (обговорення) 09:49, 23 травня 2019 (UTC)

А чому НЕ міняємо назад? «Орфографія» у нас - сотні років вживалась, а «ортографія» - новотвір. Бо ці "мовознавці" вирішили дозволити вживати «т» замість «ф» у словах, де в грецькому оригіналі була Фіта, не розглядаючи шлях запозичення?

V Ryabish Якщо Вас ортографія так бентежить, то і ортопед теж повинен? Орфопед... Звучить=) Всі грецизми треба писати або через Т, або через Ф. Зважаючи, що у 1928 році було скасовано правопис укр. мови, де унормовувалися всі грецизми через Т, то зараз вибір "все на Т" чи "на Ф" падає на "Т". Між иншим, якби б Сталіним не було скасовано скрипнівку, то, впевнений, зараз у нас (і Вас теж) не було б ніяких запитань до слів икавка, инакше, ортографія, мітологія... DimGol (обговорення) 20:09, 25 травня 2019 (UTC)

Пропоную не вдаватися тут в обговорення конкретних слів, бо ми так швидко загубимо основну нитку обговорення. Тут скоріше питання в тому, що правопис уже є, і який загальний підхід застосувати. Навряд чи шлях створення списків дозволених і заборонених слів — це найкращий вихід. --Юрій Булка (обговорення) 10:15, 23 травня 2019 (UTC)

де є правопис? Він офіційно оприлюднений? Ні. Чого це ви біжите попереду паротяга? --Jphwra (обговорення) 10:25, 23 травня 2019 (UTC)

Це ви до мене звертаєтеся, чи до всіх учасників цього обговорення? --Юрій Булка (обговорення) 11:29, 23 травня 2019 (UTC)

До всіх, і я теж у цьому випадку поділяю позицію Jphwra. Бо бачу, що тут сперечаються щодо попереднього варіанту проекту правопису, а поточний може й не містити тих суперечливих положень. Доки новий правопис не оприлюднили, єдине, що, імхо, варто тут обговорювати - це тимчасовий мораторій на перейменування й масові заміни - або доти, поки не з'явиться нова редакція, щоб ми могли її вивчити, обговорити і прийняти належне рішення, або доки не вийде новий орфографічний словник. Все інше зрештою може виявитись пустопорожньою балаканиною.--Piramidion 12:28, 23 травня 2019 (UTC)

DimGol А до чого тут орфопед? Там варіативність в один бік: в словах із ф можна вживати т, але не навпаки, слова, які були з т, пишуться лише з т. Тобто ортопед лише з т може писатися, а орфографія і з т, і з ф.--Анатолій (обг.) 23:43, 25 травня 2019 (UTC)

Узагалі, пробачте, але краще переписати ВП:МОВА, це правило слабке і має воду. Якщо чекати новий УЛІФ, то це ігнорування інших АД, це неправильно з боку ВП:В. Наприклад, правило ІГО у цьому випадку краще. Щодо нових назв, то потрібно зробити уточнення в ВП:МОВА. Це і без правопису було проблематично. --『　　』 ^Обг. 17:05, 23 травня 2019 (UTC)

Ahonc Я це писав був користувачу V Ryabish для якого ортографія дуже незвичне слово. Так, ми можемо спиратися на "традиції" так звані і передавати orth в 1 слові як ОРТОпед, а в иншому як ОРФОграфія (ідіотизм насправді). До того ж, далебі, "традиція" це дуже відносна річ. Якби владою Сталіна не було змінено у 20 ст. укр.правопис зараз традиції були б иншими. Тому, переконаний, НЕ на традиції треба спиратися, а на те, щоб було у мові менше винятків. Для нас ортографія, етер та міт може звучати дивно, але нашим дітям ці слова будуть нормою. Я не хочу, щоб діти нас запитували, а чому там орТопед, а там орФографія, і що ми скажемо...? "Традиція", "виняток", "бо в російській так"? Тому, загалом я підтримую позицію, якщо стаття написана за новим правопис ні в якому разі не змінювати назад на Ф. А якщо написана ВЖЕ із Ф, то через обговорення вирішувати чи можна змінити на Т, чи поки залишити (бо можливо якісь у суспільстві тенденції якісь з'являться, люди живі, і мова теж). --DimGol (обговорення) 06:25, 26 травня 2019 (UTC)

DimGol дотримуйтесь будь ласка етикету і насправді Орфографія якраз має усталенний вжиток, а сторічні події давайте також не ворушити, бо мова живий організм і сама відкидає слова які просто вмирають. Так і з людьми буває, а тут і поготів. І також нагадую вам як новенькому, що був експеримент на каналі СТБ, який провалився коли в етері зазвучали Атени і їм подібні слова. А нас поки читають мільйони, тому здоровий глузд ніхто не відміняв і якщо ми не хочемо, а ми не хочемо збільшити і без того високі пергляди рувікі з нашої країни, то перш ніж робити мовні експерименти думайте, добре думайте. --Jphwra (обговорення) 06:39, 26 травня 2019 (UTC)

DimGol Узагалі-то новий правопис дозволяє і орфографію, і ортографію. Але ваш підхід неправильний. У такому разі користувачі будуть наввипередки створювати статті, щоб було написано правописом того користувача, який створив, він буде ще більше.--Анатолій (обг.) 10:46, 26 травня 2019 (UTC)

Ahonc Я знаю, що дозволяється і орто, і орфо у словах, де раніше можна було лише орфо. А щодо "наввипередки створювати статті", то я лише ЗА! Головне, щоб статті були якісними.--DimGol (обговорення) 18:35, 26 травня 2019 (UTC)

Jphwra "Орфографія якраз має усталенний вжиток" — звичайно має... а що можна очікувати після стількох заборон української, стількох років домінування російської на територіях сучасної України та скасування у 1933 році нашого правопису... СТБ використовувало не правильні слова згідно із тодішнім правописом. Люди й не розуміли, що вони, далебі, кажуть. Зараз ЗМІ виконуватимуть роль популяризування (ТСН сьогодні використовував сюжет про "українську обдаровану ілюстраторку"), тому через 5-6 років люди звикнуть. (приблизно стільки ж часу міністерство дає як перехідний період © слова одного із розробників проєкту). Тож, чекаймо оф. публікації тексту і офіційно відведених термінів переходу на скасований колись правопис. Зважаючи на скільки радикальна буде кінцева позиція комісії з правопису і будемо відходити. Якщо буде чітко вказано, через 5 років використовуємо новий правопис в усіх сферах життя (у школах вже через (як зазвичай) рік-два у молодших класах почнуть вивчати), то "безкомпромісні норми" типу проєкт, фоє, гостел, госпіс тощо (які не потребують обговорення) треба буде виконати, тобто , щоб через 5 років (або инша дата, коли правопис остаточно запрацює) Вікіпедія була підпорядкована йому. Редагування "проєкцій" і т.і. можна почати і зараз, але якщо тут так багато противників цього, то можна це робити почати лише через 4 роки (за 1 рік більшість статей можна підправити буде). Ще раз хочу повторити (щоб не було запитань), я зараз про норми прийнятого правопису, що пропонуються без варіантів, на кшталт, проект замінюється на проєкт "без б", фойє на фоє, хостел на гостел. Тобто, якщо через 5 років "гостел" треба буде писати в усіх офіційних документах так, згідно із правописом, то всі статті Вікіпедії теж повинні відповідати йому. Сумно буде, якщо із Вікіпедії українські учні будуть брати інформацію для реферату і, не перевіривши досконало текст, будуть отримувати погані оцінки, бо в тексті помилки ортографічні — "проект" написано не згідно із діючим правописом. Тепер щодо Т-Ф, Г-Ґ. Через обговорення назва. У першому рядку статті повинні бути вказані обидва допустимі варіанти написання із однаковим пріоритетом. На мою думку, повинні бути також утворені сторінки, що будуть переадресовувати на основну статтю. Так, сторінка "ортографія" буде перенаправляти на "орфографія" автоматично. "Икавка" на "гикавку" і так далі. До речі, це можна робити вже зараз.--DimGol (обговорення) 18:35, 26 травня 2019 (UTC)

Вам взагалі вказали на те що ота ваша Икавка чи як там її? Взагалі відсутня, Ви хоч читаєте що вам пишуть? Чи пишете аби була купа тексту? Я ваш цей текст не читав геть не цікаво, а адміністраторам прошу звернути увагу на ваші перейменування. Чітко є тільки одненіхто нічого не переймновує допоки не буде не тільки офіційного тексту, а і обговорення спільноти. Вам зрозуміло чи ні? Бо немає однозначного на всі перейменування, а втрачати купу читачів через икавки і інші незрозумілості це нонсенс. Рувікі і без того панує на наших теренах тож прошу дотримуватись перш за все здорового глузду. І вкотре наголошую про експеримент СТБ, який завершився катастрофічним падінням глядацької аудиторії для каналу але то канал. А ми якщо втратимо то більш тих читачів не отримаємо. Зрозумійте це вже врешті-решт, експерименти призведуть тільки до зниження переглядів УКрВікі. Ви цього бажаєте? Мабуть ні. І я так само цьогне бажаю. І висловловлюю голос той більшості, яка не сприймає усілякі атени, етери та іншу термінологічну муйню. Від тих років про які ви ведете мову вже минає майже сто років. За цей час мова відкинула зайве сама. А відносно відірватись від москви, то я перепрошую яке відношення іншомовні слова мають до російської мови? Питання риторичне. Не вбачайте в усьому руку москви. Відносно икавки ще раз повторюю зробити ще раз перейменування отримаєте блокування і взагалі поставлю питання про довічне і це не жарти. --Jphwra (обговорення) 18:50, 26 травня 2019 (UTC)

DimGolЯ вже нижче коротко написав, що одне й те ж слово (або його частина) потрапляла в українську мову різними шляхами і в різний час, за посередництва інших мов. Та ж орфографія - напряму з грецької, а ортопедія - через латинську і далі інші європейські мови. І таких прикладів багато, не лише з грецькою мовою (Рим - Рома, Гавана-хабанера, гандбол-секонд-хенд і т.д.) І «виправляти» це все - як мінімум нерозумно--V Ryabish (обговорення) 19:24, 26 травня 2019 (UTC)

Особливо прикро, що вжиток дефіса втратив логіку. Ґекання і так заполонило Вікіпедію. Що будемо робити з новими дрібничками? Чи буде Вікіпедія переходити на кривопис? Моя б воля, я б далі писав «класичним» «міленіальним» правописом.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:41, 23 травня 2019 (UTC)

• Кривопис: Критика нового правопису, частина І,
• Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІ,
• Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІІ.

Оскільки затверджений правопис та Проєкт-2018 таки не тотожні, маю намір на днях перевірити зазначені параграфи на зміни.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:51, 23 травня 2019 (UTC)

Літера Ґ буквально ваш персональний ворог, хоча його використання у власних іменах зберігає вимову. І аргументація не завжди некоректна "В інших мовах, як-от, наприклад, у нідерландській, обидві літери h та g позначають звуки подібні українському Г" -- у нідерландській є звук Ґ для запозичених слів, пишеться G. Там взагалі мова про звук, у пункті, що ви критикуєте, а ви за літеру вчепились. Я не заперечую, що правопис був дуже сирий і боюсь що саме його і завердили, але контраргументи мають бути краще обґрунтовані. --95.91.26.149 06:26, 24 травня 2019 (UTC)

Вимова має відповідати українській фонетиці та традиції. Тому вимова (парі, нюйоок, масква, ланден) ніколи не зберігається. — Юрій Дзядик (о•в) 07:42, 24 травня 2019 (UTC).

Так літера та звук Ґ є в українськї мові. --95.91.26.149 08:47, 24 травня 2019 (UTC)

Але вживається дуже обмежено. Бо звук, який вона позначає, нехарактерний для української фонетики. Порівняйте кількість слів на Ґ у словнику Грінченка і Великому тлумачному, між якими 100 років. Сотня-півтори слів на десятки і сотні тисяч. --V Ryabish (обговорення) 09:38, 24 травня 2019 (UTC)

"вживається дуже обмежено" = "відповідає українській фонетиці". А стосовно традиції -- мова ж про власні назви, ми багато яких імен та назв взагалі не зустрічали. Укладачі нового правопису теж вірні певній традиції -- вони про МФА ночого не чули (якій вже понад 100 років).--95.91.26.149 12:24, 24 травня 2019 (UTC)

 Коментар та я думаю, що варто закрити обговрення до моменту не тільки офіційного огололошення але і щоб ті норми з'явились в офіціозі. Наприклад, як вони в офіційних документах МЗС подадуть столицю Греції і от вже потім від того відштовхуватись. А поки немає про що мову ввести. Цілком реально що завтра подадуть скаргу в суд і ця постанова взагалі не буде оприлюднена, тому ще раз повторюю. Що цей проект не на часі. --Jphwra (обговорення) 19:57, 23 травня 2019 (UTC)

Поділяю думку YarikUkraine, UeArtemis і Jphwra. Це заплутування читачів (за новим «правописом» — «стандартизація») негативно позначиться на і без того низькій відвідуваності українського сегменту порівняно з російським. Спочатку треба мову врятувати, а потім експериментувати з орфографією. А сучасні модні «правописи» — спроба насадження новомови, вся провальність цієї затії була добре розкрита ще Ю. Шевельовим. На жаль, не можу цілком брати участь у дискусії, я тепер мало редагую. Але раджу поки не квапитися, може це правило невдовзі буде скасовано. Розумний консерватизм-с. --В.Галушко (обговорення) 20:07, 23 травня 2019 (UTC)

Остаточного варіанту нового Українського правопису ще немає. Пояснюємо чому--ЮеАртеміс (обговорення) 14:12, 25 травня 2019 (UTC)

Так, остаточного варіанту нема, але варіативність ф/т, ау/ав, г/ґ, як я розумію, все одно лишилася (хоча индика та икавку прибрали).--Анатолій (обг.) 23:43, 25 травня 2019 (UTC)

Щойно виступав по 1+1 Авраменко і підтведив индик та икавка відсутні. Відносно офіціозу, то не оголошено його, перехідний період три роки. Відносно Афіни і Атени, то і той і той варіант тут не знаю поширений перший, тож варто лише згадати в статті про Афіни та й годі. А от перейменовувати статті сенсу немає. Життя саме покаже, що лишиться. --Jphwra (обговорення) 05:06, 29 травня 2019 (UTC)

Виправлені недоліки Правопису 1993

Правопис 1993 має суттєві недоліки. Ось лише один приклад виправлених суперечностей, які заводили обговорення у глухий кут: Олесьницький → Олесницький. У новому Правописі, нарешті, вказано, с. 149:

• Примітка 1. М’якість польських приголосних ń, ś, ć, dź позначається в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Кýронь, Дзісь, Цúрліць, Нéдзведзь, але Урбáнчик, Куснéвич, Свя́дек, Свідзíнський.

Всі ці слова так і писались, на відміну від Олесьни-, де прізвище завжди було Олесницький, а повіт у Вікіпедії, застосувавши ОД прогалину у правилі, раптом став Олесьницьким.

— Юрій Дзядик (о•в) 11:08, 24 травня 2019 (UTC).

• а офіційна публікація нового правопису вже була? --『　　』 ^Обг. 12:40, 24 травня 2019 (UTC)

• @AlexKozur: У цьому розділі мова лише про деякі помилки Правопису 1993, які виправлено у проекті Правопису 2019. Про статус та недоліки Правопису 2019 не тут, а вище. — Юрій Дзядик (о•в) 15:46, 24 травня 2019 (UTC).

• 1) увесь розділ щодо новини затвердження нового правопису та відповідних змін у Вікіпедії. Отже і всі його підрозділи повинні виконувати головну умову. Про ці недоліки вже говорилось у мовній консультації раніше. 2) Ви звертаєте увагу не на недоліки, а на запит на ПС, щоб на нього звернуло більше осіб. Тобто використовуєте фурор з правописом на користь. Недоліки правопису 1993 уже нікого не повинні хвилювати, бо вже затверджений новий правопис, а отже пошук нових недоліків після публікації. І тим паче немає поки що з цим зрівнювати, бо нема опублікованої версії. А зрівнювати з проєктом, ну це так... поговорити й забути. Усе інше може напишете в запиті на ПС? Бо ті хто слідкує за тією заявкою можуть це не бачити. Там би грубо мовити обговорення за спиною запиту на ПС. Тож для чого цей розділ при відкритій заявці абсолютно не зрозумілий мені, можливо. Пробачте, але я бачу це так. 3) Щодо недоліків будь-якої редакції правопису можна, і думаю нужно створити підсторінку на проєкті Граматика. Якщо є АД, додати критику до статті. А так що з цього? Кане в архів. --『　　』 ^Обг. 16:06, 24 травня 2019 (UTC)

Хіба щось "виправлено"? Ось новий правопис. Дивіться. Я не помітив змін у частині передачі польської.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:31, 24 травня 2019 (UTC)

М’якість польських приголосних ń, ś, ć (dź) у прізвищах перед суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий) і м’якими приголосними не позначаємо м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються: Виспя́нський, Яблóнський; Свя́дек, Цвік. В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передаємо літерами і, ю, я та ь (у кінці слова): Дзісь, Дзюрáвець, Сяткóвський.

— Стр. 146

О, дякую за нову версію. У ході його підготовки до друку можливі деякі видавничо-редакційні корективи. Пропоную вікіпедійними зусиллями виявити помилки . Принаймні найцікавішими мені виглядають основні зміни: можна вже обговорювати, як саме ми будемо їх впроваджувати тут — NickK (обг.) 09:10, 25 травня 2019 (UTC)

 Коментар В мене прохання до всіх в жодному разі не проводити жодних перейменувань тим більше через те на що вказав Остаточного варіанту нового Українського правопису ще немає. Пояснюємо чому--ЮеАртеміс. --Jphwra (обговорення) 18:48, 25 травня 2019 (UTC)

• Я трохи знайомився з Проектом нового правопису, коли він був на всенародному обговоренні. В ньому є трохи речей, які викликали і викликатимуть суперечки. Кажуть, що після обговорення таких речей не поменшало, а побільшало. Водночас є дуже багато моментів, які просто фіксують, уточнюють або тлумачать мовні норми, які завжди були у ній присутні. Гадаю, що я додаткове джерело, у частині, яка не суперечить поки що чинному правопису його використовувати можна і варто. А от як заміну чинному, поки що рано. Невідомо навіть які там перехідні положення. Якщо є декілька років, то очевидно потрібно буде прийняти якесь рішення на перехідний період з врахуванням того, що одні із основних наших читачів - це школярі. --yakudza 21:59, 25 травня 2019 (UTC)

Щодо впровадження змін

Я бачу, що в новому правописі є речі, які можна буде застосувати у Вікіпедії одразу ж після офіційної публікації правопису. Зокрема, це стосується написання «стріт» (пар. 129 у цьому варіанті правопису), а також написання слів на -іель/ієль — нова редакція чітко вимагає писати -ієль, і я думаю, що це теж можна буде все замінити автоматично, оскільки обидва варіанти (стріт і стрит, -іель та -ієль) майже однаково поширені в джерелах. Так само можна застосувати й параграф 126 (у нас і так діяв цей принцип, але тепер він ще додатково підтверджується правописом) — про передачу звуків j+a, j+u, j+e та j+i через я, ю, є, ї, відповідно. Ніяких Гайан, Майерів (у цій редакції — навіть прописано «Маєр»), жодних подвійних йотувань (Меєрбах та Гоя, а не Мейєрбах та Гойя).

Що ж до деяких суперечливих положень (там, де йдеться про варіантність), я запропонував би на розгляд такі варіанти:

• використовувати в назвах статей основний правописний варіант, для якого можлива варіантність лише в один бік (наприклад, якщо правопис вимагає писати грецьке th через т, але допускає для деяких слів написання через ф, то Вікіпедія віддає перевагу основному правописному варіанту — в такому випадку нам довелося б перейменувати, наприклад, статтю міф на міт);
• використовувати в назвах статей той варіант, який переважає в джерелах на поточний момент — у такому разі міф залишиться з цією ж назвою;

Це щодо назв. Щодо текстів статей — пропоную таке рішення:

• допускати використання різних таких варіантів, але лише в текстах статей і лише тоді, коли вони не суперечать варіанту в назві статті. Наприклад, у статті з назвою «Міф» використовувати в тексті варіант «міт» не слід. У решті статей пропоную застосувати практику англійської Вікіпедії стосовно використання британської та американської англійської: якщо стаття написана з використанням одного написання, то виправляти його на інше не слід без попереднього досягнення консенсусу (це для уникнення воєн редагувань).

Також підтримую зауваження AlexKozur про необхідність переписування правила ВП:МОВА.--Piramidion 08:58, 26 травня 2019 (UTC)

Piramidion Там варіативність в один бік лише. Слова, де основна форма з ф, можна писати з т, але не навпаки.--Анатолій (обг.) 21:09, 27 травня 2019 (UTC)

Стосовно грецьких назв не все так просто. Слова могли прийти в українську мову як напряму (бо ж ми мали тісні контакти з Візантією), так і за посередництва спочатку латинської, і далі інших європейських мов. Та й грецька мова за 3 тисячі років мінялась, і слова запозичувались у різний час.

Тому словник - орфографічний, норма - орфоепічна, але проекція - ортогональна, а кислота - ортофосфорна. Або міфічний персонаж - Кентавр, а найближча зоря - альфа Центавра. І т.д.

Я вважаю, що такі фактори треба враховувати, особливо для давно запозичених слів і не робити непотрібних новацій та уніфікацій. --V Ryabish (обговорення) 09:51, 26 травня 2019 (UTC)

Погоджуюсь з врівноваженним викладом як Piramidion'а так і тим більше V Ryabish'а. Тобто гребти все одразу на перейменування непотрібно і головне недоцільно і вкотре повторюю про здоровий глузд і негативний досвід каналу СТБ і те що рувікі читає і без новацій чимало людей саме з України, тому давайте підходити зважено і не збільшувати цю цифру в рази через прагнення окремих користувачів помахати шаблею. За таке махання одразу повинні бути блокування аж до довічного. --Jphwra (обговорення) 10:02, 26 травня 2019 (UTC)

А я не згоден з пропозицією Пірамідіона. Як мінімум статті на одну тему мають бути з однаковими термінами. Бо вийде, що одна стаття буде про бога N-ської міфології, а сусідня (про бога-родича першого) — про бога N-ської мітології. Це ж абсурдно. Має бути однакове написання.--Анатолій (обг.) 21:09, 27 травня 2019 (UTC)

Щодо застосування підходу англійської Вікіпедії до британської/американської — коли я це пропонував, мав на увазі насамперед уніфікацію стилю в межах однієї статті. Але тут треба враховувати, що обидва правописні варіянти англійської вже існували, коли виникла Вікіпедія. Натомість, у нас новий варіянт лише з'явився, і де-факто зараз 100% статей написані одним стилем (якщо не враховувати випадки відхилення від правил). Відповідно, якщо ми застосуємо «статус кво», заборонивши використовувати у статті правописний варіянт до досягнення консенсусу (і не зовсім зрозуміло, як цей консенсус має виглядати на практиці щодо кожної окремої статті), ми створюємо штучну перевагу одного варіянту. Я б розглядав це таким чином, що вживання терміну у тексті має відповідати назві самої статті. Решта тексту може бути написана, використовуючи варіятивність, допустиму правописом, але одні й ті ж слова (і аналогічні їм) у статті мають писатися однаково. --Юрій Булка (обговорення) 09:18, 1 червня 2019 (UTC)

Щодо грецьких слів і т/ф. Вище висловили взаємопротилежні твердження (Ahonc і Piramidion), тому зацитую цей параграф повністю з опублікованої остаточної редакції:

Буквосполучення th у словах грецького походження Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.

Мені видається, що в цьому параграфі не подається жоден із наведених варіянтів як основний. Є просто варіянти написання, і я не бачу, щоб тут була якась варіятивність «лише в один бік». Але в першому реченні написання через «т» подається як загальний принцип. --Юрій Булка (обговорення) 11:19, 1 червня 2019 (UTC)

Юрій Булка Тобто ти хочеш сказати, що можна писати феатр, феорія, бібліофека, орфодокс, апфека тощо?--Анатолій (обг.) 17:01, 1 червня 2019 (UTC)

Ahonc, ні. Просто з твоєї репліки мені не було зрозуміло, що ти маєш на увазі (зараз уже зрозуміло). Ти писав про якийсь основний варіянт написання, в той час як тут не йдеться про те, щоб котрийсь із варіянтів був основним. --Юрій Булка (обговорення) 20:43, 1 червня 2019 (UTC)

Ну хочеш-не хочеш, але форма з ф там є основною («слова, узвичаєні з ф» — з твоєї цитати), а з т — варіантна. І варіантність з т можлива тільки якщо слово узвичаєне з ф, але не навпаки.--Анатолій (обг.) 22:33, 1 червня 2019 (UTC)

Розділ ІІІ, § 134 Звук [æ] у словах англійського походження - ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА.
Вони запровадили передачу, дзеркальну узвичаєній та унормованій офіційними рекомендаціями Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською мовою. Раніше ми писали через Е. Тепер акання. Це дуже багато слів. І мені здається, більшість з них ніколи не вживалися через А.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:28, 3 червня 2019 (UTC)

Ще варто замінити "священик" на "священник".--MiskoGe (обговорення) 11:43, 3 червня 2019 (UTC)

"УНІКАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ! Судячи з усього, до вересня 2019 р. ви точно (!) абсолютно офіційно (!) можете писати як вам заманеться. Хоч "желехівкою", хоч "скрипниківкою", хоч "юрко-зеленівкою". Бо 437-ою постановою КМУ скасував попередню юридично чинну редакцію Правопису, але НЕ встановив дати впровадження нової. МОН відморозилося, а текст роз'яснення його прес-служби, хоч як не крути, НЕ Є нормативно-правовим актом. В Україні станом на сьогодні ВЗАГАЛІ ВІДСУТНІЙ ОФІЦІЙНИЙ ПРАВОПИС!" - ФБ.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:22, 12 червня 2019 (UTC)

@UeArtemis: Це якась юридична нісенітниця. Скасовано старий правопис і запроваджено новий однією й тією самою 437-ю постановою. У ній жодним чином не передбачено набуття чинності частинами. Відповідно, вона або набула чинності в цілому (скасовує старий правопис і запроваджує новий), або не набула (чинний старий правопис) — NickK (обг.) 20:21, 16 червня 2019 (UTC)

Правопис ще дещо викинув, що було у старому правописі. Власні імена пишемо з "рі", наприклад, "Фрідріх", але географічні назви -- тільки "ри", тож буде "Фридрихштадт". Чи може я десь не знайшов вийнятку для географічних назв, що походять від власних імен?--95.91.26.149 06:24, 24 червня 2019 (UTC)

Варіантності

(цей розділ не для обговорення, а лише для узагальнення фактів, прохання обговорювати вище)

Наразі у правописі знайшов 5 випадків варіантності:

1. ірій/ирій, ірод/ирод (§ 2)
2. префікс архі- в церковних термінах (архі-/архи-) (§ 31, п.4 прим.)
3. родовий відмінок у назвах міст чоловічого роду (§ 82, п.2.1.2 6))
4. г/ґ в іншомовних прізвищах та іменах (§ 122)
5. ф/т у грецьких запозиченнях (§ 123)
6. ау/ав у грецьких запозиченнях (§ 131)
7. -і/-и в родовому відмінку іменників III відміни на -ть і слів кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь (§ 95)

 Коментар дивлячись і знаючи, як правопис відщтовхує читача пропоную ще один важливий момент вести мораторій на перейменування слів які мають уживаний вжиток відмінний від нового правопису строком на один рік, наприклад, етер, Атени, мітологія та решта таких слів. Вони абосолютно не мають поширення, а мова це живий організм який розвивається, і навіть мовний комітет в намаганні «відірватись від рук москви» відірвався від реальності. Те що було ще сто років тому вже втратило сенс зараз, тому їх намагання цілком абсурдні, а враховуючи той факт, що у нас зазвичай вность зміни поспіхом і впродовж тривалого терміну, то все може бути. А значить мораторій необхідний, як повітря. --Jphwra (обговорення) 05:24, 28 травня 2019 (UTC)

 Коментар Правопис вже офіційно опублікували. --MiskoGe (обговорення) 10:57, 3 червня 2019 (UTC)

 Коментар 3 червня 2019 року правопис набув сили, і хоч чекаємо на офіційний документ, який регламентуватиме його запровадження, я наголошую умовитися НЕ ВИПРАВЛЯТИ сторінки, у яких вже частково почалося впровадження нового правопису, принаймні БЕЗВАРІАНТНИХ змін. На сторінці Український правопис 2019 року вже почалася війна редагувань, тому треба якнайшвидше умовитися про поточні умови вживання нового правопису. --  Gzhegozh _обг. 11:14, 10 червня 2019 (UTC)

думаю, варто прийняти як мінімум найменш суперечливе нововведення (священик→священник).--MiskoGe (обговорення) 12:25, 10 червня 2019 (UTC)

Мораторій чи план дій?

• Зараз пішов дуже стихійний процес внесення деякими користувачами змін у Вікіпедію за новим правописом. У той же час, він перебуває у невизначеному правовому стані, бо затверджений КМУ відповідно до Закону Ківалова-Колесніченка, який був визнаний неконституційним. За новим законом КМУ не має таких повноважень. Вже є позов до суду щодо цього питання. Якщо провести уважну ревізію правопису, то може вийти, що зміни будуть у декількох десятках тисяч статей. Крім того, правопис дозволяє деякі варіанти і це окреме питання до якого потрібно буде повернутись. Щодо варіативності, то як на мене, ми вже виробили досить непоганий алгоритм дій при наявності варіативності - перевірка використання у джерелах. Звісно, що нові норми, які пропонує правопис як варіанти у джерелах дуже мало представлені, тому це питання буде знято для Вікіпедії, принаймні, на декілька років. Але що робити із тими змінами, які у правописі безальтернативні? З одного боку Міністерство освіти дає декілька років на впровадження цих змін у школах, а школярі фактично наш основний читач. З іншого, незрозумілий правовий статус. То може запровадити мораторій на деякий час на будь-які зміни? --yakudza 21:36, 14 червня 2019 (UTC)

• Шановні вікіпедисти, ви можете п'ять років (перехідний період) дискутувати яким правописом послуговуватись — чинним, чи старим. Втім прописана наразі преамбула правила Вікіпедія:Дотримання мовних стандартів має бути виправлена. Вона вводить в оману (неправдива):

Політика Вікіпедії щодо дотримання мовних стандартів виходить з того, що зміст статей повинен бути зрозумілим і легко сприйматися усіма читачами, які володіють українською мовою. Відповідно при написанні статей бажано якомога точніше дотримуватися норм літературної української мови та чинного нині <виділено мною> в Україні правопису, датованого 1993 р. (Остання редакція: Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча. — К.: Наукова думка, 2015. — 288 с.)

Чинним в Україні є правопис 2018 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 437 «Питання українського правопису». Урядовий портал. Цією ж постановою Правопис 1993 року втратив чинність (див. п. 2 Визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1992 р. № 309 «Питання українського правопису»)

Тому, формулювання про «чинний» правопис 1993 року слід терміново (до завершення цього обговорення) закоментувати. А тим часом визначитись з яким з трьох варіантів ви маєте жити далі:

1. за ...чинним нині в Україні правописом...
2. за ...старим (1992 року) Українським правописом...
3. за ...чинним нині в Україні правописом (використання старої редакції 1992 року допускається і не є помилкою)...

Посилання

• Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 437 «Питання українського правопису». https://zakon.rada.gov.ua/laws/.
• Український правопис. на сайті Міністерства освіти і науки України.
• Максим Стріха. Новий Український правопис: перехідний період триватиме п'ять років. Урядовий портал.

З повагою, --93.126.95.15 12:05, 15 червня 2019 (UTC)

• @Yakudza: Звідки ви взяли незрозумілість правового статусу? Закон Ківалова — Колесніченка скасовував Закон УРСР «Про мови в Українській РСР». Закон Ківалова — Колесніченка визнали неконституційним, виходить, замість нього знову діє Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», тобто ми відкотилися до нормативно-правової бази 1990-х. Саме за цим законом у 1992 році був прийнятий Кабміном старий правопис — якщо відповідав закону той правопис, відповідає і цей. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набуде чинності в липні — можливо, саме це і було причиною поспіху Кабміну, бо за цим законом довелося б проводити всю процедуру розробки нового правопису з самого початку — NickK (обг.) 20:21, 16 червня 2019 (UTC)

  Є така думка: "закон Ківалова-Колесніченка" визнано неконституційним, і це означає, що останній втрачає чинність у день ухвалення такого рішення, тобто з 28 лютого 2018 року. Таким чином, маємо досить рідкісну ситуацію, коли утворюється законодавчий вакуум, бо втрата чинності законом не означає відновлення дії попереднього. --yakudza 21:09, 16 червня 2019 (UTC)

  @Yakudza: А яке саме положення закону дозволяло Кабміну ухвалювати правопис у 1992 році? Я не бачу такого, але я бачу стабільно постанови раз на кілька років про правописні комісії — NickK (обг.) 13:21, 17 червня 2019 (UTC)

• Будь-який «мораторій» на використання у статтях нового правопису буде відштовхувати від Вікіпедії нових (і старих) редакторів, які просто прийдуть у Вікіпедію писати статті, не задумуючись про те, що, виявляється, у Вікіпедії треба користуватися виключно попереднім правописом, бо так вирішила якась мала групка користувачів у Кнайпі. Написав десь у статті «авдиторія» чи «проєкт» — іди в бібліотеку по джерела, адже кожне написання слова у Вікіпедії тепер треба підтвердити джерелом, навіть якщо воно чітко прописано у правописі. Це буде чисте доведення до абсурду. --Юрій Булка (обговорення) 21:52, 16 червня 2019 (UTC)

  Справа не у мораторії як такому. Пропозиція була не поспішати із варіативними нововведеннями. Тобто, наприклад у статті Міф в преамбулі подано також і написання «міт» (що цілком нормально та виправдано). Але це не підстава заміняти всюди «міф» на «міт» (Від оцінки конкретно цього нововведення, та й нового Кривопису загалом, я утримаюсь, оскільки не хочу висловлюватись нецензурно:) ) --V Ryabish (обговорення) 07:30, 17 червня 2019 (UTC)

• Пропоную залишити так, ЯК БУЛО РАНІШЕ.--Meteor06 09:45, 17 червня 2019 (UTC)
• Мораторій на використання нового Правопису-2019 тільки відштовхне новий редакторів від укрвікі. Пропоную не вигадувати велосипед і користуватися новим правописом.--piznajko (обговорення) 23:10, 2 липня 2019 (UTC)

Краще не поспішати з впровадженням змін, бо Мін’юст визнав новий правопис незаконним. Можуть оскаржити та скасувати.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:27, 5 липня 2019 (UTC)

• Товариство, та скільки можна вижидати? Чинним визнано цьогорічний правопис, тож користуватися маємо ним. Щиро не розумію загадування на тему «а раптом його скасують, краще не квапитися». А раптом свині полетять? А раптом будівля офісу президента трансформується у величезного робота й піде винищувати Київ? Нумо жити сьогоднішнім днем; брати до уваги треба правопис чинний. Як скасують — уже тоді поведемо розмову. —NachtReisender (обговорення) 14:34, 16 серпня 2019 (UTC)

Засоби перевірки правопису

• Правописник LanguageTool оголосив про підтримку чинної версії правопису (2019). Dalekiy obriy (обговорення) 15:57, 19 червня 2019 (UTC)

Виявився неоднозначний заголовок для сприйняття

Пропоную розглянути його та обрати найкраще. Щоб не повторюватись, суть теми можна подивитися ТУТ, але прохання продовжувати обговорення вже у Кнайпі. --Iskatelb (обговорення) 20:27, 30 липня 2019 (UTC)

Може, "Українські словники часів російських Азбуковників"?--Piramidion 09:35, 2 серпня 2019 (UTC)

Як на мене, варіант гарний. --Iskatelb (обговорення) 10:02, 2 серпня 2019 (UTC)

Шаблон:Блокування

У даному шаблоні написано «у зв'язку з порушеннями». Чи не правильніше було б написати «через порушення»? --Yuriz (обговорення) 09:25, 2 серпня 2019 (UTC)

Вважаю, що правильні обидва варіанти, але запропонований лаконічніший. --Iskatelb (обговорення) 10:12, 2 серпня 2019 (UTC)

Підтримую варіянт пана «через порушення», дійсно краще звучить. —NachtReisender (обговорення) 18:57, 16 серпня 2019 (UTC)

 Проти зміни. Правильні обидва варіанти, але врахуйте, що ось ці «порушеннями» щоразу прописують вручну («у зв'язку з образами», «у зв'язку з війнами редагувань» тощо). Заміна однієї форми на іншу трохи з розряду шило на мило, але ж головне в тому, що комусь же доведеться в такому разі виправляти вже проставлені шаблони блокувань, бо бачити на сторінці «через війнами редагувань» зовсім погано. Ботом це теж не особливо зробиш, бо там же відмінки. Тож якщо тільки в когось не буде бажання написати бота, підключеного до словника, вважаю цю зміну непотрібною — NickK (обг.) 00:32, 26 серпня 2019 (UTC)

Спортсмени

Вітаю! Зіштовхнувся з явищем виправлення назви спортсменів, що займаються шорт-треком. Раніше я писав шорт-трекіст(-ка,), але наразі йде процес перейменування в шорт-трековичку. Чи є такий варіант допустимим? Де те джерело, що вкаже на привильність або ні такого написання? Artem Ponomarenko (обговорення) 22:00, 14 серпня 2019 (UTC)

@Artem Ponomarenko: де Ви бачили форму «шорт-трековичка»? Згідно з нормами — «шорт-трекіст, шорт-трекістка». Якщо українізувати, тоді вже «короткодоріжниця». --В.Галушко (обговорення) 00:36, 15 серпня 2019 (UTC)

• Сюзанне Схюлтінг, Кім Бутен, Магдалена Чищонь, Бур'ян Чаба(трековик) Artem Ponomarenko (обговорення) 06:53, 15 серпня 2019 (UTC)

Добре, тепер ясно. @Yasnodark: наведіть, будь-ласка, джерела на «трековик» і «трековичка», інакше їх доведеться вилучити як непідтверджені словниками новотвори. З повагою --В.Галушко (обговорення) 22:32, 15 серпня 2019 (UTC)

Категорія:Шорт-трекісти була створена з помилковою назвою як калька назва російської. Натомість тут тут і тут бачимо їх помилку. Тих, хто змагається на будь-якому треку в професійному середовищі, завжди і всюди називали трековиками (будь то велотрек чи ковзанярський трек) і ніколи трекістами. От ще вітчизняні джерела обома мовами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13,1415, 1617, 18, 19 тощо. З автором категорії користувачем Стефанко1982 питання було узгоджене. Щодо феменітивів, то тут звісно можна було б спречатися, та й то лише з приводу їх вживання, проте згідно нового правопису, це питання вирішене і механізм утворення фемінітивів є досить ліберальним. Я гадаю, що саме "шорт-трековичка" є оптимальним варіантом, бо він є похідним від загальноприйнятого у спортивному середовищі терміну «шорт-трековик».--Yasnodark (обговорення) 16:32, 13 серпня 2019 (UTC)

@Artem Ponomarenko: вітаю! Запрошую ознайомитись з наданими джерелами щодо використання терміну "шорт-трековик" в офіційних документах, спортивній та іншій пресі, на спортивних сайтах, у профільних наукових публікаціях та на сайті НОК України. Я гадаю, що взагалі терміни «Шорт-трекист» чи наша калька «шорт-трекіст» є віківитворами, що згодо стали тиражуватися у пресі (переважно непрофільній) та інших непрофільних публікаціях. Добре, що вплив вікіпедії є великим, проте на жаль він незавжди є позитивним.--Yasnodark (обговорення) 13:04, 16 серпня 2019 (UTC)

по порядку:

• тут1 - не АД, хз, що за словник, і сайт з російським інтерфейсом не дає довіри.
• тут2 - ЗМІ, не АД в правописних нормах
• тут3 - російське джерело
• 1, 4, 5, 6, 9, 13, 14, 15, 18, 19 - ЗМІ
• 2, 7, 8, 10 - російське джерело та ще є дублі
• 3 - Литвиненко Юрій не є спеціалістом з мовних питань
• 11, 12 - якийсь реферат
• 16, 17 - щось вже схоже на АД, однак дубль один одного

Висновок, він Вас надано лише одне джерело, яке може бути авторитетним. Для чого інші джерела, особливо російськомовні і реферати я не знаю. З даного аналізу, я може сказати, що Ви просто взяли перші джерела, що потратили на кок з гуглпошуку. П.С.: Замість рефератів є книга Академіка наук - М. М. Булатова // Енциклопедія олімпійського спорту в запитаннях і відповідях. — К.: Олімпійська література, 2009. — 400 с.: іл. ISBN 978-966-8708-14-5 (сторінка 334) Усе інше крім, одного джерела, лише трата часу в 0. Тратьте час на статті. --『　　』 ^Обг. 13:54, 16 серпня 2019 (UTC)

Те, що ви написали не відповідає дійсності, бо "мовні спеціалісти" беруть часто нові слова саме зі ЗМІ чи з вікіпедії. Я брав не перші джерела, а найбільш відповідні. Авторитетними джерелами для спортивних термінів є ті, що вказують на правильність вживання терміну у спортивному середовищі та його поширення у наукових статтях та документах. Саме профільні помітні періодичні видання (як "Олімпійська арена"), повідомлення на сайти НОК і нормативні документи, а також автореферати дисертацій чи наукові статті на спортивну тематику, і є авторитетними джерелами у галузі спорту, бо люди у цьому варяться, на відміну від мовознавців, що десь почули чи побачили якесь нове слово і одразу до словника, щоб випередити інших (на щастя це не той випадок). АД-ми тут у першу чергу є спортивні видання та пов'язані зі спортом, а не мовні. Російські ж я навів, бо саме з того мовного розділу було скальковано некоректну назву і навіть там вона є невірною. І деякі з тих, які ви назвали російськими, насправді є російськомовними українськими, а це — різні речі. Автореферати дисертацій - це не якийсь реферат. А посилання ЗМІ доводять широту вживання поза межами фахового середовища. До речі, офійіційні повідомлення на сайті НОКу України до ЗМІ не належать (та ви чомусь їх туди зарахували).

Та якщо, хто хоче мовознавчих джерел, то є ще й таке: 1. --Yasnodark (обговорення) 16:03, 16 серпня 2019 (UTC)

Відповідні і авторитетні... там навіть ЗМІ не зі спортивної тематики... І деякі з тих, які ви назвали російськими - я їх назвав і російськими і російськомовними. Яке відношення вони мають до авторитетності українського слова? Олексій Лях-Породько - не мовозначець.[1] Чому він бере і пише не за своєї кваліфікацією, я хз. І там шорт-трековик - сленг, тож не АД знов... Давайте почнемо з пошуку словників...як про це просить ВП:МОВА. І я маю на увазі обидві назви. --『　　』 ^Обг. 10:25, 17 серпня 2019 (UTC)

• Ой, як все складно! Ні, часу на це ні тим більше на війну редагувань не має. Та й не маю наміру розпочинати останнє. Для мене не принципово. Головне написати, а там знаючи все виправлять. :) Artem Ponomarenko (обговорення) 20:07, 16 серпня 2019 (UTC)

Термін спорідненості

Прошу звернути увагу на термін Суродженці. В українських АД такого слова знайти не вдалося. Чи згадується цей термін у якихось друкованих джерелах? Якщо ні, тоді мусимо повернути етранжизм «сиблінги». --В.Галушко (обговорення) 19:47, 20 серпня 2019 (UTC)

Напевно оце можна віднести до АД щодо Суродженців, оскільки це академічне рецензоване видання: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Факультет філософської освіти і науки КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 2017 р., м. Київ / Рекомендовано до друку Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Протокол № 10 від 27 квітня 2017 р.) — ISBN 978-966-931-114-6 // Плахіна Т. С. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, аспірантка м. Київ, Україна ОСМИСЛЕННЯ ДИТИНОЮ РІЗНОВІКОВОСТІ У РОДИНІ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО-АНТРОПОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ — С. 183 --Iskatelb (обговорення) 20:59, 20 серпня 2019 (UTC)

@Iskatelb: дякую за роботу. Значить, назву можна залишити. Але зостається питання з варіантом суродженик: якщо на нього нема джерел, значить, його доведеться вилучити. --В.Галушко (обговорення) 16:04, 21 серпня 2019 (UTC)

Будь ласка, пане @В.Галушко:) Щодо Суродженик, то його мабуть таки треба прибирати, бо дивимось за аналогією Уродженець і там не знаходимо Уродженик та й у АД немає такого слова.
p.s. Чи не краще буде, також у статті прибрати дубль посилання, тому що вже воно з'явилось тут ? --Iskatelb (обговорення) 19:16, 21 серпня 2019 (UTC)

Можете прибрати, хоча це не обов'язково. Я поставив джерело у виноску, щоб у подальшому в читачів не виникало зайвих питань щодо назви. --В.Галушко (обговорення) 19:27, 21 серпня 2019 (UTC)

Раціональніше буде, якщо це зробите ви як патрулюючий, бо у статті ще потрібно багато виправляти зі словом Суродженик на Суродженець, тобто все вже разом оформити. --Iskatelb (обговорення) 19:53, 21 серпня 2019 (UTC)

@Iskatelb: спала до голови така думка, що наше джерело могло використати термін з Вікіпедії. Перейменування-то сталося в кінці 2014 року. Ви розглядали таку версію? --В.Галушко (обговорення) 20:25, 21 серпня 2019 (UTC)

@В.Галушко: Може й так, а може й ні... Термін Суродженець підтверджено у Рекомендації до друку Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Протокол № 10 від 27 квітня 2017 р.), тому наша справа у Вікіпедії лише це показати. До речі, я вам там у статті ще роботи додав, відпарулюйте будь ласка :) --Iskatelb (обговорення) 21:03, 21 серпня 2019 (UTC)

• Пане @В.Галушко: ще є питання по наголосу, за аналогією УРОДЖЕНЕЦЬ, може й в СУРОДЖЕНЕЦЬ так має бути, а не так як зараз написано СУРОДЖЕНЕЦЬ, то як тут правильно? --Iskatelb (обговорення) 11:30, 22 серпня 2019 (UTC)

@Iskatelb: напевно, має бути суро́дженець. Але оскільки такого слово нема в словниках, думаю, поки краще обійтися без проставлення наголосу. Якщо це слово узвичаїться в українській мові, потім можна позначити за узусом. --В.Галушко (обговорення) 11:34, 22 серпня 2019 (UTC)

Згоден @В.Галушко:, але виправляти (уточню прибрати зараз наголос) це знову вам :) --Iskatelb (обговорення) 11:43, 22 серпня 2019 (UTC)

Зброярський термін

Також сумнівна назва Лазерний цільовий указник. Україномовних джерел нема, якщо не вважати погано вичитаного машинного перекладу з російської, що не може вважатися АД. У словниках вказник, указник, укажчик — «особа, яка вказує іншим, що і як робити, яким чином діяти». Думаю, тут доречніше «вказівни́к». --В.Галушко (обговорення) 19:54, 20 серпня 2019 (UTC)

Та там і «цільовий» під питанням. На сайтах зброярських магазинів вказано «Цілевказівник», і це виглядає як нормальний термін. --VoidWanderer (обговорення) 19:58, 20 серпня 2019 (UTC)

Словник з радіоелектроніки Б. Рицара подає «цілепокажчик» [2]. --Рассилон 20:55, 20 серпня 2019 (UTC)

В АД також вживається Лазерний цілевказівник [_1_ - дзеркало ], [_2_], [_3_С.345], [_4_С.92]. --Iskatelb (обговорення) 21:46, 20 серпня 2019 (UTC)

@Iskatelb, VoidWanderer та Рассилон: з огляду на кількість джерел і їхні дані, пропоную обрати основною назву «лазерний цілевказівник», варіант «цілепокажчик» подати як другу, а «лазерний цільовий указник» не згадувати, втім, залишивши її як перенаправлення. --В.Галушко (обговорення) 19:30, 21 серпня 2019 (UTC)

Погоджуюсь з вашою пропозицією пане @В.Галушко:. --Iskatelb (обговорення) 19:58, 21 серпня 2019 (UTC)

Оскільки не надійшло заперечень, перейменовую. --В.Галушко (обговорення) 13:07, 26 серпня 2019 (UTC)

Production та Director

Добрий день. Не знаю, чи з цим треба сюди звертатися, але все ж. Займаюся однією статей про розробника відеоігор, і при написанні виникло питання, відповідь на яке я не зміг знайти. Англійською мовою, зокрема тут, вказується, що людина відповідала за production гри SkyNET, але що це? За що ця людина дійсно відповідала? Як перекласти професію українською, Відповідальний за виробництво відеогри? Не можу ніяк збагнути. Також є питання стосовно перекладу Director. Українською — Режисер? Режисер відеогри? Якщо це слід було розміщувати не тут, прошу перемістити цей запит до іншого обговорення. Дякую. -- ElrONE 10:26, 20 липня 2019 (UTC)

Не знаю, ВП:АД чи ні, але словосполучення «режисер відеогри» та «продюсер відеогри» таки вживаються: [3][4], і навіть «сценарист відеоігор» (тобто термінологія кінематографу «приживається» й у галузі відеоігор). Про розробника я вже мовчу . Однак, мене турбує «невелика» неузгодженість між «виробництво» (англ. production) та «усталеною калькою» «продюсер» (англ. producer) --Рассилон 11:36, 20 липня 2019 (UTC)

Production - наче означає виконавчий продюсер/директор? Можливо краще "виробничий директор". Бажано глянути й інші БД. --『　　』 ^Обг. 04:04, 21 липня 2019 (UTC)

А хіба «виконавчий продюсер» в англійській мові не «executive producer»? -- ElrONE 08:47, 21 липня 2019 (UTC)

Слово production director має кілька значень: 1) директор з виробництва, віце-президент з виробництва, 2) режисер-постановник; 3) відеорежисер. --В.Галушко (обговорення) 21:16, 1 серпня 2019 (UTC)

@Рассилон та В.Галушко: Дякую :D Тепер зрозуміло. Вважаю обговорення завершеним. Щось забув відписатися. -- ElrONE 16:53, 16 серпня 2019 (UTC)

Цікаво, що в СРСР спокійно використовували директор у сенсі кінорежисера. "Директор картини". Для відеоігор краще подивитися, що журналісти використовують.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:05, 1 вересня 2019 (UTC)

Очільники

• Вітаю! Натрапив на Очільники Києво-Печерської лаври і Очільники Львова.
• Чи є це слово нормою наукового стилю? Бо я бачу його тільки у народний сучасний словник.
• Якщо «очільник» — це просторіччя, то чи не варто заміняти на відповідники: «голова», «керівник» тощо?--N.Português (обговорення) 04:25, 24 липня 2019 (UTC)
  • зазначу, що подібне також було щодо категорій обговорення та питання у розгляді. --『　　』 ^Обг. 11:23, 24 липня 2019 (UTC)
    • Дякую, подивився. У мене інші питання. Чи варто вживати слово «очільник»? Я сам його вживав у статях, але мовознавець Максим Є мене виправив, зазначивши, що слово «несловникове». Я поглянув у словники і, дійсно, такого слова немає. Воно вживається лише у новітніх «народних словниках», які пишуться волонтерами так само як і вікіпедія. То ж якщо ми пишемо енциклопедію, яка мусить писатися сухою академічною мовою, чи варто вживати вульгаризм «очільник»? --N.Português (обговорення) 02:29, 25 липня 2019 (UTC)
      • Вживається ще у тому ж значенні варіант учільник, але я його теж не знайшов у словниках :) --Iskatelb (обговорення) 20:57, 30 липня 2019 (UTC)

Пономарів пише (Без «меседжів» цілком можна обійтися), що слово очільник не суперечить принципам українського новотвору й має з'явитися в словниках. Але оскільки Вікіпедія не передбачає майбутнє, це слово краще замінити в обох статтях на щось традиційне. Пропоную «Міські голови Львова» й «Намісники Києво-Печерської лаври». --В.Галушко (обговорення) 21:10, 1 серпня 2019 (UTC)

Слушно, погоджуюся з пропозицією найменувань: «Міські голови Львова» й «Намісники Києво-Печерської лаври». --Iskatelb (обговорення) 17:27, 19 серпня 2019 (UTC)

• Здається, церковники використовують "предстоятель" чи "настоятель". Для Львова краще лишити поточну назву або замінити на керівники, бо голова і війт - це різні епохи.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:02, 1 вересня 2019 (UTC)

  Предстоятель чи настоятель — це різні терміни. Між ними різниця десь як між президентом країни і сільським головою.--Анатолій (обг.) 11:06, 1 вересня 2019 (UTC)

  Точно, вже згадав. Настоятель - начальник чоловічого монастиря.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:08, 1 вересня 2019 (UTC)

То є Літературний стиль (від гуманітаріїв) — тобто тут очільник — для тексту, вмісту статей, але енциклопедичний стиль — (голова, керівник, лідер тощо) — є для гасел енциклопедії, посилань, назв категорій, і назв статей — для ключових елементів нейромережі цією мовою, проміж сусідніх! Це структура мови і знань цією мовою!

p.s. Лідер — слово іншомовного походження, від поняття lead — ? спрямовувач, керувач)!? )

Провідник, як Бандера.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:52, 20 вересня 2019 (UTC)

Маслобійний завод Костіна

Турбує українська назва заводу. Яку продукцію виготовляв завод? Взагалі, маслобійня це радше побутове, а не промислове устаткування. Якщо завод виробляв олію, а не масло, то це олійниця. І в такому разі статтю слід перейменувати.--Словолюб (обговорення) 10:39, 2 серпня 2019 (UTC)

Треба перейменовувати статтю. Завод суеверного купца производил подсолнечное масло. --Iskatelb (обговорення) 15:53, 2 серпня 2019 (UTC)

Треба подумати, як краще перейменувати, бо, я так розумію, українських джерел на назву немає.--Словолюб (обговорення) 17:44, 2 серпня 2019 (UTC)

Саме по заводу Костіна навряд, бо я не знайшов джерел, але якщо брати переклад з українських відповідників, то постає назва: Олійний завод Костіна. --Iskatelb (обговорення) 18:21, 2 серпня 2019 (UTC)

Просто «Олійниця Костіна». Термін «завод» на Дону українцями використовувався для тваринницьких господарств. Сояшник — то є нежива істота.--Dim Grits 21:36, 3 серпня 2019 (UTC)

Просто яка ж вражаючи висока у вас обізнаність щодо термінології українців на Дону в той час, ще й до того підприємства... Утім, будь ласка не забувайте надавати також джерела, оскільки ваші Dim Grits особисті додумування маловарті. Між тим, мушу вас розчарувати, наприклад українці з Черкащини кажуть і пишуть саме Олійний завод. Взагалі-то, наразі спробуйте скористатися Гуглом щоб побачити вживання в Україні терміну Олійний завод. На останок, якщо ви того не помітили відразу, то підкажу вам оригінальну назву цього підприємства: Маслобойный завод Костина, тому задля збереження аутентичної передачі назви та впізнаваності, треба й відповідно переводити, а не відсебятину ліпити. --Iskatelb (обговорення) 09:14, 4 серпня 2019 (UTC)

Якщо ви користуєтесь гугльой замість архівів, вважаю дискусію, як і цей запит, беззмістовною. Краще звертайтесь до гуглі.--Dim Grits 12:04, 4 серпня 2019 (UTC)

Так надавайте архівні джерела вашого варіанту стосовно цього підприємства, не соромтесь :) Щодо мого перекладу, то він грунтується на автентичній оригінальній назві підприємства та аналогічному вживанні терміну в Україні. --Iskatelb (обговорення) 12:29, 4 серпня 2019 (UTC)

Можна олійний завод, можна олійня, олійниця. До речі, слово олейня вживалося тоді і на півдні Росії (Олей // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)). --В.Галушко (обговорення) 05:28, 5 серпня 2019 (UTC)

У даному випадку не можна всім підряд підмінювати історичне Ім'я, оскільки це підприємство знано НЕ як Олейня Костина (хоч Олейня згідно Даля і вживалося) чи по іншому, а вживалося та є оригінальна назва Маслобойный завод Костина, іншої назви цього підприємства наразі не відомо. Відповідно й переклад має бути зі збереженням автентичної назви, тобто Олійний завод Костіна, всі інші додумані назви без джерел щодо цього підприємства, буде порушенням ВП:ОД. --Iskatelb (обговорення) 08:12, 5 серпня 2019 (UTC)

Це правда, що завод походить з тваринництва, але в 19 столітті вже казали про цукрові заводи тощо, а в 20 столітті взагалі перейшло і на фабрики.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:58, 1 вересня 2019 (UTC)

офіційної назви заводу українською не існує і не існувало ніколи, імхо! Сперечаючись і вигадуючи україномовну назву ви створюєте перешкоди допитливому читачу дізнатись більше щодо теми. Він, допитливий, допише статтю, але якщо знайде інформацію, за документованою в джерелах назвою!. То про що суперечка тут?? Про обмеження читача від достовірної інформації через мовні упередження редакторів!! Не спотворюйте історію власними упередженнями!!! Власні назви часів імперії є джерелом пошуку дотичної інформації. — Ця репліка додана з IP 213.179.250.180 (обг.) 13:36, 15 вересня 2019 (UTC)

Як правильно: порядкового номеру чи порядкового номера?

Натомість це стосується статті: Ефект порядкового номеру.
Тут кажуть, що так неправильно – але то все ж таки машина, тому цікава пряма консультація фахівців. --Iskatelb (обговорення) 13:41, 14 серпня 2019 (UTC)

[5] --『　　』 ^Обг. 14:53, 14 серпня 2019 (UTC)

Знайти те посилання ніякої проблеми не складає, щоб тут розпочинати обговорення. Прохання не надавати посилань, без конкретної відповіді саме на конкретне поставлене питання у темі. --Iskatelb (обговорення) 15:38, 14 серпня 2019 (UTC)

@Iskatelb: за чинними правилами української мови «номера». Інша річ, що зараз є тенденція у всіх сумнівних випадках надавати перевагу закінченню -у (див. проект Грамотність), що можливо, пояснюється ефектом «абинеякумоскалівізму». --В.Галушко (обговорення) 16:06, 14 серпня 2019 (UTC)

я думав, що все буде логічніше, коли Ви просто подивитесь на табличку відмінювання. Те ж я міг написати й §82#2.1.1.2 і посторити правило правопису. А для детальнішого відмінювання й користуються спеціалізованими словниками. Ну і плюс у джерелах (гугл букс), скрізь "порядкового номера". --『　　』 ^Обг. 16:35, 14 серпня 2019 (UTC)

@В.Галушко: Дякую за конкретну відповідь на запитання у темі, але перепрошую ще трохи хочеться уточнити. Ось наприклад, якщо написати у тому ж сервісі: порядок номеру, то вже помилки не показує, незрозуміло, чому так? --Iskatelb (обговорення) 16:43, 14 серпня 2019 (UTC)

Існує думка (на жаль, зараз не згадаю, де саме я її бачив… можливо, що й у правописі), що конкретні поняття переважно слід закінчувати на -а, -я, а абстрактні — на -у, -ю. Але цілком можливі й винятки… --Рассилон 17:30, 14 серпня 2019 (UTC)

@Iskatelb: спробуйте-но увести сполучення «робоче селище», «автобусне повідомлення», «збройний верстат». Помилок не реєструється. Отже, не слід розраховувати на комп'ютерні програми, грамотної людини вони не замінять. Окрім того, варто мати на увазі, що «номеру» — форма давального відмінка, тому її вжиток я такий не є сам по собі помилкою. --В.Галушко (обговорення) 17:49, 14 серпня 2019 (UTC)

Щиро дякую! За змістовне пояснення :) --Iskatelb (обговорення) 18:00, 14 серпня 2019 (UTC)

УЛІФ та СУМ-11 дають лише номера.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:56, 1 вересня 2019 (UTC)

Знову велика літера

§ 52 нового правопису: «1. У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви: Вели́ка францу́зька револю́ція, Колії́вщина, Семирі́чна війна́, Льві́вське збро́йне повста́ння 1848 р., Пари́зька кому́на, Ренеса́нс, епо́ха Відро́дження, епо́ха Баро́ко, Нови́й рік, День учи́теля, День па́м’яті та прими́рення, Верса́льський ми́рний до́говір, Деклара́ція незале́жності США.» Можливо, я не правий, але мені здається, що в україномовному розділі у статтях переважає термін німецько-радянська війна з маленької літери. Якщо це помилка, напевно, варто звернутись до ботовласників із проханням про заміну на велику літеру. Якщо я правильно тлумачу § 52, також потрібно перейменувати категорії на кшталт Категорія:Операції і битви радянсько-німецької війни, Категорія:Учасники радянсько-фінської війни, Категорія:Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014) тощо на Категорія:Операції і битви Радянсько-німецької війни, Категорія:Учасники Радянсько-фінської війни, Категорія:Українські воїни-учасники Російсько-української війни (з 2014) відповідно з проханням до ботовласників про заміну категорій у статтях, що їх містять. Це масштабна робота. Прошу підтвердити або спростувати аргумент з посиланням на § 52. --Олег (обговорення) 04:24, 3 вересня 2019 (UTC)

На мою думку, йдеться саме про власні назви подій. Наприклад, у Франції було більше 5 революцій, але Великою називають лише одну. Тому радянсько-німецьку чи іспано-американську війни можна писати з малої букви.--V Ryabish (обговорення) 07:38, 3 вересня 2019 (UTC)

@V Ryabish: Не зрозумів. Ви стверджуєте, Велика французька революція — власна назва, а Липнева революція — загальна? Або Велика Вітчизняна війна — власна, а Німецько-радянська війна — загальна? В останньому випадку дві назви однієї й тої самої історичної події. --Олег (обговорення) 14:10, 3 вересня 2019 (UTC)

Так. Велика французька революція — власна назва. І Липнева революція - теж. А Революція у Франції (1848) - загальна. І з великої букви, тому що це початок речення. Велика Вітчизняна війна - це буле власна назва. А німецько-радянська, іспансько-американська, сербсько-болгарська і т.д. - загальні. Особливо наочно це видно, коли воєн було декілька, і вони мають або номер у назві, або взагалі роки. Наприклад, російсько-турецька війна (1877—1878) чи російсько-турецька війна (1787—1792). А те, що у різних історіографіях, в різних істориків, в різних держав чи політичних режимів одна й та ж подія може мати різні назви (ординарну загальну чи пафосну власну) - суті не міняє. --V Ryabish (обговорення) 18:00, 3 вересня 2019 (UTC)

V Ryabish дякую за Вашу відповідь. Я так розумію (модливо неправильно), що родове поняття все ж таки «війна». А Німецько-радянська — це те, що відрізняє її від інших, наприклад від Іспансько-американської, тобто власна назва. Бачу в багатьох прикладах вживання великої літери пишуть Революція 1905 року. Тому, наприклад, як на мене, має бути Категорія:Учасники Війни за австрійську спадщину. Хотілось почути думку й інших учасників, що розуміються в мовознавстві. --Олег (обговорення) 08:09, 4 вересня 2019 (UTC)

Уточніть порядок слів, — Радянсько-німецька чи Німецько-радянська... Бо питання по колу, через рівень знань опитувача щодо створення назв статей енциклопедії. — Ця репліка додана з IP 213.179.250.180 (обг.) 17:18, 8 вересня 2019‎ (UTC)

Шаблонизатор чи Шаблонізатор?

Чи правильно писати Шаблонизатор, а не Шаблонізатор? В статті Шаблонизатор написано через И. В той же час схожі слова, наприклад, організатор, чи вулканізатор пишуться через І. — Ця репліка додана з IP 185.175.246.174 (обг.) 07:09, 6 вересня 2019‎ (UTC)

За правилом дев'ятки має писатися через і. Так само подає й СУМ-11. --Рассилон 11:08, 6 вересня 2019 (UTC)

Прошу вичитати НП США перед масовою заливкою

Прохання до мовників уважно глянути на перші статті великої заливки. Тут чотири типи НП:

• Арден (Делавер)
• Бруксайд (Делавер)
• Сіфорд (Делавер)
• Користувач:RarBot/US-NPs — ця буде об'єднана з Довер (Делавер)

Дякую. --Rar (обговорення) 11:54, 9 вересня 2019 (UTC)

@Rar: Гадаю, цей диф буде красномовнішим. Окремо додам, що, по-перше, я сумніваюся в необхідності вставляти географічні координати у сам текст на додачу до картки (гадаю, варто це обговорити й узгодити); і по-друге, «все суша» написано якось… гм… рос. скомкано. --Рассилон 18:39, 9 вересня 2019 (UTC)

@Rar: додатковий дифф.

• зокрема, «вся суша» замінено на: «уся площа — суходіл». Я так розумію, цей текст буде змінюватися, коли до території населеного пункту входять водойми.

--Olvin (обговорення) 19:53, 9 вересня 2019 (UTC)

Дякую за ґрунтовну рецензію. Суходолу явно бракувало в моєму активному словниковому запасі, в англійців "all of it land". "Вода" є в Сіфорд (Делавер) і Користувач:RarBot/US-NPs, у другому випадку є ще шаблон клімату. Координати в тексті це також калькування з англійської версії (en:Seaford, Delaware#Geography). Координати в десятковому форматі можуть знадобитися, на приклад, в GPS, а звичайний запис координат дозволяє перехід на мапу безпосередньо з тексту (хоч це останнє не суттєве, до координат в картці не далеко, якщо більшість вважає, що треба видалити, то так і зробимо).

@Olvin та Рассилон: Чи відокремлення знаку % від числа є офіційним правилом Вікіпедії? На мою думку, читається краще без пропуску, і хотів би так залишити (див. [6], [7], [8] і у нас: Населення Харківської області#Мовний склад).--Rar (обговорення) 06:50, 10 вересня 2019 (UTC)

@Olvin та Рассилон: Оновив сторінки з врахуванням рекомендацій крім 1) відокремлення % ; 2) залишив координати. Гляньте, будь ласка, чи тепер добре. Прошу також глянути на Користувач:RarBot/US-NPs#Делавер-Сіті, там є подвійна площа. З 2010 року потрібна, бо використовується при обчисленні густот на даних з перепису, а до 2017 року відбулась істотна зміна. --Rar (обговорення) 11:34, 10 вересня 2019 (UTC)

@Rar:

• щодо відокремлення знаку % від числа: Між числом і позначенням одиниці залишають пропуск. Тому потрібно писати 15 °C, 20 %, 130 К, 5 м. Винятки становлять позначення у вигляді єдиного спеціального знака — надрядкового індексу (°, ', "), перед яким пропуск не залишають (15°, 20', 30").
• ще один диф уважнішої вичитки. Не скільки Правопис, скільки оформлення, вікіфікація тощо.

--Olvin (обговорення) 15:11, 10 вересня 2019 (UTC)

@Olvin: Водойму додав, час (має - мало) змінив. З округом під посиланням можуть бути проблеми — частина НП знаходяться у двох округах, там буде " в округах [[Xx (...)|Xx]] i [[Yy (...)|Yy]]". Щодо %, то Стандарт на який посилається ця рекомендація змішує "праведне з грішним" — ніби стосується фізичних одиниць виміру, а процент таким не є. Але раз є рекомендація, то нехай. Не буду однак вставляти nbsp; — як я не намагався відірвати % відділений від числа звичайним пропуском (змінюючи ширину вікна у Firefox та Chrome), мені це не вдалося.

Ще одне питання: кілка днів тому азіати засвітились у тексті жовтим кольором (не звинувачуйте в расизмі — стали перенаправленням, у мене ввімкнена підсвітка). Це перейменування, на Вашу думку, надовго? --Rar (обговорення) 18:40, 11 вересня 2019 (UTC)

@Rar:

• Мені важко сказати, чи надовго те перейменування. Як на мене, то не так важливо (я теж бачив, що азіати стало перенаправленням, однак виправляти його не став).
• З округами в посиланнях: якщо Ви бачите потенційну проблему — залиште як воно є, то непринципово.
• Я вносив ще деякі змін, про які Ви не згадали, зокрема, відділив розділ Приміток від Джерел. Ви зауважили ті зміни?

--Olvin (обговорення) 19:15, 11 вересня 2019 (UTC)

@Olvin: Так, помітив і вношу потроху ці зміни. Вчора мене більше стурбувало нестикування економічних даних (вже знайшов джерело проблеми), тож вибачайте, що відповідаю кусками. Практично зі всіма змінами згоден, хіба що "До двох чи більше рас водночас належало". Чи воно потрібне, якщо не можна належати до двох рас не водночас? --Rar (обговорення) 11:52, 12 вересня 2019 (UTC)

@Rar: Мені чогось не вистачає у словосполученні «До двох чи більше рас <> належало ...». Не знаю, чого саме не вистачає. Як варіант: «До двох чи більше рас одразу належало ...» Вирішуйте самі. Я не наполягаю на цій зміні. --Olvin (обговорення) 12:10, 12 вересня 2019 (UTC)

@Olvin: Сподіваюся останнє питання. Гляньте, будь ласка щойно залиті Бельфонт (Делавер) і Бер (Делавер), початок розділу Демогафія. Там, "мешкало" має змінюватися: ...1 мешкала, 2-4 мешкали, 5-0 мешкало? Чи, для чисел > 20 якась форма є універсальною? Тоді і форма "осіб" повинна бути універсальна.--Rar (обговорення) 16:53, 12 вересня 2019 (UTC)

@Rar: На жаль, універсальної форми для слова «особа» нема. Для 21 (31, 41 ...) — буде як для 1 — «особа»; для 22 (32-34, 42-44, ...) — як для (2-4) — «особи», для 25-29, ... — як для 5-9 — «осіб». І дієслово має узгоджуватися з одниною чи множиною (мешкала — мешкало). Така у нас мова. --Olvin (обговорення) 18:05, 12 вересня 2019 (UTC)

• @Rar: Майже весь текст статті ґрунтується на перепису населення США 2010 року. Через рік вони застаріють. Напевно, краще вже заливати, ґрунтуючись на даних перепису 2020 року. Чи Ви плануєте оновити інформацію? --Олег (обговорення) 12:00, 10 вересня 2019 (UTC)

@Mr.Rosewater: Думаю застаріють вони за 2, а то й за 3 роки, обробка такої маси інформації триває. Простіше оновлювати ботом статті ним ж створені, а доповнення сторінок створених різними людьми вимагає в кілька(надцять) разів більше "людського" часу. Добрий час на заливку і так "прогавили", 5-10 років тому було б простіше.--Rar (обговорення) 12:16, 10 вересня 2019 (UTC)

• @Rar: В Арден (Делавер) є: «За межею бідності перебувало 0,0% сімей, у тому числі 0,0% сімей які виховували дітей у віці до 18 років та 4,0% осіб у віці 65 років та старших.» Тобто 0,0% = 0,0% + 4,0%? --Renamerr (обговорення) 19:42, 10 вересня 2019 (UTC)

  @Renamerr: Гмм. Це речення суперечить здоровому глузду, хоч проценти не повинні тут сумуватися. Але, оскільки майже кожний п'ятий мешканець (19,1%) то 65+, то 4% бідних у цій групі має дати ~0,8% бідних загалом. Дані стягнуті FactFinder перевірив:

Значення	Опис
1001400	Id2
Arden village, Delaware	Geography
...	...
0.0	Percent; PERCENTAGE OF FAMILIES AND PEOPLE WHOSE INCOME IN THE PAST 12 MONTHS IS BELOW THE POVERTY LEVEL - All families
0.0	Percent; PERCENTAGE OF FAMILIES AND PEOPLE WHOSE INCOME IN THE PAST 12 MONTHS IS BELOW THE POVERTY LEVEL - All families - With related children of the householder under 18 years
4.0	Percent; PERCENTAGE OF FAMILIES AND PEOPLE WHOSE INCOME IN THE PAST 12 MONTHS IS BELOW THE POVERTY LEVEL - 65 years and over

• Мабуть проблема у тому, що я взяв дані для родин загалом і для окремих осіб 65+, там сотні характеристик, ше перевірю, дякую за уважність.--Rar (обговорення) 17:43, 11 вересня 2019 (UTC)

  @Rar: Маленьке зауваження щодо речення вище — які виховували дітей у віці до 18 років треба з обох сторін комами відокремити. --Thevolodymyr (обговорення) 07:14, 11 вересня 2019 (UTC)

  @Rar: І ще одне мікрозауваження — у преамбулі загубився пробіл перед дужкою, де зазначається рік перепису. --Thevolodymyr (обговорення) 07:54, 11 вересня 2019 (UTC)

  @Thevolodymyr: Пропуск додав, коми також, але це речення ще, можливо, зміниться — проблема вище.--Rar (обговорення) 17:59, 11 вересня 2019 (UTC)

  @Rar та Рассилон: Стосовно цього дифу, то мені все ж здається, що краще ставити країну першою. Читачеві найбільш важливо, що це село в США, і вже потім слід пояснювати, які самі невідомі широкому загалу адміністративні одиниці йдуть. В протилежному порядку читається складніше, країна лише з трьох літер та легко втрачається поміж дрібнішими одиницями — NickK (обг.) 00:53, 16 вересня 2019 (UTC)

  @NickK та Рассилон: Мені теж так здається. Так робилось в інших заливках (нп., фр, пол), тож повернуся до початкового варіанту.--Rar (обговорення) 08:00, 16 вересня 2019 (UTC)

  @NickK та Rar: На мою думку, запис виду «… округу X штату Y Сполучених Штатів Америки» звучить природніше. Так само вважають і англійці (див., наприклад, статтю «Донгола»). Можна писати назви країн повністю, і тоді вони не «губитимуться за дрібнішими адмінодиницями». --Рассилон 08:53, 16 вересня 2019 (UTC)

  Це залежить від вікі. У нас поширений порядок з країною попереду, такий, саме, наприклад, і в поляків (pl:Dongola (Illinois)). Нашому читачеві важливо при першому ж прочитанні побачити, що це в США, і далі він розумітиме, чи його цікавить графство, або ж він помилився країною — NickK (обг.) 09:32, 16 вересня 2019 (UTC)

Звід або ізвод?

Ось тут ми з колегою @В.Галушко: почали дискусію яке слово краще вживати — питомо українське «звід», або церковнослов'янизм «ізвод». Прошу зацікавлених долучитися. --Олег Серванський (обговорення) 18:14, 12 вересня 2019 (UTC)

@В.Галушко та Servansky: А що з ужитком у вторинних ВП:АД? --Рассилон 19:19, 12 вересня 2019 (UTC)

@Рассилон: джерела наведені на сторінці Ізвод. --В.Галушко (обговорення) 21:30, 12 вересня 2019 (UTC)

• це є без змін і в СУМ-20 --『　　』 ^Обг. 00:34, 13 вересня 2019 (UTC)

Перекладна стаття

Прошу допомогти з вичитуванням невеликий перекладної статті. Стаття вже була вичітатна україномовним редактором Vity OKM. Тепер потрібна, якщо потрібна, лише фінальна шліфовка.
Заздалегідь вдячний, Ashec (обговорення) 10:57, 13 вересня 2019 (UTC).
Thanks for your attention. The issue is resolved. Ashec (обговорення) 06:56, 20 вересня 2019 (UTC)

Що таке Кольоропис

Отут дається таке визначення: Кольоропис – мистецтво передачі кольорів, фарб навколишнього світу мовою художнього твору. За допомогою кольоропису письменник може передати почуття не безпосередньо, а як би дрібними штрихами, наповнюючи змістом художній твір.

Питання - це вірно? Звідки генеза цього слова, я його в словниках не бачив. Тобто Кольоропис - це опис кольорів, чи шо?--piznajko 07:22, 20 вересня 2019 (UTC)

Термін вигадав оцей дядько. [9]--Piramidion 08:09, 20 вересня 2019 (UTC)

Цікаво в словниках це зафіксовано?--piznajko 08:12, 20 вересня 2019 (UTC)

Ось тут тлумачення і ще Тут є та ще у АД термін вживається Кольоропис / О. В. Одайник // Технологія і техніка друкарства. - 2010. - Вип. 2. - С. 205-207. --Iskatelb (обговорення) 08:29, 20 вересня 2019 (UTC)

Тут я знайшов лише відмінки без тлумачення. А тут - це вже цікаво бо й справді словник: Дякс Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Виходить що це справжній термін.--piznajko 11:16, 20 вересня 2019 (UTC)

Вжиток символів валют у Вікіпедії

Прошу долучитися до обговорення питання тут Обговорення Вікіпедії:Оформлення тексту.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:48, 21 вересня 2019 (UTC)

Автопатрульний чи автопатрульований?

Запрошую мовознавців приєднатися до цього обговорення: Вікіпедія:Кнайпа (політики)#«Автопатрульний» чи «автопатрульований». --MMH (обговорення) 03:59, 30 вересня 2019 (UTC)

Допомога

Доброї ночі, колеги!

Як правильно перекласти рос. Шамордино? Розумію, що правильно "Шамордіно", але прикметник буде Шамордінський (дуже ріже вуха). Просто "Шамординський" звучить краще. У джерелах пише Шамордіно (сайти РПЦ). Дякую--Дмитро Савченко (обговорення) 20:03, 9 жовтня 2019 (UTC)

@ДмитроСавченко:

• Російські географічні назви з кінцевим -ино передаються через -іно (-їно), після шиплячих — -ино: ... Бородіно ....
• У суфіксах -инськ(ий), -інськ(ий) прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін, -инськ, -інськ, зберігається той самий голосний («и» або «і»), що й в основній назві: ... Болдіно — болдінський ...
  «и» пишеться в аналогічних прикметниках, які утворені від географічних назв, що не мають суфіксів -ин-, -ін-.
• Посилання наведено на параграфи Правопису в редакції 2015 року. У редакції 2019 року правила такі самі, хоча інші номери параграфів.

--Olvin (обговорення) 12:21, 10 жовтня 2019 (UTC)

---

В/На Україні, і російська мова / Вікіпедія

Сподіваюсь більшості тут зрозуміло використання прийменників в(у) / на в словосполученнях перед словом Україна, чи то назвами держав/територій. Насьогодні, на період існування держави Україна, прийменник в, насамперед, означає контекст — держава, на відміну від прийменника на (контекст — назва території), який використовується перед власними назвами географічних територій (басейни, геосистеми, іменовані регіони, острови тощо). Натомість, російська вікі навіть ввела фільтр редагувань, який забороняє використання слосполучення (рос.)_в Украине_. Вони втрачають мову через імперські погляди на мову. Мені здається... Пояснюю. Мови споріднені. І російська вікі використовує фільтр редагувань російської вікіпедії за регулятор сучасної російської мови, ...У якій не існує поняття в Україні (у/в державі Україна), натомість, для них Україна — історична територія (імперії), на яку треба посилатися прийменником на... — Ця репліка додана з IP 213.179.250.180 (обг.) 19:06, 13 вересня 2019‎ (UTC)

У російській мові на Украине — мовна норма. Оскільки Україна не втручається в мови інших держав (якщо деякі борці за в Украине не хочуть зробити російську державною в Україні), з вжитком в російській Вікіпедії ми нічого поробити не можемо. Щодо назви історичної території мовознавці умовчують, хоча на Україні підтверджується і історичним вжитком, і аналогією з на Русі. --В.Галушко (обговорення) 20:45, 25 жовтня 2019 (UTC)

російська мова — не є (державною власністю держави Росія (Російська імперія) :'за бажанням таких як Ви. Цією мовою користуються на міжнародному рівні, зокрема в ООН, щоб знали. Тобто використовують на всесвітньому рівні. Використовують, хоча й не знають, що "мы идём защищать русский язык и его носителей русской культуры“, теза-мотиватор-аргумент військової експансії імперії. Ви захищаєте російську мову?? В Україні вона використовується, російська мова. Ви зрозуміли вислів В Україні використовується російська мова!? Ви вважаєте, що він суперечить (сучасній) російській мові?? Наведіть джерела.!! Самі Ви в сучасних мовах України маєте лише онлайн-участь, як я розумію. Адже Ви не берете участь в спілкуванні на території України (тобто в Україні), поза віртуальними засобами. Чи навпаки?? То що Ви для них?!--213.179.250.180 20:24, 23 листопада 2019 (UTC)

Маямі

Чому Маямі, а не Майамі? Слово Miami має транскрипцію maɪˈæmɪ. Відповідно до Рекомендації Держпатенту України воно має писатися Майамі. Написання Маямі не відображає походження звуків, у ньому склад «ай» розірвано навпіл і звук «й» додано до наступного складу — «а», що є нісенітницею. Без посилань на нові атласи, будь ласка, а якщо з посиланнями на атласи, то з відповіддю на питання чому вони саме так передають написання? Журнал «Мовознавство» № 1, 1991 [10] рекомендує саме написання Майамі. І як тоді українською має писатися Miami people та Miami River. Blast furnace chip worker (обговорення) 20:10, 19 вересня 2019 (UTC)

Тому що Майамі — це не українська мова. Маямі і Майамі не відрізняються у вимові, і немає сенсу записувати назву міста інакше. Наголос в англійській транскрипції нічого не ознчає: aɪ в англійській мові — це дифтонг, який у принципі неможливо розділити знаком наголосу, і наголос ставиться на складі з æ, який в українському перекладі відповідає складу "йа" у слові Маямі [ма-'йа-мі]. Чи Ви, може, думаєте, що в українській мові те слово теж має ділитися на [май-'а-мі]? В англійській мові свої правила, в українській - свої. --Piramidion 20:38, 19 вересня 2019 (UTC)

Звісно, якби в українському розділі дотримувалися вікіпедійних принципів перевірки джерел, то було б Майамі (Гайана, Брайан тощо). Але виправити неможливо, я вже пробував. Maksym Ye. (обговорення) 05:24, 20 вересня 2019 (UTC)

Ви плутаєте вікіпедійний принцип перевірки джерел із власною точкою зору, згідно з якою Вікіпедія завжди й безумовно має віддавати перевагу більш поширеному варіанту. Але насправді спільнота Вікіпедії нерідко вибирає ті чи інші назви з огляду на наявність у чинному правописі, наявність офіційних дистриб'юторів (якщо йдеться про фільми чи серіали), наявність у фахових виданнях чи авторитетних словниках або енциклопедіях, і не дивлячись на те, що інша назва є більш поширеною в джерелах. Вікіпедія не зобов'язана поширювати помилки лише тому, що вони розтиражовані в джерелах. Здоровий глузд ніхто не скасовував.--Piramidion 08:00, 20 вересня 2019 (UTC)

Не плутаю, адже завжди надаю перевагу варіанту, що переважає по трьох пунктах: 1) норма (правила, словники); 2) авторитетні джерела (енциклопедії, книги, статті, загальні бібліотечні ресурси); 3) і тільки останнє — перевага в загальному вжитку. На цих трьох пунктах, що ранжовані по зменшенню важливості, і побудовані всі мої подачі на перейменування. Проте традиційно неякісне адміністрування українського розділу практично завжди залишає замість мовної норми, якою вона є, якесь кумедне малограмотне відхилення. Здоровий глузд з відкиданням вікіпедійного принципу опертя на зовнішні джерела й перевірку їх авторитетності і призводить до викривлень. Maksym Ye. (обговорення) 10:08, 20 вересня 2019 (UTC)

Щоб твердження не виглядали абстрактними, приклад Майамі у СУМ-20 (справжній словник УМІФ), гасло гігантський. Maksym Ye. (обговорення) 10:31, 20 вересня 2019 (UTC)

Це приклад із газети. Ось Вам інший приклад із теж авторитетного (тільки не в плані правопису) ресурсу: зверніть увагу на вживання слова «закордоном»--Piramidion 10:44, 20 вересня 2019 (UTC)

Це не просто якесь джерело навмання. Це приклад не з газети, а зі згаданого у ВП:МОВА словника, де укладачі виправляли кожну наведену цитату, неважливо звідки взяту. «Вікіпедія не зобов'язана поширювати помилки лише тому, що вони розтиражовані в джерелах. Здоровий глузд ніхто не скасовував.» Maksym Ye. (обговорення) 05:41, 30 жовтня 2019 (UTC)

Після реформи Маямі.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:51, 20 вересня 2019 (UTC)

Відколи це "україномовний твір" став "українськомовним твором"?

Відколи це "україномовний твір" став "українськомовним твором"? Коли я в школу ходив то ніби ще був "україномовний твір" Це зміна Правопису 2019 чи шо це? п.с. це коментар на оце редагування статті Книга року BBC diff--piznajko 07:52, 5 жовтня 2019 (UTC)

• Виправив, diff: українськомовний це нав'язуваний школою мовознавців неологізм. Ця школа, за свідченням академіка Русанівського, агресивна, нетерпима, тобто має ознаки тоталітарної секти. Традиційно україномовний належить до ряду англомовний, франкомовний, германомовний, балтомовний, а не до ряду російськомовний, польськомовний тощо. — Юрій Владиславович (о•в) 08:11, 5 жовтня 2019 (UTC).

  Це вони просувають сіверСЬКОдонецьк?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:57, 29 жовтня 2019 (UTC)

  Неологізм звичайно. Ніколи раніше такого слова не чув. --MMH (обговорення) 09:22, 29 жовтня 2019 (UTC)

• [11] не знаю як коментувати, але через останні слова у мене виник когнітивний дисонанс. У словнику такого слова я не знайшов [12]. Хоча деякі мовознавці твердять інше [13] --『Fosufofiraito』 ^Обг. 16:32, 6 жовтня 2019 (UTC)

en:Division of Korea

Доброго дня, шановне панство! Як усе ж таки правильно назвати україномовну версію даної статті: Розділ Кореї, Розподіл Кореї, Розділення Кореї чи ще якось інакше? Також до обговорення запрошується авторка цих копій Поковба Люба. --Рассилон 11:20, 9 жовтня 2019 (UTC)

Поділ, розділ, тільки не розподіл, бо це чиясь вигадка нового значення для старого слова.--Словолюб (обговорення) 20:32, 9 жовтня 2019 (UTC)

Перейменував на Поділ Кореї — NickK (обг.) 11:37, 3 листопада 2019 (UTC)

глава держави

Потрібно досягти консенсусу щодо Категорія:Глави держав, Категорія:Жінки — глави держав, Категорія:Офіційні резиденції глав держави тощо.

Зараз 188.163.116.40, без будь-якого обговорення, масово замінює ці категорії на Категорія:Голови держав, Категорія:Жінки — голови держав, Категорія:Офіційні резиденції голів держав тощо.

Відбувається повернення до одноманітної термінології радянських часів. Це у радянські часи були посади: Голова Ради народних комісарів, Голова Ради Міністрів УРСР, голова колгоспу. До 1982 року існували посади Голова КНР, Голова ЦК КПК, це були офіційні українські назви цих посад.

Зараз залишилися голова наради, зборів, Голова Верховної Ради, голова міської / районної ради.

Виявилося, що свого часу стаття глава держави була приєднана до статті голова держави.

Але фактично в українській мові, за традицією, президент (прем'єр, канцлер тощо, залежно від державного устрою) це не голова, а глава будь-якої держави, зокрема України.

Уніфікація це збіднення мови. Мова Української вікіпедії це жива українська мова. А дехто хоче штучно створити в укрвікі якусь псевдомову, українське есперанто.

Тимчасово, до досягнення тут нового консенсусу, я на ВП:ЗА попросив захистити багаторічні категорії.

— Юрій Владиславович (о•в) 10:52, 25 жовтня 2019 (UTC).

• Консенсус щодо Глава чи голова держави? досягнуто ще 3 жовтня 2007 року, ніхто його не переглядав і не оскаржував. Просто 7 вересня 2011‎ року Alex K самовільно змінив перенаправлення, див. історія назв. — Юрій Владиславович (о•в) 12:05, 25 жовтня 2019 (UTC).

Ще одне споконвічно українське слово, яке присвоїли росіяни, а тепер тут хочуть забути і вважають його росіянізмом. Ми вже віддали росіянам слова город, лента, рисувати, осторожний, каждий, год тощо. Таким чином українська мова збіднюється. Згідно з довідниками до керівника держави та уряду застосовується назва саме глава (це саме до ієрарха церкви). Також термін глава держави використовується в Конституції Україні.--Стефанко1982 (обговорення) 13:01, 25 жовтня 2019 (UTC)

@Стефанко1982: Київська Русь це прапранащадок України, то перелік слів набагато більший.--『Fosufofiraito』 ^Обг. 17:57, 25 жовтня 2019 (UTC)

Нащадок? ні в тин, ні в ворота. — Юрій Владиславович (о•в) 23:38, 25 жовтня 2019 (UTC).

В українському діловодстві глава і голова різні поняття. Голови в колегіальних органів. У держави глава, бо "одноосібник". Див. Конституцію України.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:53, 29 жовтня 2019 (UTC)

P.S. Слава богу, щи ми тут фемінітив до глави/голови не вигадуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:56, 29 жовтня 2019 (UTC)

Zbigniew

Вітаю! Натрапив на різнобій написання, чи підкаже хтось, як мало б бути правильно це ім'я українською?

Варіант	Приклади:
Збігнев	Збігнев Олесницький, Збігнев Горнунг
Збігнєв	Збігнєв Куртич, Збігнєв Буяк
Збіґнєв	Збіґнєв з Бжезя, Збіґнєв Месснер
Збіґнев	Збіґнев Паздро

— Шиманський ^હાય! 19:09, 25 жовтня 2019 (UTC)

Є правила, описані в правописі. Збігнев через Е. Г/Ґ - за уподобанням.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 29 жовтня 2019 (UTC)

• Скільки ще потрібно повторювати одне й те саме !?? У ВП:МОВА чітко записано, що законом для Вікіпедії є лише словники, якщо слова немає у словниках, то жива мова. Немає правила без винятків, тому застосовувати правило супротив словників чи мови заборонено правилом ВП:ОД. Тут маємо саме виняток з недосконалого правила. Польське -gnie- споконвіку транслітерується як -гнє-: Збігнєв Цибульський, Збігнєв Бжезінський, Агнєшка Осецька. Тепер передається частіше як -ґнє-. Під впливом хибного правила правопису штучно нав'язується протиприродне -гне-. — Юрій Владиславович (о•в) 16:43, 29 жовтня 2019 (UTC).

  Нафантазували. ВП:МОВА: "Відповідно при написанні статей бажано якомога точніше дотримуватися норм літературної української мови та чинного нині в Україні правопису, датованого 1993 р.". А далі:

  1. Нові слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником. [Себто не за будь-яким словником]
  2. Нові слова або вузькі терміни, яких нема у словнику, пишуться за аналогією зі спорідненими словами, якщо такі у словнику є, відповідно до правил чинного українського правопису. [Себто, якщо нема в УЛІФ, то за буквою правила] --ЮеАртеміс (обговорення) 19:44, 29 жовтня 2019 (UTC)

Російську літеру е, польські ie, болгарську і сербську е, чеські e, ě після приголосних передаємо літерою е: Александрóв, Бестýжев, Вельгóрський, Вéнгеров, Веселóвський, Держáвін, Кузнецóв, Лéрмонтов, Óзеров, Петрóв, Степáнов, Тургéнєв, Фéдін, Шмельóв; Бéлич, Бронéвський, Вéслав, Залéський, Мечислáв, Міцкéвич, Мі́чатек, Нéдич, Се́длачек, Сенкéвич, Серакóвський, Цéнкий, Чáпек

— Нова редакція. § 144. Слов’янські прізвища та імена. Пн. 2 Е, ІЕ, Ě

Російський звук е, польські ie, болгарський і сербський е, чеські e, ě після приголосних передаються літерою е: Александров, Бестужев, Вельгорський, Венгеров, Веселовський, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Озеров, Петров, Степанов, Тургенєв, Федін, Шмельова; Белич, Броневський, Веслав, Залеський, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Седлачек, Сенкевич, Сераковський, Ценкий, Чапек.

— Стара редакція. § 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ. Пн. 1

• От ще приклад: Іларіон Свєнціцький (1876-1956), власне (до 1939 року) Hilarion Święcicki, у 1905–1952 — директор Національного музею у Львові. Скільки можна повторювати, що це ВП:НГП, зловживати прогалинами у правилах, викориистовувати очевидно хибні правила? Згадую Галілея, який показує супутники Юпітера, а схоласти йому відповідають, що їх немає, бо ані Біблія, ні Аристотель про них не писали. — Юрій Владиславович (о • в) 21:19, 3 листопада 2019 (UTC).

  Це не прогалини. До речі, Свенцицького (у бабці на селі був сусіда з таким прізвищем) треба за україномовними радянськими документами, які він мав отримати. Українців за паспортом іменуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:48, 8 листопада 2019 (UTC)

  @UeArtemis: По Свєнціцькому є цілий біобібліогафічний покажчик на 713 сторінок, де багато цікавого. По-перше, видно його підпис (вклейка на с.5 файлу), де видно є та і (точніше, ї), та є його автобіографія у вклейці на с. 503 файлу, де він Свєнціцкий. Сучасні йому радянські джерела одноголосні в написанні Свєнціцький, наприклад, Виступ І. Свєнціцького на засіданні Вченої Ради Інституту суспільних наук АН УРСР про наукову діяльність професора Миколи Кожина: [Стенограма від 28.ХІІ.1954 р.] (c. 129), стаття 1949 року, де пишуть Сьогоднішній професор і керівник кафедри слов’янознавства Львівського університету І. Свєнціцький був у минулому “безкоштовним” доцентом університету (с. 273) або 1952 року, де написано: Яскравою ілюстрацією цього є діяльність працівників Львівського державного музею українського мистецтва (директор проф. І. С. Свєнціцький) (с. 276). А от з радянськими документами веселіше. У ВР УРСР він був Свенцицький Ларіон Семенович (вклейка с. 502 файлу), але доволі ймовірно це неграмотність, бо більше в жодному джерелі він так не називається, і на тому ж квитку той самий підпис з Є та І. От у відділі кадрів він уже Свєнціцкий Іларіон Семенович (вклейка с. 505 файлу). Думаю, що в 1940-х написання ПІБ змінювалося від документу до документу, і саме поточний варіант Свєнціцький Іларіон Семенович був найбільш поширеним — NickK (обг.) 12:50, 23 листопада 2019 (UTC)

Безкоштовне та Безплатне ПЗ

Вітаю!

"Гармидар" з Безкоштовним-Безплатним.

Продовжив обговорення тут. Дуже добре було б, щоб професійні мовознавці висловились для впорядкування цієї невеличкої проблеми.

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 09:37, 29 жовтня 2019 (UTC)

Підтримую заклик до мовознавців :) --MMH (обговорення) 10:38, 29 жовтня 2019 (UTC)

Це слова-синоніми. Тут дані посилання на словники і вживання у нормативних документах України. --V Ryabish (обговорення) 11:30, 29 жовтня 2019 (UTC)

Як потрібно писати: Європа чи Европа?

Вітаю всіх. Звичайно, з погляду на діючий (ще комуністичний) український правопис, ніби потрібно писати Європа. Але вже подув слабкий вітерець змін в Україні, як не дивно, на користь України. Вже заборонені явні комуністичні символи і т.п. Науковці вже взялись і за правопис, хоча першими зреагували телевізійники, які почали використовувати елементи фундаментального українського правопису 1929 року, автори якого були вбиті тоталітарним режимом. Зокрема це стосується і географічної назви: Европа. Та тільки заради світлої пам"яті відомих вчених - авторів того, дійсно Українського правопису, необхідно його елементи застосовувати. Щоб українці, які читають Вікіпедію про це задумувались та знали нові слова та терміни, і щоб це не було нав"язливим а ознайомлювальним (інформаційним). Звичайно, тотально корегувати вже існуючі сторінки будуть по затвердженню нового правопису, а на даний час, якщо будь який автор новоствореної сторінки вважає за необхідне, використати назву "Европа" або якесь інше слово чи відмінювання за правописом 1929 року 1-2 рази в тексті, то на мою думку, це сучасно і допустимо. Тим більше, якщо є посилання, щодо написання певного слова, на досить авторитетні джерела: книги, університетські наукові журнали тощо. Я не пропоную підходити до цього радикально та змінювати букву, наприклад, у назві сторінки "Європа" і т. п. бо це ще передчасно. У перших варіантах своїх сторінок я використав слово "Європа" але взнав про альтернативу і вирішив поділитися цим з читачами. Чисто з погляду на інформаційну складову цього питання. Написані сторінки: "Історія виникнення радіо" та "Історія виникнення телебачення" з використанням слова "Европа" переглянули біля 20 тисяч відвідувачів і у них не виникло питань з приводу назви за винятком двох перевіряючих: перший вніс коригування на сторінці "Історія виникнення телебачення", яке я відмінив, бо маю посилання на джерела а інший порадив мені звернутися з даним питанням до спільноти. Більш давня сторінка "Історія виникнення радіо" досі не коригувалась з цього питання. Як на мою думку, то потрібно "закривати очі", іменно перевіряючих, на це мілке порушення положень Вікіпедії, іменно що стосується вибіркового використання дійсно українського правопису 1929 року. Тому що це дійсно Українська Вікіпедія, чи можливо я помиляюся? Тим більше, якщо це отримує мовчазне схвалення десятків тисяч читачів Вікіпедії, та є на слуху у засобах масової інформації, книгах, журналах і т. п. Звичайно, якщо застосування якогось слова викличе спротив читачів то це зовсім інша справа. А можливо просто необхідно робити примітку, що це слово вживається за правописом 1929 року чи щось подібне, або наприклад, привести літературне джерело (як це зробив я) і т. п. Чому вважаю це за необхідне? Потрібно поступово, еволюційно (по одному слову) повертати примусово втрачені та викинуті з обігу чисто українські слова та їх відмінювання. Та кому, як не авторам статей Вікіпедії це впроваджувати для такої величезної аудиторії? Звичайно, з відповідними примітками, пояснюваннями та не нав"язливо. Вважаю, що Українська Вікіпедія мусить підтримати мою думку. Мені значно простіше було б змінити назву на "Європа" але це питання є принциповим, для іменно Української Вікіпедії а не московської. Таких проблем не існує в англійській та багатьох інших Вікіпедіях бо у них правописи практично сталі, на відміну від української мови, де спочатку Російська а потім і Радянська імперії всіляко знищували правописи та мову, наближаючи її до московської говірки "шо бы было им все понятно". Спочатку я використав слово "Европа" з інформаційною метою але другий перевіряючий висловив думку що я це слово проштовхую. Дякую йому за ідею "проштовхування" яке я вирішив узагальнити та подати на суд спільноти Вікіпедії. Трохи забагато написав щоб повністю та однозначно викласти свою думку, вибачайте. Очікую на Ваші думки та поради. З повагою,--С.Гор (обговорення) 23:41, 31 жовтня 2019 (UTC)

 Проти. Якщо хочете щось міняти, спочатку поставте питання навіщо ? Бо так само звучить в російській мові? Ну так у нас з російською більше 65% спільної лексики. То що, все міняти, "аби не як у москалів"?

Звичайно, є фріки, які говорять «Европа» (мабуть, не мають чим іншим виділитись, як спотворенням української мови), але чому треба орієнтуватись на них, а не на словники ? Адже варіант «Європа» - усталений в українській мові. І ніякий він не комуністичний: важко назвати, наприклад, Грінченка комуністом, але він у своєму словнику подає саме «Європа».

А те, що в деяких статтях є «Европа» - скоріш за все, банальні описки. --V Ryabish (обговорення) 08:35, 1 листопада 2019 (UTC)

 Проти. Звичайно, потрібно писати «Європа». Адже ми пишемо з цим коренем і «Єва», і «Євген», і «Євгенія»! Хай останнє ім'я раніше по-українськи звучало «Ївга». Але ж не «Евгенія». Гадаю, ніхто ж не сумнівається, що українською правильно «Євген», а не «Евген». Це східнослов'янська особливість писати в цьому корені «є» на відміну від південних і західних слов'ян.--Словолюб (обговорення) 20:53, 1 листопада 2019 (UTC)

 Проти Звичайно, це неправильно. По-перше, саме «європа» засвідчене в Грінченка, по-друге, «Європа» — усталена форма, а нав'язування незвичних форм завжди відштовхне від української значну частину населення, по-третє — Вікіпедія не місце для пропаганди. На жаль, твердження «…правописи та мову, наближаючи її до московської говірки „шо бы было им все понятно“» дещо спрощує і вульгаризує справжній стан справ і не дає справжнього розуміння тодішніх процесів. Перш за все, правопис не створює мови і нових слів (див. у Ю. Шевельова), а тільки формує правила написання вже наявних у мові слів. Отже, якщо кажуть «йевропа», це вже не правопис (=орфографія), а орфоепія, а точніше просто мовна норма. Як координатор проектів «Мовознавство» і «Грамотність» можу сказати таке: Шановний запитувачу С.Гор! Раджу записатися до проекту «Грамотність» і взяти участь у виправленні помилок української Вікіпедії. Серед учасників пректу Мовознавство Ви можете знайти користувачів, глибоко обізнаних в історії і законах української мови. Будь-яка мова не терпить експериментів над нею і вимагає глибокого вивчення в просторовому і часовому вимірах для її розуміння, отже, правильного вживання. Волюнтаристські рішення в мовних питаннях приймають політики, а не науковці. З повагою --В.Галушко (обговорення) 12:18, 2 листопада 2019 (UTC)

Думаю, що на сторінках Історія виникнення телебачення і Історія виникнення радіо слід подавати слово «Європа» у відповідності до мовної норми. Стаття Ірини Фаріон, на яку Ви посилаєтеся, не позбавлена недоліків. По-перше, ми не користуємося правописом 1929 р. (до речі, критикованому багатьма українськими мовознавцями-емігрантами, зокрема, згаданим авторкою Ю. Шевельовим). По-друге, дивно звучить цитування В. Кулика «Теперішній правопис — це радянська версія української мови». Кулик не має філологічної освіти, висловлюється в цьому питанні безграмотно, тому його думка не може бути авторитетною. Правопис не формує мови, її формують самі мовці, ніякі казенні приписи не можуть змінити її. По-третє, заклики реформувати українську мову (не правопис, а саме мову) відповідно до мовних практик Галичини неминуче викличуть протест інших регіонів з іншою практикою (якщо мовці насправді, а не декларативно україномовні), що поглибить розбіжності між українськими регіонами. При всій моїй повазі до авторки, мушу зазначити, що це радше публіцистика, ніж наукова робота і для обґрунтування написання «Европа» не годиться. В Ірині Фаріон приваблює її пристрасність, патріотизм, бажання того, щоб всі українці говорили по-українському, уболівання за чистоту мови. Але багато статей авторки містять чимало ґанджів і неточностей, дещо хибного розуміння мовних процесів, внаслідок чого вони не відповідають вимогам АД з правопису і слововжитку. --В.Галушко (обговорення) 14:04, 2 листопада 2019 (UTC)

 Проти. За аргументами користувача V Ryabish. --MMH (обговорення) 20:17, 2 листопада 2019 (UTC)

• Європа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. --ЮеАртеміс (обговорення) 06:40, 8 листопада 2019 (UTC)
• Тут питання непросте, хоча рішення його й однозначне. Варіант «Европа» був колись уживаний і нормативний. У нас багато слів із цим коренем пишуться через «е» (еврика, евристика, Евтерпа, Евменіди і всі Евмени тощо). Але слова, похідні від «Європи», є безпосередньо у чинному правописі, тобто станом на зараз різночитань тут бути не може. Тільки «Європа». Якщо зміниться правопис, ми теж спокійно зможемо писати інакше. --ivasykus (обговорення) 18:36, 9 листопада 2019 (UTC)

Перейменування Страв(і|и)нського

Ми тут з користувачем Александр Васильев вже висловили свої аргументи, але хотілося б уже побачити якийсь підсумок (або якісь нові суттєві аргументи за/проти від когось ще). Буду вдячний за увагу до цієї статті ширшої спільноти. --Юрій Булка (обговорення) 21:51, 3 листопада 2019 (UTC)

Юрій Булка сторінку потрібно було поставити на ВП:ПС, як це вимагає процедура запиту на перейменування, може тоді Ви б і заінтересували до обговорення інших користувачів.--Andriy.v (обговорення) 22:19, 3 листопада 2019 (UTC)

Гм, очевидно я просто забув це зробити. Додав на сторінку. --Юрій Булка (обговорення) 22:25, 3 листопада 2019 (UTC)

Навіщо

тут ред. № 26559650 іноземний текст при наявності цього всього українською? В нас якісь інші правила на відміну від Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»? --Jphwra (обговорення) 10:24, 18 листопада 2019 (UTC)

@Jphwra та Roman333: На мою думку, такі заміни суперечать правилу ВП:УКРМОВА. --Рассилон 10:53, 18 листопада 2019 (UTC)

Цей код країн у таблиці виглядає дикувато. Нехай трохи страждатиме оформлення, але читачам буде зрозуміліше україномовний текст. --『Fosufofiraito』 ^Обг. 12:46, 18 листопада 2019 (UTC)

@Рассилон та AlexKozur: Коли створювався «Хокейний інкубатор», то розглядалися всі можливі варіанти оформлення. Виявилося, що не завжди можна коректно передати абревіатуру хокейних ліг Північної Америки. І розглядалася саме така пропозиція. І він брав участь в тому обговоренні. По-друге, перед моїм редагуванням йде його редагування, де він не зміг повністю прописати українською мовою. Німецька хокейна ліга і Національна хокейна ліга → НХЛ. Давайте повернемся до того обговорення і з вашою участю зробимо необхідну абревіатуру. --Roman333 (обговорення) 14:58, 18 листопада 2019 (UTC)

Наприклад, літературу вказують з ISBN. --Roman333 (обговорення) 15:07, 18 листопада 2019 (UTC)

прошу нагадати де там вказувалось в оформленні саме іноземна абревіатура, якщо мова і була то про Північну Америку. А тут Європа і всі назви прописані українською. --Jphwra (обговорення) 22:09, 18 листопада 2019 (UTC)

можете будь-ласка надати лінк на те обговорення? --『Fosufofiraito』 ^Обг. 01:13, 19 листопада 2019 (UTC)

AlexKozur, або на моїй сторінці або на сторінці користувача, який зробив «Хокейний інкубатор» (більш за все на його). По-друге, на хокейному сайті Eliteprospects наведена повна статистика. У тексті є ліга АХЛ — це однозначно Північна Америка. На сайті — інші північноамериканські ліги. --Roman333 (обговорення) 06:56, 19 листопада 2019 (UTC)

@Roman333: але в зазначеному питанні не усе чітко, одне прописано за кодом країни, інше абревіатури ліги. Щодо німецької ліги, то вона може бути як ХЛН, це також можливе в джерелах. Не вважаю правильним змішувати позначення країн і ліг, уж краще довгі назви ліг.--『Fosufofiraito』 ^Обг. 12:16, 20 листопада 2019 (UTC)

• Є рішення Арбітражного комітету, що забороняє користувачу Jphwra коментувати мій внесок. Далі по тексту: «користувач-порушник має бути заблокований на термін від одного тижня без обговорення першим адміністратором, що його виявив, або побачив повідомлення про порушення на сторінці запитів до адміністраторів чи власній сторінці обговорення (після перевірки отриманого повідомлення)». --Roman333 (обговорення) 06:56, 19 листопада 2019 (UTC)
  • там обопільне це по-перше. По-друге, використовувати іноземну замість української не означає, що за цю "згадку" треба блокувати. І вас попросили лінк. Будьте ласкаві його надати, а не говорити просто про якесь "обговорення". І по-третє, ви весь час редагуєте мої статті і я нічого не пишу і не вказую, правда? Правда. То чому коли в УкрВікі використана англійська замість української пішла мова про блок? І четверте, я думаю в даному випадку є діалог і блокування чи його вимагання в даному випадку не є суттєвим, бо є просте елементарне ігнорування ВП:УКРМОВА з вашого боку. І п'яте, в рішенні Арбітражного комітету є пункт 3, тож в даному випадку якраз обговорення у Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація) підпадає під цей пункт. @Thevolodymyr: прошу вас надати інформацію про дане непорозуміння, коли користувач замість української використовує англійську. --Jphwra (обговорення) 08:04, 19 листопада 2019 (UTC)

Вітаю. Не пригадую аби якесь рішення щодо формату ідентифікації ліг ми хоча б для себе приймали. Продивився архіви своєї СО, знайшов хіба що оцю тему, в якій другим пунктом обговорення йшлося про ліги, але завершилося воно по суті нічим на тоді. Чи мала тема продовженя — не згадаю. --Thevolodymyr (обговорення) 11:59, 19 листопада 2019 (UTC)

• 『Fosufofiraito』: Є велика різниця між створенням статті і одним редагуванням. Бодай найліпшим. За час перебування у вікіпедії я неодноразово спостерігав, коли починають обговорювати одну незначну деталь і витрачають на неї таку купу часу, якої вона не варта. У цьому конкретному випадку взагалі немає про що вести мову: новостворена стаття, в якій стоїть шаблон «Редагую».

Якщо виходити з добрих намірів — ваші дописи йдуть попереду майбутніх дій, хоча логічно мають обговорювати ті, що вже відбулися. Якщо дивитися під іншим кутом — бажання ваше і Рассилон про щось поговорити — привело до безстрокового блокування користувача.

20 листопада ви пишете «...але в зазначеному питанні не усе чітко, одне прописано за кодом країни, інше абревіатури ліги...». Чому ви не звернули увагу на попереднє редагування: Germany → Німеччина. Так написано у хокейному сайті, але насправді має бути Бундесліга. І я відповідаю на ваші питання, а навзаєм не отримую відповіді про шматок залишеного тексту англійською моваю.

Дайте, будь ласка, відповідь на три питання:

1. Припустимо, замість таблиці я б на сторінку поставив фото з написом «Happy New Year». Це порушувало якісь Закони України чи правила вікіпедії?
2. Яка сторінка буду більш інформативна: з таблицею, що має певний фрагмент іноземною мовою чи взагалі без таблиці.
3. Всі таблиці у доробку ініціатора цього обговорення повністю україзовані? --Roman333 (обговорення) 07:16, 21 листопада 2019 (UTC)

Я так розумію, що вас зацікавила хокейна тематика. Там мало користувачів, зараз я та Thevolodymyr. Тому буду запрошувати до майбутніх обговорень. Можливо цього тижня буде про НХЛ.

Ще один момент. Ви дивилися категорію «Німецькі хокеїсти». Можливо там вже є усталений варіант. --Roman333 (обговорення) 07:16, 21 листопада 2019 (UTC)

• Натрапив на приклад: ru:Болдин, Игорь Петрович. --Roman333 (обговорення) 08:40, 21 листопада 2019 (UTC)

  @Roman333: я висловив думку лише щодо кінцевого результату і моїх власних міркувань. Ви можете проаналізувати мої слова, чи проігнорувати. На жаль дане обговорення пішло не в те русло і починалося не з того русла. Мене цікавить будь-який спорт, тож можете запрошувати до майбутніх обговорень. Постараюся висловити свою думку. Усталений варіант це цікава тема. Наприклад, один автор використав скорочення, інший використав україномовні скорочення, інший використав повні назви турнірів. Усі ці три варіант можуть існувати. П.С. щодо прикладу, в африканському спорті в англвікі такі таблиці це статті-стаби. Див. історію en:2016–17 Tanzanian Premier League. І я те редагування проігнорував, бо я не хочу зациклюватися на ньому і мати сторінку більшу чим стаття. --『Fosufofiraito』 ^Обг. 10:09, 21 листопада 2019 (UTC)

Іншомовні жіночі імена

Нагадую, що за новою редакцією правопису іншомовні жіночі імена, що закінчуються на м'який або губний приголосний, відмінюються: з Аделлю, з Руф'ю. Можна навіть із Гоуп'ю.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 20 листопада 2019 (UTC)

і? Тут обговорюються питання/проблеми, а не факти. Думаю це більше підійде до проєкту Грамотність. --『Fosufofiraito』 ^Обг. 12:13, 20 листопада 2019 (UTC)