Сучасна індоєвропейська мова
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2014) |
Сучасна індоєвропейська мова (суч.-інд.-євр. Eurōpājā́ Dn̥ghwā, Eurōpājóm, ісп. Europaio) — штучна («штучно відновлена») мова, започаткована 2006 року на основі відновлених елементів північно-західного ареалу пізньої індоєвропейської мови.
Передісторія ред.
Спроби створювати тексти праіндоєвропейською мовою робилися ще у XIX ст. (А. Шлейхер), але надалі науковці відмовилися від такого роду творчості: стало ясно, що на такому рівні відновити мову, невідому з письмових джерел, неможливо. Проте, мовознавці продовжували: Г. Хірт, Л. Згуста, М. Петерс, Д. Ейдемс, І. Р. Данка, Ф. Кортланд, Р. Люр (працювали над відомим текстом Шлейхера «Вівця і коні»); С. К. Сен, У. Леманн, Й. Арбейтман, М. Майргофер, Я. Пугвель («Цар і бог»).
Створення ред.
Історія сучасної індоєвропейської мови починається з 2004 року. Іспанський поліглот і мовознавець-аматор Карлос Квілес (Carlos Quiles) теж зайнявся створенням текстів реконструйованою прамовою. 2005 року Квілес разом з Марією Терезою Батальєю Кальвін і за підтримки чотирьох викладачів засновав групу «Dnghu» (букв. «Мова»). Наступного року було опубліковано «Europaio: Коротка граматика європейської мови» (англ. мовою). 19 травня проект було відзначено одним з шістьох призів регіонального уряду і університету на іноваціоному конкурсі підприємництва.
Фонетика й абетка ред.
Голосні ред.
Фонема | Грецькою абеткою | Латинкою | Перською арабицею | Вірменською абеткою | Кирилицею | Абугідою деванагарі |
[a] | Α α | A a | Ա ա | А а | अ | |
[e] | Ε ε | E e | Ե ե | E e | ए | |
[o] | Ο ο | O o | Ո ո | О о | ओ | |
[aː] | Ᾱ ᾱ | Ā ā | ﺍ | Ա ա | А̄ а̄ | आ |
[eː] | Η η | Ē ē | Է է | Е̄ е̄ | ऐ | |
[oː] | Ω ω | Ō ō | Ո ո | О̄ о̄ | औ | |
[i] | Ι ι | I i | Ի ի | И и | इ | |
[iː] | Ῑ ῑ | Ī ī | ی | Ի ի | Ӣ ӣ | ई |
[u] | Υ υ | U u | Ւ ւ | У у | उ | |
[uː] | Ῡ ῡ | Ū ū | و | Ւ ւ | Ӯ ӯ | ऊ |
[r̥] | Ρ ρ | R̥ r̥ | ﺭ | Ռ ռ | Р̥ р̥ | ऋ (ॠ) |
[l̥] | Λ λ | L̥ l̥ | ل | Լ լ | Л̥ л̥ | ऌ(ॡ) |
[m̥] | Μ μ | M̥ m̥ | م | Մ մ | М̥ м̥ | म |
[n̥] | Ν ν | N̥ n̥ | ن | Ն ն | Н̥ н̥ | ण |
Приголосні ред.
Фонема | Грецькою абеткою | Латинкою | Персською арабицею | Вірменською абеткою | Кирилицею | Абугідою деванагарі |
[p] | Π π | P p | پ | Պ պ | П п | प |
[b] | Β β | B b | ﺏ | Բ բ | Б б | ब |
[bh] | Βη βη | B̌ b̌ | ﺏﻌ | Բհ բհ | Бх бх | भ |
[t] | Τ τ | T t | ﺕ | Տ տ | Т т | त |
[th] | Θ θ | Ť t͏̌ | ﻌﺕ | Թ թ | Тх тх | थ |
[d] | Δ δ | D d | ﺩ | Դ դ | Д д | द |
[dh] | Δη δη | Ď d͏̌ | ذ | Դհ դհ | Дх дх | ध |
[k] | Κ κ | K k | ک | Կ կ | К к | क |
[kh] | Χ χ | Ǩ ǩ | کﻌ | Ք ք | Кх кх | ख |
[g] | Γ γ | G g | گ | Գ գ | Г г | ग |
[gh] | Γη γη | Ǧ ǧ | گﻌ | Գհ գհ | Гх гх | घ |
[kw] | Ϙ ϙ | Q q | ق | Ք ք | Къ къ | क |
[gw] | Γγ γγ | C c | ﻍ | Ղ ղ | Гъ гъ | ग |
[gwh] | Γγη γγη | Č č | ﻍﻌ | Ղհ ղհ | Гъх гъх | घ |
[h] | Η η | H h | ﻩ | Հ հ | Х х | ह |
[j] | Ι ι (J ϳ) | J j | ی/ژ | Յ յ, Ի ի | Й й / Ј ј | य |
[w] | Ϝ ϝ | W w | و | Ւ ւ | Ў ў | व |
[r] | Ρ ρ | R r | ﺭ | Ռ ռ | Р р | र |
[l] | Λ λ | L l | ل | Լ լ | Л л | ल |
[m] | Μ μ | M m | م | Մ մ | М м | म |
[n] | Ν ν | N n | ن | Ն ն | Н н | न |
[s] | Σ σ ς | S s | ﺱ | Ս ս | С с | स |
Приклади речень ред.
Українська | Сучасна індоєвропейська (у запису латинкою) | Транскрипція |
Гей/ Агов /Алло / Привіт | álā / ghéuse | алаа / ґгеусе |
Ласкаво просимо | crātós / súcṃtos tū | ґраатос /суґмтос туу |
Доброго дня | látom āsúm | латом аасум |
Доброго ранку | wḗsrom āsúm | веесром аасум |
Доброго вечора | wésprom āsúm | веспром аасум |
Доброї ночі | nóqtim āsúm | ноктім аасум |
Як живеш?/Як живете? | qótā walḗiesi? | |
(все) нормально | walḗiō sū | |
Як тебе / Вас зовуть? | qótā kluwḗiesi? | |
Як твоє / Ваше ім'я? | qid ésti tébhei nṓmn? | |
Мене зовуть Петром | kluwḗiō Pétros | |
Моє ім'я — Петро | méghei Pétros nṓmn | |
Приємно познайомитися (з тобою / Вами) | gaudhḗiō tewe gnṓtim | |
Будь-ласка / прошу Вас | chédhō | |
Дякую/Спасибі | méitimoms / móitmom | |
Це тобі (Вам) / Прошу | prijḗsna / prósēdiom (tébhei ágō) | |
Дякую тобі (Вам) | prijḗiō téwom | |
От, пане | ésti sū, pótei | |
Вибачте/Перепрошую | ṇgnṓdhi | |
Вибачте мені | párke | |
Жаль/Шкода / Пробачте | késdō | |
Нічого / Дурниці/ Пусте | mē koisā́ie | |
Поки, люба! | sḷwḗj, prijótṃā | |
Так | dā / jái / ne-(ghi) | |
Звичайне / Природно | nem-pe / íta tod | |
Ні | nē / néi | |
Саме/Саме так | tágteī | |
Слухай(те) / Увага! | próbhoudhos | |
Де тут вихід? | qódhei dhwéris? | |
Я прошу от що | kéi ésti jod pṛkskóm | |
Що це таке? | qid (ésti) tod? | |
Це їжа | pitús tod (ésti) | |
Котра година? | qid ésti dáitis? | |
(Це) правда | wḗrom tod | |
Дуже добре / Пречудово | bhódistom / bhódsṃom | |
Все добре | sólwa sū (ágontor) | |
Скільки тобі (Вам) років? | qótobhos átnobhos tū? | |
Мені десять років | dékṃ gnātós ésmi | |
Ти розмовляєш (Ви розмовляєте) європейською/новоіндоєвропейською? | bhā́soi (bhásoi) an Eurōpáiom? | |
Трошки розмовляю | páukolom bhā́moi | |
Не розумію тебе (Вас) | nē téwom péumi | |
Скажіть | séqe-moi qid kṇsḗiāsi | |
Не знаю | nē wóida | |
Замовчи/Замовчіть | takḗj (takḗie) | |
Сідай(те) | sg. sísde / pl. sísdete | |
Ходь(те) сюди | cémj' (cémie) kóm-ke | |
Я йду | nū ghénghō kom | |
Де працюєте, вчитеся? | qóterom ghléndhesi an drā́iesi? | |
Втомився/Втомилися? | ésti lachḗionti? | |
Люблю жінок | lubhḗiō pélū dhḗmonāns / cénāns | |
Напиши(іть) тут свою (Вашу) адресу | déikom skréibhe kéi téwe | |
Я живу на вулиці Головній | Stóighei Magnéi céiwō / trébhō | |
Ми з Лукрецією друзі | Lukrétjā égō-qe ámeikes smés / ámeike swes | |
Кішка в саду нявкає | káttā ghórtei mijalúti | |
Собака вкусила кішку | káttām mordḗieti kwōn | |
Жінка гуляє з кішкою | káttā dhḗmonā alā́ietoi | |
Бачу голову кішки | káttās dṛ́kō ghébhlām | |
Де поїзд? | qódhei ésti dóuknom? | |
Поїзд — тут | dóuknom (ésti) kéi | |
Хочу рибу їсти | wélmi pískim ghóstum | |
Уф, гаряче! | qām kḷḗieti! | |
Брр, холодно! | qām srīgḗieti! | |
Я щодня ходжу купатися на озеро | láqom eími dhóchei snā́tum qā́qei |
Джерела ред.
http://www.counter-currents.com [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]