Окулярник велалавельський
| Окулярник велалавельський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zosterops vellalavella Hartert, 1908 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Окулярник велалавельський[2] (Zosterops vellalavella) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Соломонових Островів.
Опис ред.
Довжина птаха становить 11,5 см. Верхня частина тіла жовтувато-оливкова. Навколо очей білі кільця, які перетинаються чорними смугами, що ідуть від дзьоба до очей. Махові і стернові пера бурі з широкими жовтувато-оливковими краями. Горло жовтувато-оранжеве, відділене від сіруватих грудей і живота оливковою смугою. Гузка жовта. Очі червонувато-карі, дзьоб яскраво-жовтий, лапи жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів дзьоб бурувато-роговий, лапи сірі.
Поширення і екологія ред.
Велалавельські окулярники є ендеміками острова Велья-Лавелья. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах і на узліссях, а також на кокосових плантаціях.
Збереження ред.
МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція велалавельських окулярників складає менше 1000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops vellalavella. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |