Vox populi vox Dei ([ˈvɒks ˈpɒpuli ˈvɒks ˈdeɪ.i]) — латинський вираз, перекладається як «голос народу — голос Божий».

Термін «Vox populi» часто вживається на телебаченні для позначення опитувань громадської думки з різних актуальних питань.

ІсторіяРедагувати

Уявлення про божественне походження чуток можна знайти вже у поемах Гомера, де вони називаються «вісниками Зевса»[1]. Гесіод у поемі «Праці і дні» пише:

Жодні чутки, які можна почути з вуст багатьох людей, не пропадають: вони самі є деяке божество

. У римській літературі цю думку можна зустріти у Сенеки Старшого, який приводить його[2] як висловлювання викладача риторики Романа Гіспіона: «лат. Crede mihi, sacra populi lingua est — Вір мені, священною є мова народу»[3].

Широку популярність вислів «Vox populi vox Dei» («Голос народу — голос Божий») здобув у Середні віки. Авторство крилатого виразу часто хибно приписується англійському історику XII століття Вільяму Мальмсберійському[4].

Інше загальновідоме вживання виразу знаходимо в посланні відомого вченого VIII століття Алкуїна до майбутнього імператора Карла Великого. Лист датується 798 роком і містить таку фразу[5]:

 

І людям не потрібно прислухатися до тих, хто говорить, що глас народу є гласом Божим, бо збудливість натовпу завжди межує з божевіллям.

Оригінальний текст (лат.)
Nec audiendi qui solent dicere, Vox populi, vox Dei, quum tumultuositas vulgi semper insaniae proxima sit
 

Прислів'я «Vox populi vox Dei» у своїх творах вживали Пушкін, Салтиков-Щедрін, Достоєвський, Гюго, Ромен Роллан, Карл Маркс, Бальзак та багато інших.

В. А. Ушаков у примітці до Третьої дії комедії «Горе з розуму» Грибоєдова пише так про вираз «Vox populi vox Dei»:

 

Цей вираз у древніх оцінював гідність усілякого правління, посилаючись на вдячність чи на нарікання цілої нації. У російському перекладі воно використовується для подальшого поширення найбезглуздіших пересудів, наклепу, огидних здогадів про ближнього і тому подібних занять нероб.

Оригінальний текст (рос.)
Это выражение у древних оценяло достоинство всякого правления, ссылаясь или на благодарность, или на ропот целой нации. В русском переводе оно употребляется для дальнейшего распространения самых глупых толков, клеветы, гнусных догадок на счет ближнего и тому подобных занятий праздных людей. (В. А. Ушаков, Московский бал. Третье действие из комедии "Горе от ума" (примечание))
 

Звичайною практикою на сучасному телебаченні є опитування випадкових людей прямо на вулиці. Цей підхід цікавий своєю спонтанністю і широким спектром представлених думок. Подібні інтерв'ю у журналістському середовищі (принаймні, англомовному) прийнято називати vox pop (скорочення від Vox Populi). В американській журналістиці існує термін англ. man on the street interview — інтерв'ю з людиною з вулиці. У зв'язку з тим, що результати подібних опитувань є непередбачуваними, вони піддаються ретельному редагуванню і рідко транслюються в прямому ефірі. Багато в чому настільки строгий підхід обумовлений журналістською етикою, яка передбачає рівне представлення всіх наявних точок зору, з метою уникнути закидів у необ'єктивному висвітленні питання.

У японській газеті «Асахі Сімбун» з 1904 року існує щоденна колонка 天声人語, назва якої перекладається як «Голос народу — голос божий». У колонці друкуються новини і соціально значимі події.

Приклади використання виразу Vox PopuliРедагувати

  • 7 березня 1907 у науковому журналі Nature була опублікована стаття під заголовком «Vox Populi», автором якої виступив сер Френсіс Гальтон. У ній знаменитий вчений на основі математичного аналізу доводив «мудрість мас»[6].
  • У фільмі 1976 Телемережа (англ. Network), що пародіює американське телебачення, один з розділів «Шоу Говарда Біла» називався Vox Populi. Попри те, що цей факт лише побіжно згадується у фільмі, глядач очевидно розумів, що мова йде про поширених практиці опитувань громадської думки.
  • На телеканалі НТВ у кінці 1990-х — початку 2000-х існувала телепрограма Глас народу, яка мала високий рейтинг (ведучий — Савік Шустер). У її заставці звучало латинське прислів'я.
  • «Vox Populi» — назва програми на австралійському телеканалі SBS.
  • Звучить у розмові між персонажами в одній із серій популярного телесеріалу «Західне крило» (англ. The West Wing).
  • Використовується у вступній промові головного героя кінофільму 2006 «V означає Вендетта».
  • Згадується Елсвортом Тухі, одним з персонажів філософського роману американської письменниці Айн Ренд «Джерело» (англ. Fountainhead).
  • Vox Populi — казахстанський суспільно-економічний журнал про Казахстан, Євразію та світ, видавцем і власником якого є Інститут Економічних Стратегій — Центральна Азія[7].
  • Альбом This is War альтернативного рок-гурту 30 Seconds to Mars містить пісню під назвою Vox Populi.
  • Назву «Vox Populi» мають данський[8], бразильський[9], іспанський[10] і філіппінський[11] фільми
  • «Vox Populi» називається одна з пісень з альбому «Nation» гурту Sepultura.

Приклади використання виразу Vox DeiРедагувати

Назву «Vox Dei» носять аргентинський і гватемальський рок-гурти.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Іліада, II, 94
  2. «Контроверсії», I, 1, 10
  3. Бабичев Н. Т., Боровський Я. М. Словарь латинских крылатых выражений. «Русский язык-Медиа», 2003
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 19 листопада 2010. 
  5. The Concise Oxford Dictionary of Quotations, third edition, Oxford University Press, 1993
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2008. Процитовано 8 березня 2011. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 8 березня 2011. 
  8. Vox Populi на сайті IMDb (англ.)
  9. Vox Populi на сайті IMDb (англ.)
  10. Vox populi на сайті IMDb (англ.)
  11. Vox Populi на сайті IMDb (англ.)