Віккерс Вінзор (англ. Vickers Windsor) — британський чотиримоторний важкий бомбардувальник розроблений під час Другої світової війни для заміни Vickers Wellington. Під керівництвом Барнса Волліса і Рекса Пірсона літак, як і їх попередні розробки, мав геодетичну конструкцію і розроблявся ще з 1936 року. Спроби запропонувати дизайн кращий за наявні бомбардувальники (Avro Lancaster) тривали аж до 1946 року, але через завершення війни були припинені і літак серійно не виготовлявся.

Vickers Windsor
Призначення: Важкий бомбардувальник
Перший політ: 23 жовтня 1943
Знятий з озброєння: 15 березня 1946
На озброєнні у: Королівські ПС Великої Британії
Розробник: Vickers[d]
Виробник: Велика Британія Vickers-Armstrongs
Всього збудовано: 3
Конструктор: Велика Британія Vickers-Armstrongs
Екіпаж: 6-7 осіб
Максимальна швидкість (МШ): 510 км/год
Бойовий радіус: 4650 км
Бойова стеля: 8305 м
Довжина: 23,42 м
Висота: 7,01 м
Розмах крила: 35,71 м
Площа крила: 115,94 м²
Порожній: 17 511 кг
Максимальна злітна: 24 494 кг
Двигуни: 4 × Rolls-Royce Merlin 65
Тяга (потужність): 1635 к.с. (1219 кВт)
Гарматне озброєння: 2 × 20-мм гармати
Внутрішнє бомбове навантаження: 5443 кг
Кулеметне озброєння: 2 × .303-дюймових (7,7-мм) авіаційних кулемети

Vickers Windsor у Вікісховищі

Історія ред.

Дизайнер компанії Vickers Рекс Пірсон використав попередні розробки компанії з геодетичними конструціями (Vickers Wellesley і Vickers Wellington) створивши дизайн чотиримоторного бомбардувальника. Початковий дизайн взяв участь в конкурсі міністерства Авіації на специфікацію B.13/36, але програв майбутньому Short Stirling. Наступна спроба за специфікацією B.1/39 теж була невдала і тільки в 1941 році за специфікацією B.5/41 було замовлено побудову прототипів.

Специфікація вимагала висотний бомбардувальник з герметизованою кабіною, з швидкістю 555 км/год на висоті 9500 м. Ще до створення прототипів специфікацію було оновлено до B.3/42. Дизайн цієї специфікації отримав внутрішнє позначення компанії «Тип 447», а військові зарезервували ім'я «Вінзор» (англ. Windsor). Перший прототип здійнявся в повітря 23 жовтня 1943 року. Він досягнув швидкості 486 км/год на висоті 7620 метрів, але після 34 годин польотів був втрачений при вимушеній посадці через поломку пропелера. Другий прототип «Тип 457», оснащений бронепластинами і озброєнням злетів 15 лютого 1944 року і показав схожі результати. Цей літак в останнє використовувався в червні 1946 року, після чого був розібраний.

Останній прототип «Тип 480» мав озброєння, зокрема дві віддалено керовані 20-мм гармати в гніздах під двигунами. Цей літак здійнявся в повітря 11 липня 1944, але після місяців тестувань був приземлений і використовувався як навчальний корпус.

Через завершення війни програма розробки «Вінзора» була офіційно завершена 15 березня 1946 року, і четвертий прототип «Тип 471»/«Тип 483» не був завершений.[1]

Тактико-технічні характеристики «Тип 447» ред.

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]

Технічні характеристики ред.

  • Екіпаж: 6-7 осіб
  • Довжина: 23,42 м
  • Висота: 7,01 м
  • Розмах крил: 35,71 м
  • Площа крил: 115,94 м²
  • Маса порожнього: 17 511 кг
  • Максимальна злітна маса: 24 494 кг
  • Двигуни: 4 × Rolls-Royce Merlin 65
  • Потужність: 4 × 1635 к.с. к. с. (1219 кВт)

Льотні характеристики ред.

  • Максимальна швидкість: 510 км/год (на висоті 7010 м.)
  • Практична стеля: 8305 м.
  • Дальність польоту: 4651 км (з 3630 кг бомбового навантаження)

Озброєння ред.

  • Стрілецьке:
    • 2 × 7,7-мм кулемети в носовій турелі
    • 2 × 20-мм гармати під двигунами розвернені назад
  • Бомбове:
    • до 5443 кг бомб

Джерела ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vickers Windsor

Література ред.

  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Примітки ред.

Виноски
Джерела
  1. а б Monday, 1984, с. 224.