«Валкіріен» був раннім ескадреним мінноносцем Королівського ВМС Норвегії, побудованим на верфі Шихау (F. Schichau) в Ельбінгу, на той час території Німеччини. Кошти на корабель зібрали жінки Норвегії, тож назву корабель отримав на їх честь . Прізвиськом корабля стало Damernes krigsskib («військовий корабель пань»).

«Валкіріен» в Кілі, 1900 рік.
Проєкт
Назва: Ескадрений міноносець «Валкіріен»
Оператори:  Військово-морські сили Норвегії
Попередник: відсутній
Наступник: Ескадрені міноносці типу «Драуг»
У строю: 1896–1920
Заплановано: 1
Побудовано: 1
Віддано на
брухт:
1
Основні характеристики
Клас і тип: Ескадрений міноносець
Водотоннажність: 422 т
Довжина: 59,5 м
Ширина: 7,4 м
Осадка: 2,6 м
Потужність: з250 індикативних к.с.
Швидкість: 23 вузли
Екіпаж: 59
Озброєння:

Конструкція

ред.

Корабель мав невеликі розміри - водотонажність 422 тони. Водночас він був більший за британські та французькі есмінці першого покоління і лише трохи менший за перший американський.

Історія служби

ред.

Корабель пройшов перші морські випробування 11 травня 1896 року і був швидко прийнятий. Його завершили в Гортені, Норвегія, і доставлили на огляд міністру оборони в Крістіанії (Осло ) 17 травня 1896 року. Корабель був відкритий для публіки на два дні, перш ніж відплисти назад до Гортена.

У серпні 1920 року «Валкіріен» проводив навчання на західному узбережжі з основними кораблями Норвегії «Торденскьольд» та «Гаральд Хаарфагре». Після повернення до Бергена він був виключений зі складу флоту 27 вересня 1920 року. У 1922 році з «Валкіріен» зняли усі придатні для повторного використання матеріали, а потім продали на металобрухт у 1923 році[1][2]

Примітки

ред.
  1. Engdal, Odd G (2006). Norsk marinehistorisk atlas 900-2006 (норвезькою) . Vigmostad Bjørke.
  2. Sparre, Viceadmiral C. (ред.). Norges Sjøforsvar 1814-1914 Aschehoug 1914 (норвезькою) .