The Legend of Zelda: Twilight Princess (яп. ゼルダ の 伝説 トワイライトプリンセス, Дзеруда но Денсецу Товайрайто Пурінсесу) — відеогра з серії The Legend of Zelda. Спочатку запланована на листопад 2005 року для GameCube, гра була відкладена для того щоб розробники збалансували гру і створили варіант для Wii[4].

The Legend of Zelda: Twilight Princess
РозробникNintendo EAD
ВидавецьNintendo
Дистриб'юторNintendo eShop
Жанр(и)Action-adventure
ПлатформаNintendo GameCube, Wii
Дата випуску
Режим гриОдиночна гра
Моваяпонська
Вік. обмеженняCERO: B (від 12 років)
ESRB: Teend
PEGI: PEGI 12
USK: 18USK 18
Творці
ПродюсерСігеру Міямото
Керівник(и)Ейзі Аонума
Режисер(и)Eiji Aonuma
Сценарист(и)Міцухиро Такано
Ая Кегоку
Такаюкі Іккаку
Ейдзі Аонума
Програміст(и)Кадзуакі Моріта
Тосіо Івавакі
Макото Сасакі
Композитор(и)Тору Мінегісі
Асука Ота
Кодзі Кондо
Технічні деталі
РушійМодифікований рушій The Legend of Zelda: Wind Waker[3]
Носій1 × GameCube Game Disc
1 × Wii Optical Disc
The Legend of Zelda
Попередня граThe Minish Cap
Наступна граPhantom Hourglass
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: The Legend of Zelda: Twilight Princess у Вікісховищі

Версія для Wii вийшла одночасно з виходом на ринок нової консолі — 19 листопада 2006 року в США, 2 грудня, 2006 року]] в Японії, 7 грудня 2006 року в Австралії і 8 грудня 2006 року в Євросоюзі. Версія для GameCube побачила світ 11 грудня. Як і було обіцяно, в Японії версія для GameCube продається тільки через інтернет[5].

На конференції E3 в 2006 році президент Nintendo of America назвав Twilight Princess найкращою грою з серії Zelda[6]. У січні 2007 року читачі популярного ігрового сайту Gamespot.com [Архівовано 5 листопада 1996 у Wayback Machine.] удостоїли Wii-версію The Legend of Zelda: Twilight Princess звання «найкращої гри для платформи Nintendo Wii» і «найкращої гри в жанрі Action Adventure»[7]. У лютому 2007 року Академія Інтерактивних наук і мистецтв [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] офіційно присудила грі The Legend of Zelda: Twilight Princess головний приз у номінації «Видатне досягнення у розробці сюжету і характерів»[8]. Крім того, гра була номінована на здобуття престижного призу в ігровій індустрії Game Developers Choice Awards [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] як найкраща відеоігри року[9].

У січні 2007 року було офіційно заявлено, що продажі The Legend of Zelda: Twilight Princess перевалили за позначку 1 мільйон екземплярів[10].

За інформацією від Nintendo of America [Архівовано 25 лютого 2011 у Wayback Machine.] Twilight Princess також є першою грою з серії Zelda, якої ESRB виставила рейтинг Teen за анімоване насильство і кров, всі попередні ігри в серії мали рейтинг Everyone[11].

Джерела

ред.
  1. Wii.com JP - ゼルダ の 伝説 トワイライトプリンセス
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 30 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. E3 2004: New Legend of Zelda Details. IGN Cube. 12 травня 2004. Архів оригіналу за 18 лютого 2012.
  4. Casamassina, Matt (16 серпня 2005). Zelda Delayed to Next Year. IGN Cube. IGN. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 28 травня 2006.
  5. is-no-more/ False Alarm: GameCube Zelda: TP won't be at retail in US either [update 2]. Joystiq. Процитовано 9 листопада 2006.[недоступне посилання з травня 2019]
  6. E3 2006: Nintendo Press Conference, Part 1 (Flash only). IGN. 2006 - 05-09. Архів оригіналу (video) за 18 лютого 2012. Процитовано 28 травня 2006.
  7. Gamespot: найкращі й найгірші ігри 2006 року. Wіірусологія. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2007.
  8. Wii Sports і Zelda стали найкращими іграми року для академіків. Wіірусологія. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2007.
  9. Wii Sports і Zelda знову в числі найкращих. Wіірусологія. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2007.
  10. Американці зробили Зельду платинової. Wіірусологія. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2007.
  11. Us.Wii.com — The Global Wii Experience Website in English. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2011.

Посилання

ред.