Загадка жіночності
«Загадка жіночності» (англ. The Feminine Mystique) — класична феміністична праця Бетті Фрідан, видана 19 лютого 1963 року агентством W. W. Norton & Company, що посприяла початку другої хвилі фемінізму в США.
Автор | Бетті Фрідан |
---|---|
Мова | англійська |
Тема | фемінізм |
Жанр | нон-фікшн[d] |
Місце | США |
Видано | 1963 |
У 1957 році Фрідан попросили провести опитування серед її колишніх однокласниць із Коледжу Сміт (Smith College) на зустрічі в честь п'ятнадцятої річниці. Результати опитування, у яких Фрідан виявила, що багато з її однокласниць не задоволені життям домогосподарок, спонукали її до значно ширшого дослідження, під час якого авторка провела інтерв'ю з приміськими домогосподарками, одночасно вивчаючи психологію, медіа та рекламу. Спочатку вона планувала опублікувати статтю на тему причин масового невдоволення жінок, що зайняті неоплачуваною роботою, але жодний журнал не погодився це зробити.
Упродовж 1964 року «Загадка жіночності» стала бестселером публіцистики: було продано більш ніж 1 млн примірників. У книзі Фрідан критикує поширену в 1950-х думку, що після 1949 року самореалізація американської жінки означала лише одне — матір-домогосподарку.
Фразу «загадка жіночності» Фрідан вигадала, щоб проілюструвати тогочасне припущення про те, що жінкам достатньо реалізувати себе в побуті, шлюбі, сексуальному житті та вихованні дітей. Вважалося, що насправді фемінінні жінки не мали прагнути йти на роботу, здобувати освіту чи мати політичні погляди. Фрідан довела, що жінки не задоволені життям «у клітці побуту», однак не можуть озвучити свої відчуття через жіночу гендерну соціалізацію.
Продовження
ред.Спочатку Фрідан мала намір продовжити «Загадку жіночності», що мала називатися «Жінка: четвертий вимір», але замість цього написала лише статтю з такою назвою, яка з'явилася в «Жіночому домашньому журналі» в червні 1964 року[1][2].
Вплив
ред.Розділ Фрідан про Фрейда був натхненний книгою філософині Симони де Бовуар «Друга стать» (1949)[3].
Примітки
ред.- ↑ Friedan, Betty (1921-2006), writer and feminist activist. American National Biography (англ.). doi:10.1093/anb/9780198606697.001.0001/anb-9780198606697-e-1603896;jsessionid=374591b1ca96aebf8bb895a53985bc75.
- ↑ Bradley, Patricia (2003). Mass media and the shaping of American feminism, 1963-1975. Jackson: University Press of Mississippi. ISBN 1-4237-3205-7. OCLC 62266042.
- ↑ Webster, Richard (2005). Why Freud was wrong : sin, science and psychoanalysis (вид. Orwell Press ed). Oxford: Orwell Press. ISBN 978-0-9515922-5-0. OCLC 173273559.
Посилання
ред.- "The Feminine Mystique at 50" [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.], есе Геіл Колінс в The New York Times, уривок з вступу до видання «Загадки жіночності», присвяченого 50-річчю
- "Writings of Betty Friedan" [Архівовано 12 липня 2017 у Wayback Machine.], focusing on The Feminine Mystique from C-SPAN's American Writers: A Journey Through History
- Cheerless Fantasies, A Corrective Catalogue of Errors in Betty Friedan's The Feminine Mystique [Архівовано 20 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- David Usborne (6 лютого 2006). Feminist author Betty Friedan dies on 85th birthday. The Independent. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
В іншому мовному розділі є повніша стаття The Feminine Mystique(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|