Білозорка лазурова
Білозорка лазурова | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tachycineta leucorrhoa (Vieillot, 1817) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Hirundo sclateri Cory, 1884 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Білозорка лазурова[2] (Tachycineta leucorrhoa) — вид горобцеподібних птахів родини ластівкових (Hirundinidae).
Поширення ред.
Цей вид розмножується в Болівії, Бразилії (Мату-Гросу, Гояс і Еспіріту-Санту), Парагваї, Уругваю, центральній та північній частинах Аргентини. Більшість його південної популяції мігрує на північ із наближенням зими, досягаючи південно-східного Перу, північної Болівії та північної Бразилії. Його природні середовища існування — сухі, субтропічні або тропічні, вологі або сезонно затоплювані савани, луки, культивовані території та відкриті або сильно деградовані ліси.
Опис ред.
Птах завдовжки до 13 см. Він блакитний з легким зеленуватим блиском у верхній частині; низ і хвіст білі. Має тонку білу брову, яка починається від дзьоба. Краї крил білі — діагностична ознака. Обидві статі схожі, але оперення у молодих зверху сіро-буре.
Спосіб життя ред.
Харчується в основному літаючими комахами. Зазвичай трапляється парами або невеликими групами. Його гніздо розташоване в дуплі дерева, між скелями чи штучними спорудами. Облаштовує своє гніздо з пір'я та деяких рослинних волокон.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Tachycineta leucorrhoa: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |