Відкрити головне меню

TRP-канали (Transient Receptor Potential channels, «канали транзієнтного рецепторного потенціалу»)  — це група рецептор-керованих катіонних каналів, розташованих в основному у плазматичній мембрані багатьох типів клітин тварин і людини. Існує близько 28 типів TRP-каналів, які подібні між собою за будовою. Більшість з цих каналів є медіаторами різних відчуттів, таких як відчуття болю, спеки, тепла або холоду, різніх видів смаку, тиску і зору. В організмі ссавців деякі TRP-канали, як вважається, слугують за мікроскопічні термометри і потрібні для розрізнення гарячого та холодного. Деякі TRP-канали активуються молекулами, знайденими в спеціях, а саме у часнику (алліцин), перці чилі (капсаїцин), васабі (аллілізотіоціанат), інші активуються ментолом, камфорою, м'ятою, і іншими охолоджуючими компонентами, треті активуються молекулами, знайденими в канабісі (тобто THC, CBD та CBN). Деякі діють як сенсори осмотичного тиску, об'єму, розтягнення і вібрації. Ці іонні канали мають відносно невибіркову проникність для катіонів, у тому числі для іонів натрію, кальцію та магнію.

Зміст

Історія відкриттяРедагувати

Вперше TRP-канали були виявлені в мутантному штамі плодової мушки Drosophila. Спонтанна trp-мутація полягала в генерації транзієнтного потенціалу сітківки у відповідь на тривалий світловий стимул. Дослідження родини TRP почалися з клонування генів Drosophila, білок яких бере участь у зоровій функції та входить до складу фоторецепторів. Рецептор родопсину мушки, на відміну від хребетних, спряжений через Gq-білок із сигнальним каскадом гідролізу фосфоліпідів фосфоліпазою С (ФЛC-β), що веде до напрацювання двох вторинних посередників — діацилгліцеролу (ДАГ) та інозитолтрифосфату (ІФ3) і пов'язаного з цим збільшенням внутрішньоклітинної концентрації кальцію. Кінцевий продукт цього сигнального шляху — ІФ3 , який через взаємодію з ІФ3-рецепторами (ІР3-R) мембрани ендоплазматичного ретикулюма спричинює вивільнення депонованого кальцію, надав ідею, що цей канал може активуватися, будучи ключовим компонентом молекулярної системи так званого депо залежного входу кальцію (англ. Store-Operated Calcium Entry, SOCE). Пізніше TRP-канали були також виявлені і у хребетних, де вони експресуються повсюдно, в багатьох типах клітин і тканин.

Загальна будова TRP-каналівРедагувати

Більшість TRP-каналів складаються з 6 трансмембранних спіралей, так само, як і калієві канали, з внутрішньоклітинними N- і С-кінцями. Проте ці канали не є потенціалзалежними, тому що четверта трансмембранна спіраль не містить послідовність з позитивно заряджених амінокислотних залишків, що утворюють сенсор потенціалу у KV-каналів. TRP-канали активуються і регулюється за допомогою різноманітних стимулів і синтезуються майже в усіх системах організму.

Класифікація TRP-каналів ссавцівРедагувати

На основі гомології послідовностей TRP-канали об'єднані у сім підродин: TRPC (Canonical), TRPV (Vanilloid), TRPM (Melastatin), TRPA (Ankyrin), TRPP (Polycystin), TRPML (Mucolipin), TRPN (NOMP — No mechanopotential), причому в кожній з них, крім TRPN, ссавці мають своїх представників. Біоінформатичне сканування геномних баз даних вказує на те, що практично всі гени TRP-каналів ссавців на сьогодні вже ідентифіковано. З перелічених підродин найбільш вивченими є TRPC, TRPV і TRPM, оскільки саме їх представників було історично першими ідентифіковано.

Основні методи дослідження TRP-каналівРедагувати

Одним з основних методів дослідження іонних каналів/рецепторів, зокрема TRP-каналів, є метод Patch-clamp (метод локальної фіксації потенціалу клітинної мембрани) — метод електрофізіології, що дозволяє ізолювати фрагмент клітинної мембрани з наявними в ньому рецепторами — іонними каналами, задавати певну різницю потенціалів через цей фрагмент, створювати з обох боків мембрани середовище з певним іонним складом та вимірювати при цих, добре контрольованих, умовах, електричний струм через канали. Величезна аналітична потужність цього методу полягає в тому, що він дозволяє спостерігати за поведінкою і хімічними перетвореннями окремих молекул. Різні модифікації методу дозволяють в експерименті змінювати різноманітні — а в сумі практично всі, що цікавлять дослідника — фактори, які здатні впливати на поведінку іонних каналів. Головною метою методу є дослідження трансмембранних іонних потоків (струмів).

Перспективним є метод використання антитіл до позаклітинних петель поблизу ділянки пори каналу. Генетичні дослідження спадкових захворювань (на прикладі TRPM6-дефекту в HSH) і використання моделей knockout мишей виявляють специфічну роль TRPM-каналів в різноманітних біологічних процесах, таких як гомеостаз концентрації магнію, міграції клітин, запальних процесах і відчуття холоду і смаку. Ці моделі будуть незамінні в розшифровці конкретної ролі TRPM-каналів у судинній системі в майбутніх дослідженнях, зі застереженнями щодо можливої компенсаційної над- або недо- регуляції інших іонних каналів або зміною експресії транскрипційних чи ростових факторів.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Hille, Bertil (2001) [1984]. Ion Channels of Excitable Membranes (3rd ed.). Sunderland, Mass: Sinauer Associates, Inc. p. 5. ISBN 0-87893-321-2.
  • Шуба, Я. М. (2010). Основи молекулярної фізіології іонних каналів: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Наукова думка. с. 446. ISBN 978-966-00-1042-0.
  • Костюк П. Г., Зима В. Л., Магура І. С., Мірошниченко М. С., Шуба М. Ф. Біофізика. — К.: ВПЦ "Київський університет", 2008. — 567 с.
  • "Transient Receptor Potential Channels"IUPHAR Database of Receptors and Ion Channels. International Union of Basic and Clinical Pharmacology.
  • Transient Receptor Potential Channels at the US National Library of Medicine Medical Subject Headings (MeSH).
  • "TRIP Database"a manually curated database of protein-protein interactions for mammalian TRP channels.