IBM System/360

(Перенаправлено з System/360)
IBM System/360
Архітектура IBM System/360

System/360 — серія комп'ютерів, запущена у виробництво компанією IBM 7 квітня 1964 року. До того часу кожна обчислювальна машина IBM вимагала спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ). Нова ж лінійка виробів являла собою сумісні між собою комп'ютери, котрі могли використовувати спільне ПЗ. Затрати на розробку System/360 склали 5 мільярдів доларів (за сучасним курсом це понад 30 млрд дол.), але повністю окупили себе, — завдяки уніфікованості комп'ютерів IBM стала світовим лідером індустрії в наступні 30 років.

Зміст

ЗначенняРедагувати

Багато чого з того, що закладено в System/360, стало фундаментальною базою для розвитку комп'ютерів на наступні десятиліття. Це різноманітні апаратні і програмні технології, а насамперед — програмна сумісність в межах всього сімейства комп'ютерів — від наймолодшого до найстаршого. Сьогодні важко уявити собі, але до System/360 кожен комп'ютер був унікальний, мав відмінну навіть від інших виробів тієї ж компанії архітектуру, тому така природна нині річ, як перенесення програм, була неможлива. Можна уявити собі трудовитрати, пов'язані з вимушеним перепрограмуванням, коли виникала необхідність переходу на нову модель, і те, як бізнес прагнув позбутися цієї рутинної процедури.

ІсторіяРедагувати

Ідею створення сімейства, що складається з програмно сумісних і споріднених за архітектурою моделей, запропонував не вчений і не інженер, а представник відділу продажів IBM Дональд Спаулінг. Він був не тільки видатним продавцем комп'ютерів, але і близьким соратником майбутнього президента IBM Вінсента Лірсона. Судячи з усього, саме тому ідея й отримала позитивну оцінку на рівні топ-менеджменту корпорації. Але і в самій IBM інерція була велика. Для того щоб розгорнути цей величезний корабель, зламати усталені традиції, була потрібна людина надзвичайної волі й наполегливості, здатна піти проти думки більшості колег. І така людина опинилася в потрібному місці і в потрібний час. Це був Роберт Еванс, що довів раніше свою неймовірну здатність реалізовувати найвідповідальніші проекти, його зусиллями було впроваджено комп'ютери у Військово-морському флоті і в Агентстві національної безпеки США, він керував найсекретнішими розробками IBM.

 
IBM System/360-20 (без передньої панелі), з IBM 2560 MFCM (багатофункціональна карткова машина)
 
IBM System/360 Model 30 в Музеї Комп'ютерної історії.
 
System/360 Model 65

У 1958 році Еванс очолив один з двох проектних підрозділів IBM — General Product Division (GPD), який відповідав за розробку більш дешевих машин (паралельно існував підрозділ Data Systems Division, DSD, у віданні якого були дорогі машини). У 1961 році в DSD був підготований проект нового сімейства комп'ютерів 8000-ї серії, які повинні були замінити сімейство 700/7000; проектом керував Фредерік Брукс.

Першим невдоволення недостатньою революційністю нового проекту і його несумісністю з проектами GDP висловив Лірсон; було проведено адміністративну перебудову, дві команди злили разом, і об'єднаний колектив очолив Еванс. Однак об'єднання було нелегким, дехто, навіть, називав його внутрішньокорпоративною війною, в якій переміг Еванс. З його подачі було поховано розробку серії 8000, що коштувала чималих грошей, і прийнято «нову лінію продуктів» New Product Line (NPL), яка з часом трансформувалася в System/360. Число 360 символізувало готовність нового сімейства до всіх можливих застосувань («на всі 360°»).

Для створення концепції NPL було сформовано комітет SPREAD (Systems Programming Research and Development), що складався з 13 членів. У найкращих традиціях американських компаній в обстановці суворої секретності на всю осінь 1961 року він усамітнився в одному з невеликих готелів неподалік від Нью-Йорка. Прихована робота закінчилася тим, що за три дні до настання нового 1962 комітет запропонував звіт, в якому було викладено основи NPL. У цьому документі було перераховано сім основних принципів:

  • центральний процесор повинен з рівним успіхом використовуватися для наукових і ділових обчислень;
  • всі члени майбутнього сімейства повинні бути здатні працювати з одним і тим самим набором периферійних пристроїв;
  • для центрального процесора було вибрано гібридну технологію, що допускала використання мікросхем і навісний монтаж дискретних елементів (на той час вже існували мікросхеми, проте вони ще були недостатньо надійними);
  • і для наукових, і для бізнес-обчислень повинна використовуватись одна і та ж мова програмування високого рівня;
  • між усіма членами сімейства повинна зберігатися програмна сумісність;
  • адресація в сімействі повинна забезпечувати доступ до 16 млн символів, а в перспективі — до 2 млрд;
  • мінімальною одиницею подання даних мав стати 8-бітовий байт.

Спочатку розробку апаратного забезпечення очолили Фредерік Брукс і Джин Амдал (останній отримав широку популярність, коли згодом, пішовши з IBM і налагодив виробництво конкуруючих комп'ютерів). За віком та освітою Брукс і Амдал були представниками різних поколінь, конфлікт між ними був неминучий. У якийсь момент Евансу довелося вибирати, і він віддав перевагу більш молодому — Амдалу, можливо, керуючись бажанням розірвати зв'язок з розробкою сімейства 8000. Однак і Брукс не залишився в тіні; дещо пізніше він зіграв видатну роль в створенні операційної системи OS/360. Тоді історія повторилася. Колектив, що готував майбутню операційну систему, називався Roman, оскільки іменував свої продукти римськими цифрами I, II, III і IV, зробив чотири різні версії ОС для різних за потужністю машин. Тепер вже настала черга Брукса для різких рухів, він розігнав Roman, зібрав розробників в нову групу і вже в березні 1965 року продемонстрував альфа-версію нової ОС.

Але крім архітектури та програмного забезпечення потрібна була елементна база. Визначну роль у її створенні зіграв Ерік Блох, зусиллями якого була розроблена твердотільна логіка і налагоджена технологія випуску мікросхем. Брукс писав про нього: «Без Еріка гра була б програна».

Так чи інакше, все склалося вдало. Перший промисловий зразок — модель 360-40 була випущена в квітні 1965-го, а незабаром було розпочато виробництво і інших моделей. Відразу ж корпорація стала отримувати набагато більше замовлень, ніж могла задовольнити, тому в 1965 році довелося створити 25 тис. нових робочих місць. Щомісячний випуск комп'ютерів обчислювався тисячами; такого масового виробництва комп'ютерів раніше не було. Уже до 1971 року IBM змогла компенсувати ті величезні витрати, які пішли на створення System/360. Звіт SPREAD виявився практично повністю реалізованим, за винятком одного пункту: PL/I не став універсальною мовою, в бізнесі зберіг свої позиції COBOL, а в науці — Фортран.

Нумерація компонентівРедагувати

IBM створила нову систему нумерації для компонентів System/360 (хоча деякі добре відомі номери для периферії, такі як IBM 1403 або IBM 1052, залишилися незмінними). Перша цифра компонентів System/360 була 2, а друга — вказувала на тип приладу:

20xx: Арифметичні процесори, такі як IBM 2030, що містив центральний процесор для машини IBM System/360 Model 30.
21xx: Блоки живлення і інше обладнання, необхідне для роботи процесора, наприклад IBM 2167 Configuration Unit.
22xx: Пристрої візуального виводу (дисплеї, термінали), такі як IBM 2250 (векторний) і IBM 2260 (растровий), а також лінійний принтер IBM 2203 для моделі System/360 model 20.
23xx: Накопичувачі з прямим доступом, такі як диски IBM 2311 і IBM 2314, а також унікальний пристрій IBM 2321 Data Cell;
Головна пам'ять, така як IBM 2361, а також пам'ять IBM 2365 Processor Storage.
24xx: Накопичувачі на магнітних стрічках, наприклад IBM 2401, IBM 2405 і IBM 2415.
25xx: Обладнання для роботи з перфокартами, таке, як IBM 2501 (зчитувач), IBM 2520 (перфоратор); IBM 2540 (зчитувач/перфоратор) і IBM 2560 (багатоцільова перфокарткова машина).
26xx: Обладнання для роботи з паперовою стрічкою, наприклад зчитувач IBM 2671.
27xx: Комунікаційна апаратура, така, як IBM 2701, IBM 2705, IBM 2741 (інтерактивний термінал) і IBM 2780 (термінал пакетних завдань).
28xx: Канали і контролери каналів, наприклад IBM 2821 Control Unit, IBM 2841 і IBM 2844.
29xx: Різноманітні пристрої, такі, як IBM 2914 Data Channel Switch і IBM 2944 Data Channel Repeater.


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати