Пію багійський
| Пію багійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Synallaxis cinerea Wied, 1831 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Synallaxis whitneyi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пію багійський[2] (Synallaxis cinerea) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Ендемік Бразилії.
Опис
ред.Довжина птаха становить 15-17 см, вага 16-21 г. Тім'я, крила і хвіст руді. Верхня частина тіла коричнева з оливковим відтінком. Обличч темно-сіре, над очима жовті "брови". Горло сіре, поцятковане світлими плямками. Нижня частина тіла сіра, боки коричнюваті.
Поширення і екологія
ред.Багійські пію мешкають на сході Бразилії, в центрі і на сході Баїї та на північному сході Мінас-Жерайсу. Вони живуть в підліску вологих гірських атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 500 до 1200 м над рівнем моря, поодинці або парами. Живляться безхребетними, яких шукають в підліску.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція багійських пію становить від 4400 до 13200 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2020). Synallaxis cinerea.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |