Синьодзьоб червоноголовий
| Синьодзьоб червоноголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Spermophaga ruficapilla (Shelley, 1888)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Spermospiza ruficapilla Shelley, 1888 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Синьодзьо́б червоноголовий[3] (Spermophaga ruficapilla) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Центральній і Східній Африці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 13-14 см, вага 21-26 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, шия, горло, груди і боки яскраво-червоні. місцями блискучі. Верхні покривні пера хвоста чорнувато-червоні. Решта тіла чорна. Самиці мають менш яскраве забарвлення, голова і нижня частина тіла у них мають оранжевий відтінок, живіт білуватий, поцяткований чорними плямами. Дзьоб великий, сріблясто-сірий, з червоним кінчиком і краями. Лапи коричневі або оливково-коричневі.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[4]
Поширення і екологія ред.
Червоноголові синьодзьоби мешкають в Центральноафриканській Республіці, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Південному Судані, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії і Танзанії. Вони живуть в чагарниковому підліску вологих тропічних лісах та на порослих травою і чагарниками галявинах, іноді в садах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці, парами, іноді невеликими сімейними зграйками до 6 птахів, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав, іноді також комахами, зокрема термітами.
Сезон розмноження припадає на другу половину сезону дощів, в Анголі він триває з лютого по травень, в горах Ітомбве в ДР Конго з жовтня по вересень. Гніздо має кулеподібну або куполоподібну форму, будується парою птахів з рослинних волокон, встелюється мохом і пір'ям, розміщується в густій рослинності. В кладці 3-4 білих яйця. Інкубаційний період триває 14-16 днів, насиджують та доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення, однак залишаються разом з батьками ще 2-3 тижні.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Spermophaga ruficapilla: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 вересня 2022
- ↑ G. E. Shelley (1888). On a Collection of Birds made by Emin Pasha in Equatorial Africa. Proceedings of The Zoological Society of London. Процитовано 30 серпня 2016.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Herbert Friedmann. Birds from Tanganyika. „Proceedings of the New England Zoölogical Club”. 10, s. 7, 1927.
Джерела ред.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |