Баблер-рихталик довгохвостий
| Баблер-рихталик довгохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Spelaeornis longicaudatus (Moore, F, 1854) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ба́блер-рихталик довгохвостий[2] (Spelaeornis longicaudatus) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae)[3]. Ендемік Індії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 11-12 см. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла світло-рудувато-жовта. Скроні сірі. Хвіст відносно довгий.
Поширення і екологія ред.
Довгохвості баблери-рихталики поширені у Північно-Східній Індії на південь від Брахмапутри. Вони мешкають в горах Кхасі в штаті Мегхалая, в горах Північного Качару[en] в штаті Ассам та в горах Нага[en] в штаті Нагаленд. Живуть у густому підліску вологих гірських тропічних лісів. зустрічаються на висоті від 1000 до 2000 м над рівнем моря, поодинці або парами. Живляться комахами. Сезон розмноження триває з квітня по червень.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція довгохвостих баблерів-рихталиків становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Spelaeornis longicaudatus. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 10 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |