Sceloporus tristichus

вид плазунів
Sceloporus tristichus

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ігуаноподібні (Iguania)
Родина: Фриносомові (Phrynosomatidae)
Рід: Sceloporus
Вид: S. tristichus
Sceloporus tristichus
Cope, 1875
Синоніми
Sceloporus undulatus tristichus
Sceloporus undulatus elongatus
Sceloporus undulatus erythrocheilus
Sceloporus graciosus elongatus
Посилання
Вікісховище: Sceloporus tristichus
Віківиди: Sceloporus tristichus
EOL: 2819663
ITIS: 208738
NCBI: 190870

Sceloporus tristichus (нагірна парканна ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[1]. Ендемік Сполучених Штатів Америки.

Опис ред.

Довжина нагірної парканної ігуани (без врахування хвоста) становить 60-80 мм, самці є дещо меншими за самиць. Забарвлення переважно сірувате, коричневе або зеленувате. Верхня частина тіла покрита кілеподібною лускою, на боках є вузькі темно-коричневі поперечні смуги. З боків живота та з боків горла є видовжені металево-сині плями[2].

Поширення і екологія ред.

Нагірні парканні ігуани мешкають переважно на території плато Колорадо, в Аризоні, Юті, на заході Колорадо, та на півночі Нью-Мексико, трапляються на крайньому південному сході Невади та на півдні Вайомінгу. Вони живуть в місцевих чагарникових заростях[en] і сосново-ялівцевих рідколіссях[en], віддають перевагу скелястим місцевостям, каньйонам та гірським схилам з великою кількістю валунів. Зустрічаються на висоті до 3050 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками та іншими безхребетними. Відкладають яйця[3].

Таксономія ред.

Традиціно S. tristichus вважався підвидом Sceloporus undulatus, однак за результами низки досліджень, які показали, що S. undulatus насправді є комплексом видів, він був визнаний окремим видом[4][5]. Деякі дослідники продовжують розглядати S. tristichus як підвид.

Кладограма комплексу видів S. undulatus за Leaché and Reeder, 2002:

Комплекс видів S. undulatus

S. cowlesi

S. cautus

S. tristichus

S. consobrinus

S. woodi

S. undulatus

S. virgatus

S. occidentalis


Примітки ред.

  1. Sceloporus tristichus у Reptarium.cz Reptile Database
  2. Mathies, Tom; Ehrenberger, Joseph (20 січня 2014). Plateau Fence Lizard. Colorado Partners in Amphibian and Reptile Conservation. Partners in Amphibian and Reptile Conservation. Процитовано 13 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Sceloporus tristichus. New Mexico Herpetological Society. Процитовано 13 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Leaché, Adam D.; Reeder, Tod W. (2002). Molecular systematics of the eastern fence lizard (Sceloporus undulatus): A comparison of parsimony, likelihood, and Bayesian approaches. Systematic Biology. 51 (1): 44—68. doi:10.1080/106351502753475871. PMID 11943092.
  5. Miles, D.B.; Noecker, R.; Roosenburg, W.M. & White, M.M. Genetic relationships among populations of Sceloporus undulatus fail to support present subspecific designations // Herpetologica. — 2002. — Вип. 58 (3). — С. 277-292. — DOI:http://dx.doi.org/10.1655/0018-0831(2002)058[0277:GRAPOS]2.0.CO;2.