Sceloporus spinosus
вид плазунів
| Sceloporus spinosus | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Sceloporus spinosus Wiegmann, 1828 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Tropidurus spinosus Tropidolepis spinosus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Sceloporus spinosus (східна колюча ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Ендемік Мексики.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:
- Sceloporus spinosus apicalis Smith & Smith, 1951;
- Sceloporus spinosus caeruleopunctatus Smith, 1936;
- Sceloporus spinosus spinosus Wiegmann, 1828.
Поширення і екологія ред.
Східні колючі ігуани широко поширені в Мексиці, від південної Коауїли, Дуранго і Нуево-Леону на південь до Оахаки. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема в сухих чагарникових заростях, ялівцевих і дубових лісах, а також у вторинних лісах та на полях. Зустрічаються на висоті від 1500 до 2300 м над рівнем моря. Живляться комахами. Самиці раз на рік відкладають яйця, в кладці від 10 до 30 яєць.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus spinosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 30 вересня 2023
- ↑ Sceloporus spinosus у Reptarium.cz Reptile Database
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |